Легендарний міст Патона "втомився". Свіжі кадри конструкції, що руйнується на очах, шокували киян (див. відео), хоча ще рік тому міська влада визнала міст аварійним, заборонила в'їзд на нього транспорту, завантаженого понад 6 тонн, і обмежила рух правими смугами в обох напрямках.
Після скандального відео "Київавтодор" обстежив міст.
«Фахівці встановили, що на частину мосту, про який йдеться, мають доступ сторонні особи. Там є труби теплотраси, до яких приходять грітися безпритульні та зносять туди різні речі. Падіння цих сторонніх речей і потрапило на відео», – заспокоїв директор Департаменту транспортної інфраструктури Києва Руслан Кандібор.
Проте все ж таки визнав, що міст потребує термінового ремонту, і попросив на це мінімум 7 мільярдів гривень. Із них 47 мільйонів гривень підуть на проектні роботи.
Чого потребує міст Патона і як довго він ще може прослужити, «КП" в Україні» розповів заступник директора Інституту електрозварювання Є. О. Патона НАН України, член-кореспондент НАН України Валерій Позняков.
– Ремонтні роботи ще не проводились. Перш ніж їх розпочати, необхідно розробити проектно-кошторисну документацію на реставрацію. Планувалося, що робота із проектування розпочнеться цього року, але двічі результати тендеру на проектування заблокував Антимонопольний комітет України.
За моєю інформацією, подано певні скарги і на результати нового, третього, тендеру. Підозрюю, і третій тендер буде провалено, - сумно констатував Валерій Позняков. – Подібне відбувається і з тендером на роботи, пов'язані зі збиранням сміття з металевих конструкцій мосту. Їх повинні проводити спеціалізовані організації, які мають у своєму складі альпіністів. Тому що це висотні роботи.
Одна радість – «Київавтодормост» після скасування результатів тендеру почав активно прибирати з мосту сміття власними силами.
- Міст як був аварійним, таким і лишається. Час спливає, ситуація може змінитися у гірший бік будь-якої миті. І це стосується насамперед залізобетонних конструкцій, – продовжує Позняков. -Днями демонтували одну з колон ліхтарного стовпа з боку Березняків, щоб вона не впала на машини. Правильне рішення!
Проте велика реконструкція розпочнеться нескоро – один процес проектування може тривати до двох років. І лише після цього стартує реставрація.
– Ремонтні роботи могли б зайняти до 2-3 років. Але, дивлячись на те, як ведуться роботи на Подільсько-Воскресенському мосту, у таких термінах є сенс сумніватися, - визнає наш співрозмовник. - Але є й хороша новина: на час реконструкції міст Патона не планують закривати повністю. Його умовно поділять на дві половини: одну ремонтуватимуть, а друга залишиться робочою. Потім навпаки.
На думку нашого експерта, металеві конструкції мосту ще якийсь час простоять. Про це свідчать результати їхнього огляду, проведеного у 2020 році. А що станеться із залізобетоном, йому передбачити важко.
На думку Валерія Познякова, під час ремонту мосту як мінімум треба замінити залізобетонні плити, якими їздять машини, на більш легкі. Це дозволить полегшити міст і рівномірно розподілити його навантаження.
Також потрібно замінити деякі металеві поперечні балки, посилити дві головні крайні та відремонтувати деформаційні шви.
- Тоді свої сто років (тобто ще тридцять, адже міст відпрацював вже 70 років. – Прим. авт.), як і закладено за нинішніми нормами, міст простоїть, – упевнений наш співрозмовник.
Коли з мосту падають у воду великі шматки чогось, важко повірити, що це не металоконструкція. Фото: скрін відео t.me/FastFocus
Озираючись назад в історію, стає зрозуміло – на сучасні навантаження міст не розрахований. Він проектувався ще до початку Другої світової війни.
- За добу по ньому мало проїжджати 10 тисяч автомобілів. Наразі - від 100 до 120 тисяч автомобілів, і їхня вантажопідйомність з роками теж збільшилася, - пояснює Валерій Позняков. -Тим не менш міст, втративши частину металу від корозії, все одно витримує таке навантаження. Це говорить про те, що Патон серйозно пропрацював конструктивні елементи мосту й правильно обрав матеріали та технології. Плюс Патон зумів переконати уряд у тому, що міст має бути цільнозварним.
Нині це назвали б «інноваційними технологіями». Міст унікальний.
- Якби за станом ретельно стежили, те, що сьогодні показують на відео, напевно, не сталося б. Можливо, залізобетонні плити все одно потребували б заміни, тут уже нікуди не дінешся, бетон згодом вилуговується. Але металоконструкції не були б схильні до такої значної корозії, - стверджує вчений.
За його інформацією, активно іржавіти металоконструкції мосту почали у 2013 році, коли там під тротуаром замінили комунікації і не прибрали як слід сміття, яке впало на металоконструкції головних балок.
- Це сміття скупчилося на крайніх балках. У ньому накопичувалася волога – джерело корозії. Тоді, як на мене, все й почалося, - вважає наш співрозмовник.
Через деформаційні шви теж протікає вода, що викликало корозію металу конструкцій, які знаходяться біля них.
Загалом, як не крути, але транспортного колапсу Києву найближчим часом не позбутися. Особливо з огляду на те, що Подільсько-Воскресенський міст поки що не добудовали і не здали в експлуатацію.
Будівництво мосту імені Є. О. Патона розпочато ще 1940 року. Цілком він зданий в експлуатацію 5 листопада 1953 року. На момент будівництва це був найбільший цільнозварний міст, у якого всі шви, у тому числі й монтажні, виконані автоматичним зварюванням.
Розмови про реконструкцію мосту Патона не вщухають фактично від початку незалежності України. Вперше про це заговорили ще у 1990-ті роки. Але тоді на такий грандіозний проект просто не було грошей.
Наступна хвиля обговорень зазвучала у 2008 році під час підготовки до футбольного Євро-2012. Було навіть розроблено проект, згідно з яким конструкцію мосту збиралися полегшити, а його ширину збільшити з 21 до 38 метрів, щоб замість 6 смуг пустити 8. Але почалася затяжна фінансова криза, знову стало не до мосту.
У 2011 році уряд Миколи Азарова заявив, що за міст Патона візьмуться після закінчення будівництва Подільсько-Воскресенського мосту та Дарницького залізнично-автомобільного. Але Подільсько-Воскресенський будується досі, і в народі жартома його вже називають «пам'ятником корупції».