27 травня
Завантажити ще

Dragon Capital учинив з будівлею клініки, створеної лікарем Данилом Зубицьким, як скупник краденого, - інтерв'ю з сином знаменитого фітотерапевта

Dragon Capital учинив з будівлею клініки, створеної лікарем Данилом Зубицьким, як скупник краденого, - інтерв'ю з сином знаменитого фітотерапевта

За фразеологізмом «здоров'я нації» стоїть робота тисяч медиків, людей, які своєю працею допомагають нам зберегти найцінніше - здоров'я. В Україні сьогодні не всі пам'ятають і примножують те, що зробили видатні лікарі України. Данило Никифорович Зубицький відносився саме до тих лікарів, хто, маючи талант від Бога, допоміг десяткам тисяч пацієнтів!

Незважаючи на академічну медичну освіту, колосальний досвід роботи в фармацевтиці та терапії, Данило Никифорович Зубицький мав славу саме «народного цілителя», людини, яка в третьому поколінні лікарів фітотерапевтів використовувала силу рослин для лікування важких недуг.

Видатний лікар помер в 2003 році, а останні дні його життя затьмарені трагічними реаліями сучасності,що надовго відсунули реалізацію мрії всього життя Данила Никифоровича - створення першої в Європі фітоклініки Данила Зубицького «У Здравіє, у Спасіння».

Ми поспілкувалися з Ігорем Зубицьким, молодшим сином знаменитого українця. Розмова зайшла не лише про те, як жив його батько, як зцілив тисячі українців, а й як повсюдна практика рейдерства і недобросовісного бізнесу поставила під питання продовження роботи цілої династії українських лікарів Зубицьких.

Зараз будівлю, яку Данило Зубицький побудував за власні кошти для розміщення клініки народної медицини, чомусь займає Київська школа економіки. Належить тепер будівля іноземному інвестфонду Dragon Capital, який придбав її за досить спірних обставин.

Розкажіть про медичну практику Данила Никифоровича Зубицького. Де він здобув освіту, як став знаменитим і якими принципами керувався в роботі?

Мій батько все своє життя присвятив благородній справі лікування людей. Початок медичної практики Данила Никифоровича збігся з Другою світовою війною, а його батько, мій дід, Никифор Зубицький, був на той час дуже відомим практикуючим лікарем в Кіровоградській області. Вони разом стали учасниками партизанських загонів, де дбали про поранених. Батько і дід використовували весь досвід народної медицини, який сім'я збирала десятиліттями.

Після закінчення війни і отримання медичної освіти батько повністю присвятив себе справі запровадження в медичну практику натуральних ліків, керуючись принципами пробудження внутрішніх сил пацієнта, уникаючи побічних явищ при лікуванні, чим славиться випробувана тисячоліттями народна медицина (фітотерапія).

Розкажіть докладніше. Яким був його подальший професійний шлях?

Спочатку батько працював в аптеці в Кіровоградській області, причому вона була з тих, де готувалися рецептурні ліки.

Потім він почав власну медичну практику як лікар-фітотерапевт, працюючи в основному в медсанчастинах підприємств і поліклініках.

Згодом успіхи в лікуванні принесли йому популярність, і він переїхав до Києва, де, не дивлячись на утиски з боку офіційної влади, продовжував індивідуальну медичну практику, застосовуючи власні препарати.

Простіше стало в 80-х, коли він створив приватне підприємство і зміг налагодити виробництво ліків за своїми рецептами. Уже в 90-х Данило Никифорович Зубицький мав мережу аптек, де продавалися ліки за його рецептами. У таких регіональних представництвах прийом пацієнтів вже здійснювали інші лікарі, яких він навчив. В середині 90-х з'явилася реальна можливість втілити мрію всього його життя - побудувати першу в Європі клініку народної медицини в Києві, де могли б лікуватися пацієнти, проводитися дослідження в області фітотерапії.

До питання клініки ми ще повернемося пізніше. Якими принципами керувався в роботі Данило Зубицький, що допомогло йому знайти популярність?

Його девіз був: «Лікар повинен вилікувати себе сам». Він був твердо впевнений, якщо лікар не здатний допомогти собі - то він не зможе допомогти пацієнтові.

Друге, Данило Никифорович Зубицький був людиною абсолютно доброї вдачі. Він вважав, що вилікуватися може тільки той, хто перебуває в хорошому настрої і духовній рівновазі. Зараз Україна і світ приходять до розуміння важливості духовної складової в успіху лікування, а батько використовував духовність вже тоді, 60 років тому.

Третій принцип його роботи: системність і цілісний підхід в лікуванні першопричини хвороби. Він не лікував виключно якийсь один орган, а розглядав організм людини в цілому. Для кожного пацієнта батько вів детальну історію хвороби з його власними замальовками проблемних органів. Всі історії були систематизовані і задокументовані в томи вручну, в зшитих 4-5 зошитах. У кожній карті пацієнта було зазначено, з якою проблемою той прийшов, як просувалося лікування, які використовувалися препарати і результат. Зараз такий підхід в терапевтичній практиці здається звичайним і цілком нормальним, але для середини минулого століття в Радянському Союзі він був революційним.

Як Данило Зубицький створював свої ліки? Чи реєстрував на них патенти?

Будь-яка людина, яка входила до батька в кабінет, мошла побачити, що всі меблі заставлені величезною кількістю різного об'єму пляшечок з латинськими написами. У них знаходилися лікарські настоянки. Залежно від того, яке лікування було необхідно пацієнту, Данило Никифорович Зубицький комбінував ці настоянки, створюючи унікальні препарати.

У 80-х, коли з'явилося приватне підприємство «Народна медицина Данила Зубицького», силами батьківського підприємства було побудовано окрему будівлю фітолабораторії, де вироблялися ліки. Тоді почався етап промислового виробництва препаратів. На той час батько вже сформулював ряд рецептів своїх ліків і технологію їх виробництва, створив мережу аптек. Ліки почали купувати дистриб'ютори в регіонах.

Паралельно з цим його підходи в фітотерапії стали визнаватися і академічною медициною, з'явилися публікації в наукових журналах. Тоді медичні кола тільки починали звертатися до фітотерапії на офіційному рівні. На Заході фітотерапія - окремий, законодавчо підтримуваний напрямок в медицині. Хотілося, щоб так само питання вирішилося і у нас в країні.

Якщо говорити про патенти, то в умовах Радянського Союзу, де будь-яке досягнення негайно ставало «народним», мови про якісь авторські права не йшла. За часів незалежності батько оформив ряд патентів на використання лікарських трав.

Як Данило Зубицький прийшов до ідеї створення першої в Європі фітоклініки?

Це була його мрія всього життя! Навіть з урахуванням того, що традиційна медицина стала ближче, що взаємодія будувалася на офіційних зустрічах в рамках Міністерства охорони здоров'я, можливостей для розвитку було не так вже й багато, не кажучи вже про якусь підтримку з боку держави. У Данила Никифоровича Зубицького була єдина можливість просувати народну медицину - тільки своїми досягненнями і своїми розробками. До речі, серед пацієнтів батька, яких він вилікував, було дуже багато лікарів, представників традиційної медицини. Саме тому народилася ідея заснувати центр народної медицини, причому з використанням в тому числі і духовних практик. Я думаю, в цьому зіграло роль і те, що Данило Никифорович був дуже віруючою людиною. Зараз вже нікого не дивує спільна робота психологів, духівників та лікарів в питанні лікування складних пацієнтів. Є групи психологічної підтримки для хворих на рак або батьків маленьких пацієнтів зі складними захворюваннями. Тоді, на початку і середині 90-х - це був безперечно новаторський підхід.

Саме такий підхід, з'єднання лікування травами з духовним оздоровленням, відображений в архітектурному вирішенні клініки, яку побудував батько. Наприклад, на башті будівлі фітоклініки був встановлений дзвін: його бій повинен був підтримувати пацієнтів духовно. У цю будівлю Данило Никифорович вклав душу і всі свої кошти. Жив він дуже скромно і був фанатом своєї справи.

Ми впритул наблизилися до історії створення клініки. Давайте по ряду, де вона знаходиться, як була виділена земля під будівництво, як створювався проект і чому клініка так і не запрацювала?

У 90-х батько звернувся до Шевченківської райдержадміністрації та Київської міськради із запитом про виділення ділянки для створення першої в Європі фітоклініки, і в 1996-му році йому виділили ділянку за адресою вул. Шпака, 3 в Києві. У всіх абсолютно документах йшлося саме про створення фітоклініки за цією адресою. Тоді ж було отримано дозвіл на будівництво, і батько замовив проект в архітектурному бюро «Білий крук», яким керує Сергій Мандалина.

Був розроблений і погоджений проект, і в 1996 році почалося будівництво. Відкриття фітоклініки планувалося на 1998 рік. Але оскільки будувалося все виключно на кошти підприємства «Народна медицина Данила Зубицького», будівництво затяглося до 2003 року, тобто на 7 років.

На той час батько захворів і попрацювати ні йому, ні його синові, моєму братові Олександру, який продовжив роботу і дослідження батька, в стінах клініки не вдалося. Зараз, через 18 років судових тяжб в стінах першої в Європі фітоклініки розташувалася Київська школа економіки, а сама будівля належить дочірньому підприємству інвестфонду Dragon Capital.

Як таке сталося?

Відбулося рейдерське захоплення підприємства, в тому числі всього нерухомого майна, і будівлі клініки, і двох інших будівель, де знаходилися лабораторії. По суті, опинившись при смерті, батько втратив все, над чим працював протягом життя.

Бізнес, кажучи сучасною мовою, Данила Зубицького був побудований біля його будинку, і навіть коли він уже був прикутий до ліжка, його співробітники з сусіднього будинку завжди могли зайти до нього.

Він був єдиним засновником і власником компанії. Мій старший брат займався медичним напрямком, я допомагав з точки зору фінансових питань. Але були й інші співробітники, вони і зіграли «вирішальну» роль.

За три тижні до смерті батька протягом одного дня приватне підприємство перереєстрували як ТОВ, в яке входять ще 4 акціонери на 60% частки, внісши у статутний фонд всього 3 тис. грн. Серед «нових акціонерів» виявилася дружина заступника голови Шевченківської РДА Наталія Вакараш. Саме її участь в авантюрі, думаю, і зробила можливою перереєстрацію підприємства протягом одного дня.

А чим захворів батько?

У нього був рак шкіри. І тут його переконаність у тому, що лікар повинен вилікувати себе сам, не пішла на користь. Рак був для нього в житті викликом, суперником, якого він не зміг подолати.

Як ви дізналися, що втратили спадщину батька?

Дізналися ми про ситуацію, що склалася вже після смерті батька, коли спробували обійняти спадщину. Саме тоді нотаріус повідомив, що фірма змінила форму власності, і ми тепер теоретично володіємо тільки 40%. Але навіть в цю частину всі ці роки жоден із спадкоємців не зміг вступити, незважаючи на рішення Печерського суду в 2011.

Наша сім'я була повністю усунена від керівництва активами компанії і втратила контроль і над лабораторіями, і над будівлею клініки. Звичайно, ми судилися, всі ці 18 років заводилися справи, закривалися, велися судові тяжби. Цим займався мій старший брат, Олександр. Він же продовжив медичні дослідження батька, але не так давно Олександр Данилович помер.

Після смерті брата як розвивалася ситуація?

Після смерті брата відповідальність юридично перейшла до мене. Очевидно, що швидко перейняти справи і розібратися в процесах було складно. Цим моментом і скористалися злочинці, які протягом 15 років не робили особливих спроб продати майно. Будівлю клініки, яка жодного дня не пропрацювала за призначенням, а здавалася в оренду різним дрібним фірмам, виставили на продаж, причому за свідомо заниженою ціною.

Ціну за квадратний метр встановили на рівні 740 дол. Комерційна нерухомість на ринку в цій частині міста, неподалік від ст.м. «Шулявська», коштує набагато, набагато вище. Будівлю клініки придбала компанія «Брологістік» (дочірня компанія Dragon Capital, беніфеціарний власник Томаш Фіала, - ред.). Мене вразила особа покупця.

Чим саме?

Розумієте, тут схема, образно кажучи, як з покупкою краденого: якщо злодій пропонує купити крадену коштовність задешево, то погоджуватися на операцію чи ні - питання репутації. Зізнатися, мене не надто здивувала б подібна нерозбірливість представників вітчизняного бізнесу, але Томаш Фіала і Dragon Capital дуже активно пропагують в Україні чесні і прозорі принципи ведення бізнесу, законність, недоторканність приватної власності. Я б назвав це гібридним грабунком: за аналогією з нашою країною загарбник прикривається формальними діями/паперами, по суті, порушуючи ключові принципи відповідального бізнесу, врахування думки стейкхолдерів і елементарно основні норми права.

Я впевнений, що в фонді були в курсі ситуації, судів і суперечок навколо права власності на будівлю. Будь-який інвестор, який приймає рішення про покупку на 3 млн. доларів насамперед вивчає історію активу, проблеми, пов'язані з ним, проводить юридичний аналіз. Виходить, що для Dragon Capital вся ситуація з судами і рейдерським захопленням не мала значення? Але отримати відповідь на це питання від нинішнього власника будівлі я так і не зміг.

Чому?

Всі мої запити проігнорували. Як тільки я дізнався про угоду, я і мої адвокати послали кілька запитів в Dragon Capital, їх юридичний відділ. Наша сторона пропонувала процедуру медіації, переговорів і пошуку спільного рішення проблеми. Але в Dragon Capital тягнули час, а потім і зовсім відмовилися від зустрічі без пояснень.

Якими тепер будуть ваші дії? У будівлі зараз знаходиться Київська школа економіки, вона змінена, здається, що надії на клініку більше немає.

Я б не був таким песимістичним. На сьогоднішній день йдуть процеси в площині кримінального права, коріння справи ведуть до кримінального злочину, і, я впевнений, що в цій ситуації повинні бути розставлені всі крапки над «і».

Я продовжу відстоювати право своєї сім'ї на спадщину батька і в господарських, і цивільних судах.

Я впевнений, що клініка, про яку мріяв мій батько, запрацює і буде приймати пацієнтів. Хотілося б відновити справедливість, тому що Україні потрібні ті інноваційні та цікаві ідеї, які придумав мій батько, залишив про них записи, але так і не встиг втілити в життя. Його справу продовжує наша сім'я.

А ще я впевнений, що не можна будувати гарне, а, безумовно, Школа економіки - це добра справа, на руїнах чужої справи, причому справи не менше, а, можливо, більш корисної і гуманної з точки зору розвитку України та здоров'я українців. Це ж була грандіозна ідея - перша в Європі фітоклініка, саме в Україні! Більшість ефективних ліків з'явилися саме завдяки вивченню досвіду народної медицини. Більш того: для мене національна ідея України складається з хороших, добрих ідей її жителів. Хіба зробити наших співгромадян здоровішими і щасливішими не частина національної ідеї?

І, звичайно, будівля значно піддалася переплануванню, до речі, абсолютно незаконному, про що є документи з КМДА: на реконструкцію будівлі та зміни не було отримано жодного дозволу. В ході реконструкції були знищені важливі концептуальні особливості.

Які?

Встановили перекриття між першим і другим поверхами, де був амфітеатр: він передбачався для використання в якості лекційного залу. Знищили зимовий сад, зняли дзвін, встановлений в 2003 році, до речі, навіть не знаю, де він тепер; вежу дзвіниці переробили. На будівлі знаходився барельєф батька, меморіальна дошка - їх просто збили. Хіба це не вандалізм?

Якщо дивитися на плани будівлі, то оскільки вона мала медичне призначення, там були вказані і палати, і лабораторії, і кабінети лікарів. Неможливо повірити, що в інвесткомпанії не зрозуміли, з чим мають справу.

Такий підхід нічим не відрізняється від підходів українського бізнесу: загарбницький, цинічний. І це, погодьтеся, дещо дисонує з постійними докорами і повчаннями Томаша Фіали в сторону і української влади, і нашої країни в цілому. Після його дій відносно справи усього життя мого батька, думаю, на «європейське менторство» у нього немає ніякого морального права. Адже потрібно судити людину за її діями, а не словами, чи не так !? Ось яке питання я хотів би задати іноземним інвесторам фонду: саме для такого роду бізнесу вони довіряють свої гроші фонду, таку модель лідерства вони пропагують, таку ділову етику і комунікацію зі суспільством, такий загарбницький цинізм: взяти, що погано лежить задешево, і потім «відкуповуватися в судах»?

Ви говорили про знищення меморіальної дошки. Чи плануєте відновити її, зафіксувати пам'ять про свого батька, його мріїї та ідеї?

Безумовно. Я маю намір відстоювати право нашої сім'ї на пам'ять про ту людину, яка побудувала цей будинок. Меморіальний барельєф, так цинічно знищений, необхідно повернути на місце. Питання про знищення фітоклініки лежить не стільки в площині архітектури, скільки в відповідальності тих, хто спонсорував реконструкцію. Я вважаю, вони повинні визнати свою помилку і виправити її. Нехай існує і фітоклініка, і школа, а не одне за рахунок іншого !!

Крім того, зараз я працюю над книгою про батька, в якій збираю спогади про нього його пацієнтів і їх родичів, про його методи лікування і підходи. До слова, якщо серед читачів знайдуться ті, хто лікувався у Данила Никифоровича Зубицького, то я прошу зв'язатися зі мною [email protected].

Чи будуть там цікаві історії про якихось знаменитих пацієнтів, можете згадати?

Серед пацієнтів батька було багато чиновників, звичайно. А ось зі знаменитостей, наприклад, колишній футболіст київського «Динамо» Анатолій Бишовець, тренер Київського гандбольного клубу «Спартак» Ігор Турчин, до речі він і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса; керівник київської тоді ще міліції, багато знаменитостей було... Але мені набагато дорожче були б історії простих пацієнтів, їхні спогади про батька і теплі слова про нього.

Для мене Данило Никифорович був, в першу чергу, прекрасним татом, який дав мені життя і виховав мене таким, який я є. І я вважаю, що справедливість повинна бути відновлена, а злочини, пов'язані з рейдерськими захопленнями, не повинні мати терміну давності, вони, я думаю, ставлять пляму на діловій репутації всієї країни.

Новини по темі: Здоров'я Поради