В умовах війни головне завдання дорослих – мінімізувати негативний вплив тривоги та паніки на психіку дітей. І коли страх охоплює нас, треба пам'ятати, що поруч маленька людина, яка не розуміє, що відбувається. Тому наше основне завдання – контролювати себе та бути поруч. І уважно стежити за станом дітей – фізичним та ментальним.
Психолог Олена Зубова звертає увагу на такі симптоми панічної атаки та надмірного страху у дітей та підлітків:
Потрібно враховувати, що деякі симптоми батькам видно, наприклад, тремтіння, на фізіологічні реакції, наприклад, нудоту, дитина може поскаржитися. А виявити дереалізацію чи страх смерті можна лише шляхом розмов. Тому психологи просять: говоріть з дитиною, не давайте замикатися в собі і залишатися наодинці зі своїми думками.
КОНКРЕТНО
Що робимо?
Насамперед, радить Олена Зубова, пам'ятаємо головне правило: чим спокійніше ви, тим впевненіше почуваються ваші діти. І літні батьки, до речі, також. Тому «збираємося в купу» і виконуємо разом із дитиною прості, але ефективні вправи.1. Дихаємо: повільно вдихаємо через ніс, видихаємо повітря вузьким ротом. Видих повинен тривати довше, ніж вдих.
2. П'ємо воду: зволожуємо слизову оболонку рота невеликими порціями води.
3. Періодично масажуємо мочки вух та кінчик носа.
4. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.
5. Відволікаємось. Тут безліч способів, наприклад:
6. Вважаємо про себе або вголос ль ста до одного.
7. Згадуємо вірші чи пісні.
8. П'ємо теплий м'ятний чай, якщо є така нагода.
9. Пояснюємо дитині, що боятися це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Але ми повинні навчитися контролювати свої почуття та наближення страху чи паніки та виконувати вправи, наведені вище.
10. Дивіться дитині у вічі і посміхайтеся.