• Головна
• Суспільство

Його звуть Бендер

Інопланетяни приземляться на галявині біля Білого дому, і фільми Стівена Спілберга, які здавались фантастичними, стануть реальністю. Станеться це не через тисячі років і навіть не через сотні, а незабаром - років через 60 - 75.

Прибульці вже тут, вивчають нас, готують до контакту, прибувши не для того, щоб завдати шкоди людям. Інакше вони давно б завдали... Ці та інші одкровення Урі Геллера, які пролунали напередодні його 75-річчя, наводить британський таблоїд The Sun. Журналісти з цікавістю вислухали людину, яка довгі роки бентежила весь світ своїми трюками і яку репортери називають Спун Бендер (Spoon Bender).

Бендер - не таємне прізвище ювіляра, що вказує на спорідненість із персонажем Ільфа та Петрова. Хоча Остап Ібрагімович та Урі Іцхакович дуже схожі. Спун Бендер – від англійських слів spoon (ложка) та bend (гнути). Тобто Згинач ложок - прізвисько, що відображає улюблене захоплення Геллера.

Інше питання: наскільки можна довіряти словами та справам Згинача? Відповідь не така очевидна... Дуже схоже, що Урі Геллер і справді має якісь дивні здібності...

«Убив свиню поглядом»

За своє життя Згинач наздогнав стільки завірюхи, що вже й не визначити, де правда в його байках, а де вигадки. Він, безперечно, шарлатан, але не на всі сто відсотків.

Геллер неодноразово стверджував, що співпрацював і з ЦРУ, і із ізраїльською розвідкою Моссад. Виконував спецзавдання - дистанційно зусиллями думки стирав з дискет інформацію, здобуту радянськими агентами, телепатично переконував дипломатів підписувати вигідні Заходу договори... А одного разу зусиллями думки нібито зупинив серце свині, продемонструвавши, що дистанційно може й убити. Мовляв, його тренували впливати на живі об'єкти з далекосяжною метою – знищити Юрія Андропова, який на той час очолював КДБ СРСР.

З документів, розсекречених у 2017 році, випливає: у ЦРУ не користувалися послугами телепатів та інших екстрасенсів. Але експерименти із ними проводили. Урі Геллера «випробовували» у 1973 році в рамках програми «Зоряна брама» (Stargate).

У результаті експериментів дослідники, сховавшись від Геллера, малювали деякі малюнки. Подумки їх відправляли. Телепату треба було відтворити отриманий рисунок. І він, на диво, відтворював. Тобто малював. Не точнісінько, але досить схоже (див. фото).

У ЦРУ зробили висновок: телепатія – справжній феномен. Але використовувати телепатичні можливості для прихованої передачі неефективно. Точність прийому надто низька.

Просто він працює чарівником?

Розвідникам Геллер не підійшов, але вчених продовжував дивувати. Зі статті, яку в 1974 році стенфордські дослідники Рассел Тарг і Гарольд Патофф опублікували в журналі Nature, випливає: Згинач брав участь як мінімум ще в одній серії експериментів - вже суто наукової.

Одне з досягнень: Геллер називав, скільки очок випало на гральній кістці, яку трясли у закритій коробці. «Вгадав» у 8 випадках із 10, що з теорії ймовірності випадковістю бути майже могло. Чудеса, та й годі!

ВЕРСІЇ

Оскільки він гнув ложки?

1. Чиста фізика

Джеймс Ренді – ілюзіоніст, письменник та всесвітньо відомий науковий скептик, який заснував Комітет скептичних розслідувань, запевняв, що викрив Геллера. Мовляв, на людях той гнув лише свої ложки. Вони були зроблені зі спеціального металу з пам'яттю форми. Наприклад, з нітинолу. Такі ложки фокусник згинав заздалегідь, трохи їхнє нагрівання. Вони це «запам'ятовували». Потім, розігнувши, охолоджував. І вже на сцені знову нагрівав у руках. Ложки згиналися, «згадуючи» раніше прийняту форму.

Інші – цілком звичайні – ложки Геллер, на думку Ренді, просто заздалегідь «розминав» – кілька разів згинав і розгинав із боку в бік. Виступаючи, залишалося лише обережно натиснути на живець, щоб "силою думки" зігнути ложку. Ренді сам багато разів проробляв таке на сцені, пояснюючи глядачам, у чому каверза і обман.

Геллер судився з Ренді шість разів, вимагаючи відшкодування моральної шкоди, але жодного разу не виграв.

2. Спритність рук, і жодного шахрайства

За словами фокусника-самоучки Романа Лутошкіна – так він себе називає, трюк можна зробити й іншим способом. Наприклад, використовувати вже зігнуту ложку та відламану від іншої ложки ручку.

Треба затиснути в кулак ручку зігнутої ложки. Відламану частину приставити до неї таким чином, щоб здавалося, ніби у руці ціла пряма ложка. Зламану ручку рухаємо вниз, зображуючи, що ложка вигинається.

Далі потрібно відвернути увагу глядача якоюсь фразою, перехопити зламану частину ложки в іншу руку і віддати людині заздалегідь зігнуту ложку. Створити таке здатний навіть ілюзіоніст-початківець.

Не виключено, що подібним чином Геллер обдурював журналістів, які брали у нього інтерв'ю і, звичайно ж, просили зігнути ложки, що принесли з собою. Спритник, як правило, спочатку відмовлявся: мовляв, не в дусі. Але ложку брав. А через якийсь час раптом погоджувався. І все-таки гнув її - на очах здивованої публіки, як кажуть...

Є пояснення й іншому диву. Виступаючи в телевізійних шоу, Урі Геллер змушував йти механічний годинник, що зупинився. Як? А аж ніяк. Справа у випадкових збігах. Люди брали до рук «неходячий» годинник, щоб перевірити, чи не «ожили» вони. Від струсу деякі ходики знову починали цокати. Ті, у кого «диво» сталося, поспішали повідомити про це студію. І створювалося враження, що трюк удався.

Зліва - «передача» із ЦРУ, праворуч - «прийом» Геллера

Одна з найуспішніших спроб. Біля грона, що було «послано», і у «прийнятої» навіть збіглося число виноградин. Їх було 24. Невелика помилка: замість посланого верблюда Урі намалював коня.

Передача» із ЦРУ