Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

На Хрещатик хочуть повернути каштани. Але знадобиться мільйон євро

На Хрещатик хочуть повернути каштани. Але знадобиться мільйон євро
Фото: УНІАН

Обличчя центру Києва знову збираються змінити. Якщо вірити тендеру, що з'явився в системі Prozorro, у 2023-му планується капітальний ремонт головної вулиці столиці, на який витратять 740 мільйонів гривень. Це у планах. А реальність, як ми знаємо, завжди перевищує їх у грошах.

Роботи хочуть провести на відрізку від Європейської площі до Бессарабського ринку. Влада столиці обіцяє відремонтувати підземні переходи та фонтани, облаштувати велодоріжки, перекласти тротуари, зробити нову дорожню розмітку, поставити світлофори зі звуковими сигналами. Але головна особливість проекту – це повернення на Хрещатик каштанів. Збираються висадити 441 дерево!

Озеленити мало - потрібно змінити конструкцію

Історія каштанів на Хрещатику прекрасна та сумна. Ставши символом української столиці та головною окрасою Хрещатика, вони з роками перетворилися на жертву технічного прогресу - засихають і гинуть від шкідливих вихлопів, засоленого ґрунту, молі, яка тут розплодилася. Що користі висаджувати нові дерева, якщо все залишиться як є. Головним завданням влади, вважають екологи, має бути гарантія виживання дерев.

- Хрещатик потребує глобальної реконструкції. Це має стосуватися насамперед конфігурації проїжджої частини. Вона на Хрещатику наразі надто широка. Її потрібно звужувати, робити зони для вільного руху громадського електротранспорту, велосипедів, а також пішоходів.

вважає еколог Олександр Соколенко.

Збільшення площі зелених зон може дозволити розмістити там не півтисячі, а більше дерев. Це потрібно не стільки для краси, як для здоров'я.

- Хрещатик є однією із найбільш забруднених територій Києва. Норми із загазованості повітря можуть перевищуватися в 5-7 разів. Це говорить про те, що район Хрещатика перевантажений автомобілями, – пояснює Олександр Соколенко. - Отже, його треба розвантажувати. Буде менше машин - буде чистіше повітря.

Отак цвіте звичайний каштан... Фото: Оскар ЯНСОНС.

Отак цвіте звичайний каштан... Фото: Оскар ЯНСОНС.

Італійський обман

З каштанами у Києві пов'язані не лише вірші та пісні, але й також гучний корупційний скандал. Коли стало очевидно, що звичний київський кінський, або гіркокаштан, агонізує від вихлопів, з'явилася ідея засадити Хрещатик гібридним сортом Бріоті. У цих дерев вишукана червона квітка і незвичайна витривалість.

Компанії, яка виграла тендер, було сплачено 1,5 млн грн (повна сума договору становила близько 3 млн). У 2013 році до Києва з Італії урочисто привезли та висадили 289 дерев.

І ось настала пора цвітіння… Замість витривалих та дорогих Бріоті киянам підсунули ті самі кінські каштани. Хто обдурив, а хто став жертвою - розбірки тривають і досі. Але факт, що сумна історія повторилася.

- Листя нових каштанів знову стали рано рудіти й опадати, хворі дерева повторно цвіли восени, - згадує еколог. - Плюс регулярне забруднення ґрунту сіллю, якою взимку посипають асфальт. У нас десятки мільйонів гривень із бюджету витрачають на зелені насадження, а за фактом їх потім навіть не поливають як слід. Варто дереву півтора місяці постояти без дощів улітку, як воно приречене. Це стосується будь-якого дерева, не лише каштану.

Гібриди плюс їстівні

Рішення, на думку експерта, є. Це повернутися до ідеї висадки тих же червоноцвітих Бріоті, виключивши, само собою, обман. Але гібрид також потребує поливу, догляду та більш-менш комфортної обстановки.

– Наразі на Хрещатику 5% дерев – це гібриди. Їм уже, напевно, років по 40. І восени видно, що вони в кращому стані, ніж каштани білоцвіті. Але навіть якщо в центрі Києва зростали б лише гібридні каштани, вони все одно засихали б раніше строку, - констатує Олександр Соколенко. – Тому потрібно покращувати екологічний стан вулиці.

Ще одним добрим рішенням, на думку експерта, може стати їстівний каштан.

- Практика показує, що цей вид нормально зростає у Києві хоч у ботанічному саду, хоч на забрудненому проспекті Лобановського. Було б правильно комбінувати це дерево з іншими, - додав Олександр Соколенко. - Період цвітіння їстівного каштану припадає на початок - середину червня. Загальна хвиля цвітіння Києвом розтягнулася б з травня до кінця першого літнього місяця. До того ж їстівний каштан зберігає зелене листя до середини осені.

Наразі на Хрещатику 5% дерев - це гібриди. Їм уже, напевно, років по 40. І восени видно, що вони в кращому стані, ніж квітучі каштани.

Але щоб ось так ми з радістю прогулювалися оновленим Хрещатиком, необхідно забезпечити систему стаціонарного поливу, регулярне підживлення ґрунту корисними речовинами. Оскільки через регулярне збирання листя природного підживлення немає. Захист від реагентів у зимовий час теж потрібен.

– І садити треба не прутики, яким по півтора-два роки. Щоб дерево впоралося з нашим навантаженням, йому має бути щонайменше 10 років, - додає еколог Соколенко. – Маленькі дерева гинуть, їм на заміну доводиться купувати нові. А це біг по колу, марна трата грошей.

Може, краще в'язи?

Як не крути, а Хрещатик, Бессарабська та Європейська площі – це важливий транспортний вузол. Ними користуються тисячі киян, тут роз'їжджають урядові кортежі. У те, що цю ділянку після реконструкції зроблять пішохідною чи залишать по одній смузі для руху, не дуже віриться. І як тоді вирішити компроміс між машинами та деревами?

Керівник Folk Ukraine Ігор Добруцький за кілька років провів два експерименти, у рамках яких намагався з'ясувати, яка порода дерев найкраще здатна адаптуватися на Хрещатику.

- У 2009 році ми висадили тиси навпроти метро «Хрещатик» та червоні каштани Бріоті. 15 дерев привезли з Німеччини, вони живуть досі. Трохи хворіють, але не мініруючою міллю, а борошнистою росою,

розповідає Ігор Добруцький.

Другий експеримент був трохи більше трьох років тому. На Хрещатику висадили 7 дерев різних порід у спеціальних контейнерах.

– Я радився з європейськими розсадниками – німецькими та голландськими, – продовжує Добруцький. - І ось на четвертий рік найкраще себе показав в'яз «Новий обрій». На другому місці опинився Бріоті, на третьому – платан. Але він дуже могутній та великий. І трохи підмерзає.

Дерева розміщувалися у свого роду боксах із системою крапельного поливу ємністю на 100 літрів. Цього вистачає на тиждень.

- Треба було придумати, як врятувати рослину. Наша конструкція має двометровий герметичний поліетиленовий мішок. Внизу насипано багато дренажу, щебеню та спеціальної землесуміші. Такого рішення ми дійшли тому, що не можна було підвезти до кожного дерева полив.

Найголовніше - захист дерева від попадання солі, яку комунальники розкидають взимку. Зовні це високий борт, усередині – герметичність.

- У першу чергу потрібно садити в'яз, у другу - каштан Бріоті, - припускає керівник Folk Ukraine. - В'яз – це дерево майбутнього. У нього класна крона, багато листя, тримається до осені, і він зовсім не хворів майже чотири роки. Наразі у Європі, особливо у Берліні, вулиці засаджують в'язами.

...а ось так - сорти бриотів. Фото: Оскар ЯНСОНС.

...а ось так - сорти бриотів. Фото: Оскар ЯНСОНС.

Ціна запитання

Ще один дуже важливий момент – розмір дерева в обхваті! На Хрещатику, на думку експерта, треба садити дерева щонайменше 30-35 сантиметрів.

- У нас немає часу брати недороге дерево із обхватом 10-12 або 12-14 сантиметрів. І чекати, доки воно виросте. На Хрещатику потрібно одразу садити доросле дерево, щоб воно забезпечувало тінь. Це стосується як в'яза, так і платана, і каштана Бріоті, – зазначає Ігор Добруцький.

Закуповувати саджанці доведеться за кордоном

- Вітчизняні садівництва та розсадники нині чудово працюють, але на 90% використовують матеріал із Голландії, Бельгії, Польщі та Німеччини. Наші розсадники поки що лише дорощують, купуючи рослини маленькими! Вітчизняного матеріалу в обхваті 30-35 сантиметрів не буде найближчі 10 років, - пояснює керівник Folk Ukraine.

За кордоном, щоб виростити потрібне дерево, саджанці раз на два-чотири роки пересаджують, щоб сформувалася коренева система навколо стовбура.

– Є дерева, які мають по 5-7 пересадок. Тому їхня ціна сягає тисячі євро. Натомість воно має розвинену кореневу систему та стовідсоткову приживлюваність, - наголосив наш співрозмовник. - Однак наразі у Європі такий великий попит на зелені насадження, що знайти та купити для Хрещатика 400 з гаком дерев буде непросто. Доведеться побігати та поборотися за товар, - додав Добруцький.

Орієнтовна ціна одного дерева обхватом 30-35 сантиметрів – від 700 до 1000 євро. Обладнання дерева агротехнікою – це ще 300-400 євро для кожного. Ще необхідні кошти на підвезення води в бокси. Разом приблизно 1500 євро за дерево.

Якщо згадати про план у 441 дерево, то, за прогнозами Ігоря Добруцького, пересадка дерев на Хрещатику може коштувати мільйон євро.

Новини по темі: Каштани Хрещатик Київ