Головне - ринок живий: репортаж із «Петрівки», яка вистояла після ракетного удару
Неділя, 2 серпня, дев'ята ранку. На градуснику вже за тридцять, місто буквально плавиться від спеки. Ніч для столиці видалася відносно спокійною, і на станції метро «Почайна» вирує життя. Із дверей підземки впевненим кроком виходять люди: молодь, пенсіонери з «кравчучками», мами з дітьми, а серед них і я, кореспондент Коротко про. Я прямую на книжковий ринок «Петрівка».
Хтось приходить сюди з метою купити нову книгу, хтось звик приїжджати просто поговорити з продавцями. У мене завдання - перевірити, як книжковий ринок пережив ворожий обстріл. Лише кілька днів тому, 30 липня, по Києву було завдано чергового ракетного удару. Однією із локацій, куди вдарили ворожі ракети, був знаменитий книжковий ринок. Частина торгових павільйонів згоріла. Але ринок живий.
Павільйони одразу після прильоту. Фото: ДСНС України
Оруелл отримав друге дихання, а Ремарка беруть все рідше
Іду до торгових рядів разом із усіма. Підходячи ближче, мимоволі видихаю з полегшенням, адже до останнього боявся побачити тут руїни, що димляться, і відчути вже звичний запах гару. Але замість цього перед очима нехай не такі багатолюдні, як раніше, але абсолютно живі ряди. Продавці розкладають товар, а перші покупці вже щось шукають, гортають і про щось сперечаються.
Кількість і розмаїтість книжок тут, як і раніше, вражає уяву. Очима буквально є за що зачепитися, а товарне сусідство часом спричиняє легкий культурний шок.
Ось на прилавку стоїть яскраво-червона обкладинка "Mein Kampf" Адольфа Гітлера, а по сусідству - "Суперечка про Сіон" Дугласа Ріда. Чи законний Гітлер на полицях? Питання юридично хистке, оскільки прямої іменної заборони немає, але діє закон про заборону пропаганди тоталітарних режимів. Де ще побачиш такий контраст? Мабуть, більше ніде. Я точно не бачив.
"Mein Kampf" і "Суперечка про Сіон" можна побачити на одній викладці. Фото: автор
Поруч розташувався розсип антиутопій Джорджа Оруелла та «Метро» Дмитра Глуховського, російського письменника, який отримав на батьківщині статус іноагента та заочний строк за антивоєнну позицію. Мимоволі спадає думка, що серія «Метро» на цих полицях виглядає особливо символічно. Адже вона не просто про спалену ядерною війною Москву, а про кровожерливу і безглузду природу будь-якого тоталітарного режиму.
Втім, політика становить лише невелику частину цього книжкового моря. Далі йдуть психологія, історія, мистецтвознавство, економіка, фантастика та поезія. І чимало книг російською мовою. «Петрівка», схоже, залишилася чи не єдиним місцем, де таку літературу ще можна знайти. І по неї продовжують приходити.
- Попит на російськомовні видання досі є, і пояснення тут просте: далеко не всі книги перевидали українською, - розповідає Микола, продавець однієї з точок. - Днями приходив університетський професор, шукав спеціальну літературу з вищої математики та сопромату. А такі речі є лише радянських чи старих видань і російською мовою. Українською їх ніхто не видаватиме, адже товар точковий, комерційно невигідний.
Ранок 30 липня. Рятувальники гасять пожежу на ринку. Фото: ДСНС України
Втім, наукою зараз цікавляться одиниці. Більшість покупців, за спостереженнями книготорговців, сьогодні пішли у пошуки себе.
- Оруелла, Кісінджера, Роберта Гріна непогано читали завжди. Але зараз вони набули буквально другого дихання. Люди намагаються осмислити те, що відбувається навколо, і шукають підтвердження того, що подібні часи людство вже переживало. А ось Ремарка беруть все рідше, хоча ще нещодавно він у нас лідирував із величезним відривом, - ділиться співрозмовник.
Ті, хто втомився від хронік війни, йдуть у побутову психологію.
- Раніше люди шукали навчальні книги. Те, що прокачує кар'єру чи професійні навички. Нині успішна кар'єра у багатьох явно не на першому плані. Шукають відповіді на особисті питання: як пережити емоційні потрясіння, як упоратися із внутрішнім глухим кутом. І найстрашніше, що з такими запитами все частіше приходять не люди за сорок, котрі бачили життя, а зовсім молодь. На їхні ще незміцнілі плечі випало таке, що вони просто не розуміють, куди рухатися. Таке відчуття, що ми більше не розгойдуємося вгору і вниз, а застрягли в горизонтальному русі в негативній фазі, що затягнулася, - розмірковує Микола.
Антиквари чекають на покупців. Фото: автор
Ціни нижче, ніж в інтернеті, і робота на одному ентузіазмі
Якщо говорити про ціни, «Петрівка» залишається набагато доступнішою, ніж більшість модних книгарень. Дається взнаки і те, що багато книг тут букіністичні. Наприклад, фундаментальну працю Карла Густава Юнга «Архетипи та колективне несвідоме» у відмінному стані віддають за 230 гривень. В інтернеті за цю книгу просять від 500 до 760. Звичайно, такий відрив є не на кожному виданні, але піти звідси без вдалої знахідки майже неможливо. Головне - приходити у вихідні, адже у будні працюють далеко не всі ряди.
Ловлю себе на ще одній думці: золоті часи ринкової торгівлі все ж таки залишилися в минулому.
- Час іде, продаж падає. Люди реально стають біднішими. А той, хто має гроші, краще піде в книжковий бутик у центрі, де можна обирати з комфортом, - зітхає продавець Світлана. - Тому робота тут дедалі більше тримається не на комерції, а на чистій любові до справи. До мене взимку підійшла туристка з Німеччини з перекладачкою, постояла і каже: «Напевно, ви дуже любите книги, раз працюєте в такий холод...». А зима, самі пам'ятаєте, яка була. І я вам скажу: так. Без любові до своєї справи тут не вижити. Я в цей прилавок вклала роки життя, він - моя робота. І іншого життя я собі просто не уявляю.
Наслідки обстрілу впадають у вічі. Фото: автор
Головний страх місцевих - прокинутися вранці і дізнатися, що ракетний удар знищив і їхню працю теж.
- Вранці 30 липня подруга дзвонить мені о шостій ранку: «Світлано, там знову по ринку прилетіло, пишуть, багато згоріло!» У мене аж серце впало, - зізнається Світлана. - Швидко зібралася, прибігла, дивлюся: слава Богу, наш ряд цілий. Прямо від душі відлягло. Але в ту хвилину я виразно відчула, як це - за одну мить втратити все, що наживав роками. Це дуже страшно. Але ми робитимемо все можливе, щоб наш ринок жив і працював далі.
Іду з «Петрівки», так і не зумівши встояти перед томиком Юнга. На душі шкребе від виду обвуглених павільйонів, але позитиву та тепла в рази більше. На цьому ринку заряджаєшся якоюсь особливою, незнищенною енергією, і сюди хочеться повернутися, навіть якщо не буде ніякого редакційного завдання.
Тут, як і раніше, крім книг, купити можна все що завгодно. Фото: автор
