1 вересня – День знань, яке сьогодні церковне свято, що не можна робити, традиції та прикмети цього дня
Сьогодні, 1 вересня, у світі відзначають День знань та День пам'яті початку Другої світової війни. В Україні сьогодні - Весілля Свічки. Це народно-християнське свято початку осіннього циклу. Свято пов'язане з днем преподобного Симеона Стовпника, пам'ять якого вшановують 1 вересня.
Яке сьогодні церковне свято
1 вересня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Симеона Стовпника. Симеон народився приблизно 390 року в селі Сисан, на кордоні Сирії та Кілікії, у християнській родині. За переказами, ще в юному віці він почув у храмі слова з Євангелія про блаженство тих, хто прагне правди. Ці слова справили на нього глибоке враження і стали початком його духовного шляху.
Симеон прагнув присвятити своє життя молитві та служінню Богові. Ще молодим він залишив звичне життя й приєднався до християнської громади подвижників. Однак суворість його аскетичних практик була настільки великою, що згодом він залишив монастир і оселився усамітнено.
Симеон постійно прагнув посилити свій духовний подвиг. Він багато молився, постував, обмежував себе у відпочинку та намагався якомога менше залежати від земних потреб.
Згодом він оселився на невеликій горі, де почав жити на спеціально спорудженій платформі. Пізніше навколо неї звели високий стовп. Саме через цей незвичайний спосіб життя Симеон отримав ім’я Стовпник — людина, яка проводить життя на стовпі заради молитви й духовного подвигу.
За церковною традицією, на стовпі він провів близько 37 років. Може здатися, що людина, яка обрала життя на стовпі, повністю відмовилася від спілкування зі світом. Проте сталося навпаки.
Чутки про мудрість і духовну силу Симеона швидко поширилися. До нього почали приходити люди з різних місць — прості селяни, мандрівники, правителі та духовенство. Вони просили його молитися за них, давати поради та допомагати у складних життєвих ситуаціях.
Симеон не залишав свого усамітнення, але через молитву й наставлення продовжував служити людям. Його життя нагадувало, що духовна самотність необов’язково означає байдужість до інших.
Попри суворий спосіб життя, Симеон прожив близько 70 років. До кінця життя він продовжував молитися та приймати людей, які приходили до нього.
Святий помер приблизно 459 року. Після його смерті пам’ять про нього продовжила жити серед християн. Його життя стало одним із найвідоміших прикладів стовпництва - особливої форми християнського подвижництва, поширеної на Сході.
Що сьогодні не можна робити
- Не можна мести чи мити підлогу, пилососити, щоб випадково не «вимести» з дому сімейне щастя, добробут та вдачу.
- Забороняється давати в борг гроші, будь-які речі з дому чи особливо сіль, яку вважають символом миру в родині (це може принести нещастя).
- Не варто викидати недоїдки зі святкового столу — краще віддати їх тваринам чи птахам, аби не притягнути бідність.
- За повір'ями, подорож, розпочату цього дня, краще перенести, бо вона буде важкою.
- Не можна лихословити, вступати в конфлікти, заздрити, замикатися в образах та думати про погане, адже весь негатив може повернутися чи подвоїтися.
Традиції та прикмети 1 вересня
- Тепла осінь - на довгу зиму;
- багато жолудів - на холодну зиму і врожайне літо;
- рясна горобина завчасно почервоніла - на сувору й сніжну зиму;
- щедро вродили горіхи на ліщині - зима буде суворою і сніжною;
- туман зранку - зима сніжною буде;
- журавлі відлітають - до ранньої зими;
- якщо місяць рогами вгору - до хорошої погоди, рогами вниз - чекай негоди.
Господарі починали сушити та м'яти льон, мочити коноплі. Ще наші пращури закінчували всі господарські та торгівельні угоди. Жінки цього дня збиралися в хатах, розмовляли та обов'язково займалися якою-небудь роботою - вишиванням, в'язанням.
Також заведено цього дня збирати буряки, бо саме 1 вересня вони мають надзвичайно цілющу силу.
Хто святкує іменини 1 вересня
1 вересня іменини святкують Семен, Марфа, Наталія та Тетяна. Люди. Народжені 1 вересня, є сильними та вольовими особистостями.
Історичні події 1 вересня
1804 — німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив третій астероїд Юнону.
1819 — вперше поставлено на сцені Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
1859 — Керрінгтон і Годжсон незалежно відкрили спалахи на Сонці.
1866 — відкриття залізничної магістралі на ділянці Одеса - Балта довжиною 257 верст.
1898 — відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.
1919 — у ніч з 31 серпня на 1 вересня внаслідок тактичних прорахунків командування (генерал Кравс) столицю України було здано денікінцям під орудою генерала Бредова.
1923 — Великий кантоський землетрус у Східній Японії.
1939 — нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна в Європі.
1964 — у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр: «Україна».
1983 — Збиття рейсу Korean Air 007.
1996 — в Україні запроваджено національну валюту - гривню.
2001 — покарання стратою в українському судочинстві замінено довічним ув'язненням[2].
2004 — у школі № 1 Беслана (РФ) було захоплено в заручники щонайменше 1200 дітей та дорослих. За офіційними даними, напад здійснювався 32 чеченцями. В результаті невдалої операції російських спецслужб загинуло майже 300 заручників.
2006 — у Криму почав працювати перший у світі справжній кримськотатарський телеканал ATR.
2008 — прем'єрний показ українського телевізійного мультсеріалу Легенди України.
2014 — Вихід українських сил з Луганського аеропорту під час Війни на сході України.
2023 — Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, Українська греко-католицька церква - на григоріанський (окрім Пасхалії), а Мукачівська греко-католицька єпархія - на григоріанський (з Пасхалією).
