Цього року на автомобілістів чекає низка нововведень. Тут і зміни в посвідченнях водіїв, повернення техогляду, і, можливо, навіть нові штрафи.
Про це та інші нагальні автотеми «КП в Україні» розмовляє із заступником голови Координаційної ради загальнонаціонального Форуму безпеки дорожнього руху Володимиром Караваєвим.
- Володимире, відомо, що набули чинності нові правила підготовки водіїв.
- Правильно говорити, що уряд вніс зміни до постанови Кабміну, які регламентують вимогу до посвідчення водія. Тепер у ньому має бути позначка, яким видом транспортного засобу людина має право керувати – з автоматичною або механічною коробкою передач. Або і тим, і іншим.
- Припустимо, я вчилася керувати "автоматом"...
- Тоді ви не зможете керувати "механікою". А якщо вчилися на «механіці», то отримаєте право керувати «автоматом» теж. Дивного тут нічого нема. Ми виконуємо норму, прописану в угодах Україна – ЄС. Там є посилання на директиву про посвідчення водія, і по суті все нове, що затвердив Кабінет міністрів, у цій директиві прописано.
- А раніше отримані права?
– Вони залишаються дійсними. Нововведення стосуються лише тих, хто отримує первинне посвідчення водія.
- У постанові Кабінету міністрів йдеться також про низку обмежень для людей, які мають ті чи інші відхилення у стані організму.
- Це обмеження щодо здоров'я та ті, які пов'язані з психофізіологічними особливостями людини. Здоров'я - це зір, слух і так далі. У постанові Кабміну є перелік умов, які дозволяють керувати автомобілем за тих чи інших відхилень. Наприклад, зобов'язання носити або лінзи або окуляри. Можливі вимоги до особливостей педалі управління.
Хочу зазначити, що за медичними обмеженнями немає шаблонів, які б поширювалися на всі країни. Кожна самостійно визначає вимоги. У деяких країнах автомобілісти перевіряють лише зір, в інших – більш розширений список.
- У нас, судячи з документа, список болячок великий.
- Так, і таку позицію давно настав час переглядати. Під деякі обмеження потрапляє практично кожна людина віком 40+. Наприклад, підвищений тиск, геморой...
- Вибачте, про геморой не жарт?
- Ні, не жарт. Для водіїв-дальнобійників, наприклад, геморой – типове професійне захворювання. Ось я і кажу, що цим нормам багато десятків років, і їх давно настав час коригувати.
- А хто контролюватиме виконання обмежень у водія з гемороєм?
- Звичайно, поліція такого не робитиме. Все це вирішується на стадії проходження медкомісії.
- У списку обмежень є і заборона, що здається дивною, від'їжджати від будинку далі обумовленої відстані…
- А ще не водити машину з причепом, не перевозити пасажирів тощо. Це вже йдеться про психофізіологічні особливості людини. Обмеження дуже серйозні і раніше Україна з таким механізмом не стикалася. Проте його прописали, але не вказали головного – хто ці обмеження вводитиме і робитиме позначку у правах. Хто визначатиме, можна водієві брати пасажирів чи не можна.
У нас у державі немає інституції, яка могла б робити такі дослідження та давати висновки. Якщо спиратися на те, що маємо зараз, то це у сервісному центрі якийсь працівник сам прийматиме рішення.
- У сервісному центрі не медики сидять, не психіатри чи психологи.
- Абсолютно вірно. І якщо підійти до питання з розумом, то навіть не потрібно винаходити велосипед. Механізм давно існує - це психофізіологічна експертиза, яка визначає можливості людини виконувати ті чи інші завдання.
Я вам скажу більше – в Україні давно працюють фірми, які надають таку послугу водіям, які виїжджають на роботу за кордон. Там без такої експертизи їх просто не візьмуть. Проходити експертизу на місці призначення – це дорого. В Україні вона коштує близько 340 гривень, і результати у Європі визнаються.
Тому якщо в нас прописали обмеження, то необхідний і документ, який би говорив, що вони вводяться на підставі висновків психофізіологічної експертизи. Але я такого не бачив і навіть не чув, щоб хтось про нього говорив.
- До Ради подано законопроект про 12-бальну штрафну систему. У тих, хто набрав «дозу», загрожують відбирати права і хочуть направити їх на іспити за правилами дорожнього руху.
– Практика нарахування штрафних балів існує практично у всіх країнах світу. Держава контролює кількість порушень, і якщо людина регулярно їх вчиняє, порушується питання: чому?
А причин може бути дві. Або людина не знає правила, або її психофізіологічні особливості такі, що під час керування автомобілем йому потрібні постійні вкраплення адреналіну.
У законопроекті йдеться про те, що злісні порушники мають перескласти іспити. Це правильно. Але знову ж таки нічого не йдеться про психофізіологію: а чи здатний автовласник взагалі керувати машиною? Чи навіть при ідеальному знанні правил їх порушуватиме?
У мене є кілька знайомих, яким я відверто говорив: вам не треба сідати за кермо. Водій – це та сама професія. Іноді люди проводять у дорозі 12 годин, а це не кожному дано. Є такі, що у нестандартній ситуації кричать «ай!» і кидають кермо. Вони цілком нормальні, розумні і знають правила, але за певних умов що неспроможні себе контролювати.
Повертаємося до того, про що вже говорили: крім іспитів потрібна психофізіологічна експертиза.
- Ці 12 балів не те саме, що 3 «дірочки» в талоні-попередженні?
- Якщо законопроект ухвалять, ми, по суті, повернемось до того, що було. І я вважаю, що це правильно.
– Тоді чому від такої практики свого часу відмовилися?
- З тієї ж причини, яка і зараз може завадити ухвалити законопроект, – корупційна складова. Раніше вона потужно спрацьовувала перед третім просіканням у талоні-попередженні, тепер може працювати при наближенні до 12 балів.
Уявіть ситуацію: поліцейський фіксує порушення, а водій уже має 11 балів. Він це розуміє, і водій розуміє, що на нього чекає. Тобто, починається питання ціни.
- Згідно з іншим законопроектом, який теж знаходиться у Раді, з вересня 2022 року має повернутися тотальний техогляд. Цього теж вимагає угода з Євросоюзом. Ваші прогнози?
- Спроби повернути техогляд роблять вже кілька років поспіль. Чи станеться це цього року, питання поки що відкрите. Буде великий опір. І я теж не прихильник техогляду в тому вигляді, в якому він є.
Наразі ціла низка категорій транспортних засобів підлягають обов'язковому техогляду. Зокрема, вантажні автомобілі та всім нам знайомі маршрутки. Але ми бачимо, в якому стані вони їздять містами та селами. Коли у русі відвалюються колеса або випадають двері, розуміємо, що цей техогляд липовий.
Вводити для всіх автомобілів техогляд немає сенсу, тому що це теж буде суцільна корупція.
- Ну просто «замурували демони» - і то не можна, і це не можна, бо гроші вимагатимуть. Ні виходу, ні рецепту.
- Рецепти якраз є, і вони чудово працюють у Європі. Українська проблема в тому, що у нас будь-яке питання, яке хочуть вирішити, роблять жахливо зарегульованим.
Взяти хоч би підготовку водіїв. Крім закону, її регулюють близько десяти підзаконних актів. Є ухвали Кабміну, є накази МВС. Процедура забюрократизована настільки, що без корупції ніяк не обійтися. Думаю, що свого часу це спеціально зробили – як у каламутній воді рибу ловити.
У Європі втручання держави у такі теми мінімальне. Там ніхто не контролює підготовку водіїв. Держава займається виключно питаннями, хто та як приймає іспити.
- А як у Європі вирішуються питання техогляду?
– Ви бачили наш законопроект? Він такий величезний, що елементарно важко прочитати. Ну навіщо так багато складнощів? У директиві ЄС є фраза, що технічний контроль має бути відносно недорогим та простим. Насправді це виглядає так.
Ви заїжджаєте на будь-яку СТО змінити, наприклад, гальмівну рідину. Згадуєте, що підходить термін техогляду, і говорите про це працівникові. Йдете гуляти або пити каву, повертаєтеся, а всі виміри параметрів вже зроблено, до реєстру внесено дані про те, що ваш засіб відповідає нормам безпеки.
- Ну, в Європі теж, напевно, можна домовитися, приплатити, щоб нічого не міряли, а просто внесли до бази?
- Навіщо, якщо на законну процедуру витрачу якихось пів години, попиваючи каву з круасанами? Такі думки просто не виникають.
А коли з боку держави починають нагромаджувати регулятивні моменти, відкриваються можливості для корупції.
- Які ще нововведення можуть на нас чекати?
- Думаю, що найближчим часом пройде перше читання законопроекту, який дозволяє громадянам фіксувати через спеціальний додаток на смартфоні порушення інших водіїв, і документ ухвалять цього року.
Цей проект вже працює у тестовому режимі. До поліції надходять дані з мобільного додатку, і вона на них реагує.
– Чули, штрафи для водіїв знову хочуть підвищити?
- Про штрафи постійно говорять та вважають, що це панацея. Але саме підвищення без системного контролю, якого ми не маємо, нічого не вирішує.
Які нині діють штрафи, знають лише водії, які їх сплачували. А левова частка автомобілістів, гадаю, навіть більше 90%, взагалі не в курсі цифр. Зате вони знають, що можливість зустріти поліцейського на дорозі дуже мала. Поліцейські їздять на автомобілях із включеним маячком. І ці маячки добре видно, особливо у темний час. Нічого не блимає – можна розвертатися, де не можна.
- Від законослухняних водіїв доводилося чути, що «даішники в кущах» були досить ефективним заходом проти бешкетників.
– Однозначно відповісти складно. Все знову впирається у корупцію. Людський чинник має значення. Так було раніше і зараз. Повірте, дуже багато службових підлог, коли водіїв безпідставно звинувачують у тому, що сіли за кермо в стані сп'яніння.
І в законі, і в підзаконних актах прописано порядок огляду, але він ігнорується повністю поліцією. Чи то через незнання, чи то спеціально. Зробити тверезого водія п'яницею зараз не важко.
- Знову безвихідь?
- Ніякої безвихіді немає. Є бездіяльність. Крок перший – це змусити поліцію неухильно дотримуватися норм закону. І коли до відповідальності притягатимуть лише реально винних, можна рухатись далі.
- Минулого року неприємним сюрпризом для киян стала система платних парковок на звичайних дорогах. Люди досі обурюються, чому на одному боці вулиці можна просто так ставити авто, а на іншому не можна. Біля будинку вимагають гроші, а за рогом – ні. З погляду дорожнього руху, це правильна політика?
- Теж питання, на яке складно відповісти. Можливості з паркування у великому місті завжди обмежені. Не лише у нас, а й у будь-якій європейській країні, особливо у столицях. На всіх місць ніколи не вистачить. Тому що рівень автомобілізації за останні 15 років у багато разів випереджає розвиток дорожньої інфраструктури навіть у процвітаючих державах.
Десь краще вирішують цю проблему, десь ніяк. В Україні, на мою думку, її вирішують так, що це можна розцінити як "ніяк".
- Знаємо, що у вас був особистий неприємний досвід із цими парковками: дружині надіслали штраф за стоянку чужого автомобіля.
– А це питання до того, яким чином у нас працюють державні реєстри – реєстр власників транспортних засобів, Національна інформаційна система. Свого часу її було створено в департаменті ДАІ, а в ході реформ передано до Головного сервісного центру.
– Ви вирішили свою ситуацію? Напевно, у такій самій можуть опинитися й інші люди. Що їм порадите?
- Я зробив запити, і помилку вже виправили. Але питання, як вона виникла, залишається відкритим. Швидше за все це теж людський фактор. Від нього справді можуть постраждати непричетні до порушень люди.
Власником реєстру є Міністерство внутрішніх справ. Тому запит потрібно надсилати туди або до Головного сервісного центру при МВС, який безпосередньо працює з реєстром.