Те, що природа вирощує майже три десятиліття, людина знищує за кілька хвилин. У Карпатах масово збирають ісландський мох. Чому попит на цей лишайник не зменшується, яку шкоду завдає його масове збирання та чи можна зупинити варварське винищення Карпат - читайте у матеріалі Коротко про.
«Продам мох, зібраний з вершин полонин, що лікує легеневі захворювання, кашель, туберкульоз». Такі оголошення часто зустрічаються на популярних платформах онлайн-оголошень. А продають так званий ісландський мох (наукова назва - цетрарія ісландська, лат. Cetraria islandica) - рослину, яка насправді є лишайником. За біологічною сутністю це симбіотичний організм, що складається з тіла гриба та клітин водорості. Ісландський мох росте лише там, де повітря чисте, а природа практично не порушена людиною.
У Карпатах ісландський мох можна знайти на високогірних полонинах, кам'янистих схилах та серед хвойних лісів. Це добре знають горе-бізнесмени, які вигрібають лишайник металевими граблями, пакують у великі мішки і продають.
А попит на цей мох існує вже кілька століть. Перші письмові згадки про використання ісландського моху як лікарської сировини датуються XVII століттям. У лишайнику містяться речовини, які пом'якшують кашель, а також уснінова кислота, відома своїми антибактеріальними властивостями.
У середньовічні часи з моху готували всілякі відвари і настоянки. Зараз його використовують у виробництві сиропів від кашлю, пастилок для горла, лікувальних чаїв, біологічно активних добавок та косметики.
А прихильники народної медицини вважають ісландський мох мало не панацеєю від усіх хвороб, починаючи із застуди і закінчуючи чоловічою потенцією. Саме тому мох активно скуповують заготівельники. За кілограм очищеної і перебраної сировини пропонують від 100 грн, а після переробки її вартість зростає в рази.
Ісландський мох- це лишайник, симбіотичний організм, що складається з тіла гриба та клітин водорості. Фото: uk.wikipedia.org
Заради швидкого заробітку люди часто навіть не замислюються над тим, якої шкоди завдають природі. Цетрарія ісландська росте надзвичайно повільно. За оцінками науковців, щоб сформувати лише десятисантиметровий кущик лишайника у суворих умовах високогір'я, потрібно близько 30-40 років. Іронія в тому, що людина витрачає менше часу, щоб знищити цей лишайник, ніж потрібно, аби випити чашку кави.
До того ж заготівельники не зрізають її вручну. Найчастіше вони проходять схилами з металевими граблями, буквально здираючи рослинний покрив. І разом із цетрарією відривається верхній шар ґрунту, інші види мохів і лишайників, молоді рослини. Під граблі потрапляють ще й червонокнижні види, зокрема сон-трава. Після такого «збирання» на схилах залишаються лише каміння та смуги оголеної землі.
- Люди думають, що збирають лише лікарську сировину, а насправді вони руйнують природне угруповання, яке формувалося десятки років, - пояснює Коротко про еколог Ілля Кравчук. - Коли природний килим моху зникає, починає руйнуватися вся екосистема. Дощі швидше змивають тонкий родючий шар, вітер видуває ґрунт, а відновлення високогірних ділянок триває десятиліттями.
За кордоном збір дикорослих лишайників суворо регулюється. На природоохоронних територіях його заборонено або дозволено лише за спеціальними дозволами та під контролем природоохоронних служб.
В Україні влада також намагається стримувати збирачів ісландського моху. Лишайник давно позначений у Зеленій книзі України, тому його збір чітко регламентований законом. Для власного використання можна назбирати не більше 2 кг моху. Для комерційної заготівлі треба придбати у найближчому лісництві так званий лісовий квиток. Такий дозвіл необхідно поновлювати щороку. Щоб отримати лісовий квиток, треба написати заяву і сплатити рентну плату до місцевого бюджету (суму уточняйте у лісництві).
Втім, за словами екологів, далеко не всі заготівельники оформлюють такі дозволи. Саме тому в горах регулярно проводять рейди. А за незаконний збір цетрарії можна отримати штраф від 425 до 850 грн. Також доведеться відшкодувати збитки, завдані природі.
Горе-бізнесмени вигрібають мох металевими граблями, пакують у великі мішки і продають. Фото: ФБ Турінформ Закарпаття
Незаконне збирання ісландського моху - лише одна з проблем, з якими сьогодні стикаються Українські Карпати.
Останніми роками екологи дедалі частіше говорять про неконтрольований розвиток гірського туризму.
- Однією із найбільших проблем Карпат сьогодні залишаються джипи та квадроцикли, які їздять територіями, де транспорт взагалі не повинен з'являтися, - розповідає Коротко про начальниця відділу еколого-освітньої роботи Карпатського національного природного парку Уляна Абрам’юк. – Вони руйнують ґрунти і полонини. Це дійсно глобальна проблема для наших Карпат, з якою треба боротися.
Окремою темою стали масштабні проєкти будівництва вітрових електростанцій на гірських хребтах. Прихильники наголошують на розвитку «зеленої» енергетики, натомість екологи попереджають: прокладання доріг, робота важкої техніки та встановлення турбін можуть фрагментувати природні оселища, вплинути на міграцію птахів і назавжди змінити ландшафт високогір'я.
До цього додаються незаконні рубки, засмічення туристичних маршрутів, хаотична забудова гірських схилів та кліматичні зміни.
Усі ці проблеми показують, наскільки вразливими є Карпати. Адже велика екологічна катастрофа складається саме з таких, на перший погляд, «дрібних» втрат, як те ж знищення ісландського моху.