Останнім часом ЗСУ проводять абсолютно нестандартні військові операції, досі невідомі військовій науці на землі, у повітрі, на морі та навіть під землею. Слідом за "Вівальді" з'явилася новина про жовтневу масштабну підземну операцію "Велес", проведену корпусом Національної гвардії України "Хартія". У її ході Силам оборони вдалося просунутися більш ніж на 15 км підземними комунікаціями в тил ворога на Куп'янському напрямку. Журналіст Коротко про дізнавався про деталі операції.
Вихідна диспозиція операції була такою: під Харківською областю пролягає магістральний газопровід, що не діє. Вперше спроби росіян просочитися по ньому у Куп'янськ було зафіксовано ще у вересні 2025 року. Тоді загрозу ліквідували, проте противник не залишив намірів зайти у тил наших частин.
Російські підрозділи (27-а мотострілецька бригада, штурмові загони 68-ї дивізії та спецназ) планували використовувати підземну трубу як секретний коридор. У результаті росіяни перетворили газопровід на підземну цитадель: провели туди електрику, організували стаціонарні пости, вогневі точки, склади боєприпасів, місця для відпочинку і навіть пересувалися тунелем самокатами і візками.
Але цього разу командування "Хартії" на чолі з генералом Ігорем Оболенським вирішило не просто заблокувати підземний хід, а детально вивчити тактику ворога та переграти його на його ж полі. У рамках операції "Велес" українські військові розпочали потайний "інженерний наступ" під землею - усередині сталевої магістралі діаметром від 1,2 до 2 метрів.
Це не були класичні окопи чи бліндажі. Бої велися у замкнутому металевому просторі глибоко під землею, за умов абсолютної темряви. Через круглий переріз труби і товстий шар металу там був відсутній зв'язок, а будь-який постріл створював оглушливе відлуння і загрожував смертельними рикошетами.
Оскільки бій у таких умовах критично складний для психіки та фізіології, штурмові групи проходили спеціалізований курс підготовки. Бійців тренували довго перебувати та діяти у вузьких тунелях при жорсткому дефіциті кисню та у повній темряві, де неможливо сховатися від вогню.
А життєзабезпечення українських військових під землею перетворилося на найскладніший логістичний ланцюжок, який контролював батальйон підтримки. Сапери "Хартії" вручну просувалися вперед, розміновуючи пастки противника та створюючи безпечні проходи для штурмовиків, а для руйнування стаціонарних підземних барикад РФ використовувалися дистанційно керовані роботи з вибухівкою.
Через ризик скупчення порохових, чадних та болотних газів бійців безперебійно забезпечували газоаналізаторами, кисневими масками та протигазами. Паралельно було збудовано систему очищення та винесення сміття з тунелів.
Оскільки всередині товстостінного газопроводу не працював GPS і не функціонував стандартний армійський радіозв'язок, то щоб бійці не були ізольованими, розробили та впровадилиі власні закриті технологічні рішення для підземного зв'язку і навігації.
Керував цією операцією на рівні корпусу Єдиний координаційний центр, який у реальному часі синхронізував просування підземних груп із наземною піхотою та ударами батальйону БпЛА "Ахіллес" з повітря.
Ретельна та скрупульозна підготовка, що тривала не один місяць, призвела до успіху. В результаті операції "Велес" підрозділи "Хартії" змогли просунутися підземними комунікаціями більш ніж на 15 кілометрів, зайшовши в тил противника.
Українські сили повністю зачистили підземні магістралі, позбавивши РФ прихованого шляху до Куп'янська та подолавши позиційний глухий кут на цьому напрямі. У ході боїв у тунелях ліквідовано понад 100 російських військових. Понад 30 окупантів опинилися в оточенні усередині заблокованої труби. Після 1,5 місяця перебування під землею, без їжі та чистої води (воду доводилося пити з калюж у трубі), відрізана група прийняла ультиматум "Хартії" і здалася в полон.
Операція "Велес" довела, що українські сили здатні руйнувати позиційний глухий кут і перегравати супротивника навіть у найекстремальніших і нестандартних умовах.
Щоб здійснити операцію за таких умов, українським військовим довелося пройти спеціалізований курс підготовки. Фото: Пресслужба корпусу НГУ
Олег Жданов, військовий експерт:
– Аналогів операції "Велес" саме у таких масштабах у світовій військовій практиці немає. Це чисте українське військове ноу-хау. До неї росіяни часто використовували тактику інфільтрації малих груп у зони контролю ЗСУ. Вони проникали в місто, накопичувалися, а потім починали закріплюватись і будувати там свої позиції. І це були досить болючі проникнення для нас на фронті в плані їхньої протидії.
Харківська область була промисловою, і там працювало дуже багато підприємств, яким були потрібні газ, нафта. В останні роки СРСР прокладав там велику кількість трубопроводів для їх перекачування. Трубопроводи так і залишилися, а тепер росіяни за старими картами намагалися використовувати їх для проникнення в наш тил.
Але цього разу командування "Хартії" розгадало напрямок чергового проникнення і повернуло його проти супротивника. Операція "Велес" зірвала спробу нового масштабного наступу та дозволила вирівняти і стабілізувати ситуацію в районі Куп'янська.