Наближається день, коли весь світ згадує, як здригнувся від вибуху на 4-му блоці ЧАЕС. Відтоді минуло вже 40 років, а Чорнобильська зона досі чаїть у собі небезпеки, які багатократно підсилила російська агресія. Про 5 основних ризиків, що їх залишила по собі катастрофа 1986 року, - у матеріалі Коротко про.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який займає дві третини зони відчуження, славиться своєї флорою і фауною, що відновилася і навіть збагатилася після аварії. Але насправді тут не все так ідилічно, як свідчать деякі репортажі.
- Є ключові ризики, що їх недооцінюють чиновники, які ухвалюють рішення, і про які останні три роки ледь не кричать екологи, - каже президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок. - Коли сталася аварія, в 30-кілометрвій зоні висадили велику кількість дерев, які мали депонувати (вбирати в себе і зберігати) радіонукліди. За 40 років багато насаджень повністю або частково всохли. Вони вже не виконують свою бар’єрну функцію, а навпаки. Тобто висохлі дерева не стримують радіонукліди, а відпускають ті, що накопичилися.
За твердженням природознавиці, проблема сама собою не вирішиться.
- Треба вилучати деревину, що відпрацювала своє, і висаджувати молодий ліс, який вбиратиме залишки радіації, - пояснює Людмила Циганок.
Однак питання в тому, що робити з «померлим» бар’єром.
- Цю деревину категорично не можна спалювати і не можна вивозити за межі зони. Ми віримо, що нас почують, бо якщо проігнорувати застереження, негативні наслідки можуть бути колосальними. Є хімічні способи переробки зараженої радіонуклідами деревини в нову енергію. У межах зони потрібно створити таке підприємство. Вже є технічно аргументовані рішення, є опрацьований бізнес-проєкт, який може стати міжнародним і зробить Україну інноватором.
Пожежі в Чорнобильській зоні - це завжди катастрофа, бо боротися з ними надзвичайно важко через щільність заростей і брак води.
- Такі пожежі характеризуються горінням верхнього шару лісу, який не можна загасити з землі, а тільки з вертольотів. Крім того, після минулих пожеж залишилися горільники - купа пошкоджених вогнем дерев, які при повторному загорянні спалахують як сірники. Зараз така небезпека особливо підвищена, бо постійно є загроза ворожих «прильотів», - нагадує Людмила Циганок.
Еколог каже, що терміново необхідно вжити превентивних заходів.
- Принаймні створити у лісі розриви - розчистити і переорати смуги, які затримають вогонь і не дадуть швидко поширюватися на великі площі. Ми говорили про це ще рік тому, але, на жаль, нічого не робиться.
Лісові пожежі - це не тільки загроза рослинам і тваринам у заповіднику. Вогонь вивільняє з дерев радіонукліди, які розносяться вітром. Якщо згоряє вікова лісова підстилка, яка 40 років тому теж увібрала в себе велику кількість викидів з реактора, небезпечні речовини підуть у землю і всотуватимуться в грунтові води.
Це одна із серйозних проблем зони, яка на совісті виключно людей. За 40 років утворилася купа лазівок в загородженому периметрі зони, якими користуються мисливці за грошима. Об’єктами полювання стають дикі кабани, лосі, олені. М’ясо збувається до ресторанів, де готують страви з дичини, або спеціалізованих інтернет-магазинів. Може потрапити на ринки, де ослаблений ветеринарний контроль.
Але найбільшого розмаху в 30-кілометровій зоні набуло рибальство. З Прип’яті, річки Уж, ділянки Київського водосховища рибу тягають у промислових масштабах, про що свідчать поліцейські хроніки. Продають на стихійних ринках або домішують до тої, що пройшла санітарний контроль. Популярне в зоні і «тихе полювання» - збір грибів та ягід.
Днями директор Всеукраїнського центру материнства та дитинства Юрій Антипкін повідомив, що на початку цього року лікарі виявили в плаценті деяких вагітних жінок небезпечний рівень радіонуклідів. Це може бути пов’язане з вживанням заражених продуктів.
Ще один різновид браконьєрства становить незаконна вирубка деревини. Зокрема, була розкрита схема, за якою на території заповідника знищили 185 віковічних дубів, які вивезли на підприємство з виготовлення меблів. В оборудці були задіяні керівник держпідприємства, що обслуговує зону, та поліцейський.
«Свіже» зараження радіонуклідами земель поза 30-кілометровою зоною вже не вважається актуальним. У травні 2025 року академічне видання Journal of Environmental Radioactivity опублікувало дослідження, яке засвідчило, що ділянки Полісся, які були виведені із сільськогосподарського обігу після аварії на ЧАЕС, вже очистилися і придатні до засівання.
Однак в разі масштабної пожежі в заповіднику можуть зазнати забруднення ділянки, на які вітер віднесе залишки горіння. Не припинилися і так звані довгострокові процеси. Радіонукліди, що досі зберігаються в поверхневих шарах ґрунту, вимиваються дощами, проникають у ґрунтові води, а за тим у Київське море та Дніпро. Досить небезпечна кількість цих речовин осіла в мулі водосховища та Дніпра ще з 1986 року. У разі розмивання донних відкладень або робіт з поглиблення русла річки вода може зазнати повторного зараження.
Найбільші ризики сьогодні формує російська агресія. У лютому 2025 року ворожий безпілотник влучив у конфаймент, споруджений над саркофагом 4-го енергоблоку ЧАЄС. Було пробито близько 15 квадратних метрів обшивки та пошкоджено без малого 200 квадратних метрів сталевих панелей. Через порушення герметичності, виведення ладу низки критичних систем укриття частково втратило свої функції. Стан конструкції ускладнили понад 300 отворів, які пожежники мусили просвердлити, щоб загасити пожежу.
Європейський банк реконструкції та розвитку попереджає, що незворотна корозія сталевої арки може розвинутися вже до 2030 року. Ремонтні роботи на майданчику Чорнобильської АЕС оцінюються у 500 мільйонів євро.
Пожежники ліквідовують наслідки атаки російського дрону на конфаймент над 4-м блоком ЧАЕС. Фото: Управління ДСНС в Київській області
Укриття 4-го енергоблока - це не єдиний об’єкт, який може спричинити нову катастрофу. 20 січня внаслідок російських ударів по енергетиці ЧАЕС втратила електропостачання. Ситуацію вдалося стабілізувати, однак вона виникла не вперше і може повторитися. Якщо відключення триватиме довгий час, розладнається робота сховища із мокрим зберіганням відпрацьованого ядерного палива (зазвичай називають за російською абревіатурою ХОЯТ-1). Що станеться, ще в березні 2022 року розповіла експертка у галузі атомної енергетики Ольга Кошарна:
«Для зняття залишкового тепловиділення необхідно охолодження ТВС (елемент активної зони реактора. - Ред.), що забезпечувалося прокачуванням насосами. Якщо насоси не працюють, не зніматиметься тепловиділення, вода в басейні може закипіти, що спричинить утворення радіоактивної пари з подальшим розплавленням ТВЗ, що призведе до важкої аварії. За відсутності роботи вентиляційних систем збільшиться доза опромінення персоналу, а викиди радіоактивних газів і пар пошириться на територію не лише України, а й Білорусі та РФ».
Як повідомило агентство Reuters з посиланням на слова генпрокурора Руслана Кравченка, від початку відкритої російської агресії поблизу Чорнобиля пролетіло 18 ракет і щонайменше 92 ворожі безпілотники.
Лютий, 2025 року. Влучання безпілотника у конфаймент – через пошкодження укриття частково втратило свої функції. Фото: ФБ Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»