Експерти про заборону пластикових пакетів: виробництво паперу та скла ще шкідливіше для екології
«Прощайте, пластикові пакетики», - із таким закликом українці закінчили минулий рік та розпочали новий. Безкоштовних раніше одноразових пакетиків у супермаркетах вже немає, треба викладати за тоненькі до 12 копійок. А за товстіші – понад 50 мікронів, і зовсім з лютого потрібно платити від 2 до 3 гривень.
Щоправда, такі поки що не зустрічалися, але не за горами час, коли зіткнемося. Це має стимулювати людей відмовитися від шкідливого для довкілля пластику.
500 кульків на кожного українця
33 країни світу вже повністю відмовилися від пластикових пакетиків. Ще понад 50 країн частково обмежили їхнє використання, або, як і Україна, зробили їх платними.
Пакети, якими ми звикли користуватись у супермаркетах, зазвичай виготовлені з поліетилену. Він досить інертний, тобто дуже повільно піддається впливу довкілля.
, – каже старший викладач кафедри екології та природоохоронних технологій Сумського державного університету, кандидат технічних наук Ірина Васькіна.
- У навколишньому середовищі ці пакетики розкладаються на мікропластик – крихітні частинки, які накопичуються та потрапляють в організм тварин з їжею, що іноді стає причиною їхньої загибелі.
Грубо прикинемо: у середньому одна сім'я використовує до 15 пакетиків за один похід до супермаркету. Виходить, на кожного українця щороку припадає близько 500 кульків. У Європі ситуація трохи краща, але і там показник наближається до 100 пакетиків на рік.
- Зменшити використання пакетів – це найкраще, що ми можемо зробити. Звичайно, не можна їх повністю виключити з нашого життя, хоч як крути, поліетилен – це зручний матеріал для пакування, - продовжує Ірина Васькіна. - Але треба хоча б контролювати себе. Не варто діяти за принципом «мені так зручно, братиму скільки захочу», бо це провальна стратегія, що призводить до безконтрольного споживання природних ресурсів.
Переробляти невигідно
Але чому б замість заборони не розпочати їх переробку? Як стверджують експерти, вторинна переробка пакетів товщиною менше 50 мікронів розвинена слабо. Лише 1% відходів такого типу проходить переробку.
- Проблема переробки – у підготовці такої сировини. Якщо пакетик із залишками їжі та жиру – його вже не переробити. Цей поліетилен треба мити та сушити, що вже дорого. І далеко не завжди на виході буде якісний продукт, який можна використати далі, – пояснює наша співрозмовниця. - Пакетики можна спалювати, але тоді в атмосферу викидається велика кількість небезпечних для здоров'я речовин, у тому числі і з канцерогенним ефектом.
- Переробляти пластикові пакети не вигідно ще й тому, що вони займають багато простору, причому дуже мало важать. – погоджується з Іриною Васькіною київський еколог Олександр Соколенко. - Тільки транспортування вимагає дуже місткого транспорту. Вже на етапі логістики собівартість переробки цих пакетів є високою. Що не цікаво для компаній із переробки відходів.
Які є варіанти
Зараз у багатьох країнах світу вивчають можливість переходу на багаторазові види паковання. Можуть бути ефективними сумки - шопери з бавовни, або паперові та біорозкладні пакети.
- Паперові пакети, як правило, виготовляються із уже переробленого паперу. Але їхній мінус у тому, що вони підходять не для всіх видів продуктів. Рибу чи м'ясо в них не покладеш, промокнуть, – зазначає Васькіна. - Можна використовувати інший тип пластику, наприклад, високої щільності та низького тиску. Його можна використовувати багаторазово, а ще він піддається переробці.
Є інноваційні проекти, наприклад, робити пакети з кукурудзяного крохмалю або з опалого листя. Але вони не витримують того навантаження, яке дозволяє переносити поліетилен. Ну і, відповідно, разів у десять дорожче у виробництві: їхня кінцева вартість могла б бути близько 1,5 - 2 гривень.
– Є й паперові пакети, а також скляна тара. Але їхнє виробництво екологічно шкідливіше, ніж виробництво полімерів. Папір вимагає знищення дерев, а під час виготовлення скла відбувається викид в атмосферу вуглекислого газу, - міркує Олександр Соколенко.
Знову ж таки залишається ризик, причому дуже обґрунтований, що для виробництва паперових пакетів почнуть пиляти дерева замість вторинної переробки паперу.
Втім, з чого б не було зроблено пакети, ми все одно приходимо до питання їхньої переробки.
- Виведення пакетів з обороту – це лише складова цілої системи з переробки відходів. А їх у будь-якому разі необхідно збирати та переробляти, – продовжує еколог. - Обмежуватися лише забороною пакетиків не можна. Відмова від них, звичайно, додасть користі, але вона виявиться незначною, якщо ми не налаштуємо цілу систему з переробки відходів.
У ТЕМУ
Навколишньому середовищу шкодять не лише кульки
Пакетики пакетиками, але у світі існує ще безліч товарів, які шкодять екології. Одноразові шприци, посуд, та хоч би ті самі підгузки.
Спроби вирішити проблему робляться і в цьому напрямі. Наприклад, пропонуються гібридні види, коли вкладиш у підгузку змінюють, а верхня частина залишається. Або біорозкладні підгузки.
- Але в цілому немає хороших методів утилізації підгузників, бо в них міститься не тільки поліетилен, а й гідрогель як наповнювач та інші речовини, - зазначає Ірина Васькіна. - У Канаді переробляють частину підгузку, що містить поліетилен. Її переплавляють для виробництва черепиці. Пробували запустити такий стартап і в Україні, але що сталося з ним, я не знаю.
Із пластиковими пляшками ситуація інша. Вони легко пресуються, збираються, і на їхній переробці можна отримати прибуток. Але все знову ж таки упирається у відсутність масової програми з роздільного збору сміття.
