Правда і міфи про вітамін Д
Пандемія COVID-19 вдихнула у популярність «сонячного» вітаміну нове життя. Йому були приписані невластиві раніше чудодійні якості і з лікування, і з профілактики коронавірусу.
І якщо раніше у багатьох він асоціювався виключно з боротьбою проти рахіту, тепер вітамін Д застосовують де треба і не треба.
До речі, вітамін Д - насправді стероїдний гормон. Розбираємось у найпоширеніших помилках про цей безумовно важливий гормон.
1. Це надійний захист від інфекційних хвороб, включаючи коронавірус
Сам собою вітамін Д не панацея. Так, є дослідження, які підтверджують, що його вживання знижує ризик гострих респіраторних інфекцій. Але помітний ефект відчували ті учасники, які мали дефіцит цього вітаміну. Звичайно, закривши «діру» в своєму імунітеті прийомом і поповненням вітаміну Д, вони стали менше схильні до інфекцій.
У ВООЗ наполягають: жодних доказів ефективності вітаміну Д у профілактиці чи лікуванні COVID-19 немає. І всі твердження, що він - вбивця пневмонії, борець з цитокіновим штормом і чарівна пігулка від коронавірусу, не мають під собою підстав.
Вітамін Д – одна з «цеглинок» у захисній стіні імунітету. Його нестача, так само як і нестача вітамінів А, С або В12, підривають захисні функції організму. Але це зовсім не означає, якщо його достатньо, ми захищені від інфекцій.
2. Цього вітаміну потребують тільки діти і старі
Прийнято вважати, що вітамін Д важливий в основному для профілактики та лікування рахіту у малюків та остеопорозу – у людей похилого віку.
Так, його головне завдання – допомагати засвоєнню кальція та фосфору, що життєво необхідно для кісток та зубів. Але при цьому він ще відіграє істотну роль у роботі серцево-судинної системи, в обмінних та імунних процесах.
Нестача цього вітаміну «на руку» не тільки інфекційним хворобам, а й розсіяному склерозу, коліту, діабету. Вона підвищує ризик розвитку онкологічних, аутоімунних та навіть психічних захворювань.
3. Перевіряти рівень вітаміну Д в організмі потрібно лише хворим
Цілий ряд захворювань збільшують ризик його дефіциту: діабет, артрит, остеопороз, аутизм, захворювання підшлункової залози, печінки та нирок, ішемічна хвороба серця, астма, епілепсія.
Але скринінг необхідний і за наявності інших факторів:
- темний колір шкіри;
- активне використання сонцезахисної косметики;
- Вік старше 65 років;
- вегетаріанство чи веганство;
- Непереносимість лактози;
- незбалансовані дієти;
- вагітність та годування груддю;
- ожиріння;
- Вживання ліків, що впливають на метаболізм вітаміну Д (протигрибкові або препарати для лікування СНІДу).
До речі, січень та лютий вважаються оптимальним часом для перевірки рівня вітаміну Д в організмі, оскільки зараз він найнижчий на рік.
4. При нестачі вітаміну організм дасть знати
Це навряд – як правило, цей дефіцит довгий час не проявляє себе. А якщо виявляє, то приймають його за будь-що інше. Ну хто подумає про якийсь там вітамін при порушеннях сну, нескінченному відчутті втоми, дратівливості? Подумають, що це стрес, проблеми із щитовидкою, синдром хронічної втоми. Тому необхідно щорічно робити скринінг дефіциту вітаміну Д, особливо, якщо не залишають такі симптоми:
- Швидка стомлюваність;
- часті ГРВІ;
- біль у м'язах, кінцівках, нижній частині спини, тазостегнових суглобах;
- рахіт у дітей, остеопороз у дорослих;
- нудота;
- відчуття печіння у роті;
- лущення шкіри.
5. Чим вітаміну більше в організмі, тим краще
Перестаратися тут не менш небезпечно, ніж недопомагати. Нормою для дорослої людини є показник щонайменше 20 нг/мл, що еквівалентно 50 нмоль/л. Діапазон від 25 до 35 нг/мл – ідеальний показник рівня вітаміну Д. Все, що від 39 нг/мл є передозуванням.
Потрібно пам'ятати, що вітамін накопичується в організмі, і його довгий і безконтрольний прийом може призвести насамперед до надлишку кальцію, що загрожує болем у кістках і нирках, нудотою, прискореним сечовипусканням, утворенням каменів у нирках. Крім того, може спостерігатися запор та проблеми зі стулом, біль у животі та блювання, втрата ваги, проблеми із серцевим ритмом.
6. Вітамін – не ліки, призначаємо собі самі
Вітамін Д – це не зовсім вітамін, а прогормон, за допомогою якого в організмі виробляються інші важливі гормони. Тому спочатку на скринінг, потім із результатами – до лікаря, який підбере правильне дозування залежно і від результатів аналізу, і від особливостей та віку пацієнта. Пам'ятаємо, що надлишок може набагато гірше вплинути на здоров'я, ніж дефіцит.
За рекомендаціями МОЗ, як профілактика добова доза вітаміну Д виглядає так:
- новонародженим та дітям до року – 400 МО (міжнародні одиниці);
- від 1 до 18 років – 600-800 МО;
- з 18 до 50 років – 800-1000 МО;
- після 50 років – 1000-2000 МО;
- вагітним та годуючим жінкам – 1500-2000 МО.
Рекомендовані дози відрізняються в кожному конкретному випадку, тому краще обійтись без самодіяльності та проконсультуватися з лікарем.
7. Нестачу можна заповнити за допомогою їжі та сонця
Близько 80% вітаміну організм може виробляти самостійно під впливом ультрафіолетових променів. Але для цього потрібно цілісенький день проводити на вулиці, не користуючись сонцезахисними кремами і з незакритою на 80% шкірою. Це неможливо влітку, бо небезпечно, і немислимо взимку, бо й сонця у нас такого немає, і оголюватись холодно.
Що стосується харчування, то лише до 20% вітаміну Д надходить у наш організм разом із їжею. І якщо дуже постаратися. І оскільки наш раціон не складається з величезної кількості риби та морепродуктів, ми не можемо з'їдати за добу 100 жовтків або 4 кг сиру, то й сподіватися на харчування не варто. До того ж із продуктів вітамін Д засвоюється набагато гірше, ніж із готових препаратів.
Але зовсім не дбати про їжу теж неправильно. Тому в раціоні має бути жирна риба, морські водорості, яловича печінка, яєчні жовтки, авокадо, молоко та сир, лісові гриби.
8. Приймати вітамін Д потрібно лише взимку
Це залежить виключно від результатів аналізу на рівень вітаміну Д, а не від пори року. І запастись ним влітку на рік уперед теж не вийде, незважаючи на все глобальне потепління.
Вітамін утворюється під шкірою під дією ультрафіолетових променів спектра В. На території України вони досягають Землі з травня до вересня, з 10 до 14 години. І сонячний вітамін накопичується у цей період. За умови, що ми весь цей час напівроздягнені ходимо пішки сонцем, не застосовуючи сонцезахисних кремів. Решту часу ми в основному витрачаємо запаси, але це зовсім не означає, що в листопаді або грудні потрібно починати приймати вітамін Д, не перевіривши його рівень.
9. Режим прийому вітаміну Д не важливий
Насправді, правило є: робити це краще вранці, під час їжі, з їжею, що містить жири та олії – це прискорить процес засвоєння. Увечері прийом вітаміну не рекомендується, щоб не пригнічувати вироблення мелатоніну.
10. Вітамін Д не впливає на інші ліки, що приймаються.
Отримавши рекомендації та обговоривши з лікарем дозування вітаміну Д, потрібно попередити його про препарати, які приймаються тривалий час. Не завжди вони можуть бути сумісні.
Вітамін Д може стати на заваді засвоєнню гормональних препаратів – контрацептивів, ліків для щитовидки, глюкокортикостероїдів.
У людей, які страждають на запори і регулярно приймають проносні, знижується всмоктування і вітаміну Д, і кальцію.
Протисудомні препарати посилюють розпад вітаміну Д та уповільнюють всмоктування кальцію у кров.
Одночасний прийом вітаміну та діуретиків може призвести до підвищення концентрації кальцію в крові та спровокувати сечокам'яну хворобу.
* Цитокіновий шторм - запальна реакція внаслідок різкого зростання рівня білків клітин імунної системи (цитокінів). Їх збільшення призводить до атаки імунітету на клітини та тканини власного організму. При цитокіновому штормі у відповідь на атаку вірусу порушується згортання крові, розвивається імунна недостатність. Агресивний запальний процес та пошкодження тканин можуть призвести до загибелі.
