На початку липня російські дрони атакували Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України - всесвітньо відомий заклад, що має понад сторічну історію творчих пошуків, досліджень та винаходів. Про те, як стався напад, його наслідки та перспективи відновлення Коротко про розповів почесний директор інституту академік Сергій Комісаренко.
- Сергію Васильовичу, коли ви дізналися про ворожий удар?
- Зазвичай я перебуваю в інституті до 23.45, читаю наукову літературу, а потім їду додому, щоб встигнути до комендантської години. 1 липня я виїхав трохи раніше, бо треба було збиратися в дорогу - 2 липня мав вирушати до Нідерландів на Європейський біохімічний конгрес в Маастрихті. Не встиг доїхати до свого будинку, як дзвонить черговий: "Сергію Васильовичу, у нас пожежа, дрон прилетів!".
Розвернувши машину, я попрямував до інституту. Коли приїхав, пожежників ще не було. Я дочекався їх і до половини другої ночі дивися, як вони борються з вогнем. Потім вирушив додому, а десь о п’ятій ранку дізнався, що з невеликими інтервалами ще три дрони прилетіли. Як мені розповіли фахівці, це були великі безпілотники «Герань-5» довжиною майже 6 метрів, розмахом крил понад 5 метрів і швидкістю 500-600 кілометрів на годину. Такі дуже складно збивати.
Зрозуміло, що про ніякі відрядження мови бути не могло.
- Виходить, били прицільно саме по інституту?
- Так, били прицільно. Перший корпус у нас по вулиці Леонтовича. Ця будівля була зведена в 30-х роках спеціально під інститут і є пам’яткою архітектури Києва, зараз вона виконує більше адміністративну функцію. Дрони ж запускали по експериментальних корпусах, де зосереджені наукові дослідження. Деякі лабораторії вигоріли повністю - стеля, стіни, підлога, устаткування… Заряд вибухівки був такий, що викликає високу температуру полум’я.
Зараз завдання номер один - це відремонтувати приміщення, поки не почався сезон дощів і холодів. Ми створили фонд допомоги інституту при Українському біохімічному товаристві і вже зібрали майже 600 000 гривень. Всі завдані збитки зафіксовані актом. Я отримав листа від Українського науково-технологічного центру про те, що в УНТЦ зараз немає коштів, щоб прямо допомогти інституту, але вони готові звернутися по сприяння до європейських колег.
- Ви припинили робочий процес?
- Працювати в зруйнованих лабораторіях, зрозуміло, не можна, в деякі навіть не зайти через ризик для життя. Але інститут не зупинив свою діяльність. Співробітників зруйнованих лабораторій ми попросили працювати вдома за комп’ютерами.
- На сайті інституту йдеться про те, що під загрозою зриву опинилися багаторічні державні та міжнародні проєкти. Можна дізнатися - які?
- Кожний відділ має свої плани і свої проєкти. Частина з них пов’язана з військовою медициною. Інститут не має права випускати ліки, у нас немає ліцензії. Але ми створюємо прообрази препаратів, які передаємо фармацевтичним компаніям.
- Ви казали, що люди працюють за комп’ютерами з дому. Отже, певні наукові бази збереглися?
- Для нас головне, що ми не втратили жодної людини. Електронні бази збереглися, але, на превеликий жаль, вогонь і вода, що нею його заливали, непоправно пошкодили багато устаткування, пропала велика кількість реактивів і живих клітин. Ми працюємо з живими клітинами, потім їх заморожуємо і зберігаємо для подальшого використання. Іноді такий матеріал лежить роками у холодильниках при температуры -80 і -90 градусів, але частіше вони зберігаються у парах рідкого азоту. Коли сталася пожежа, всю електрику довелося вимкнути, і частина клітин загинула. Маємо великі втрати для інституту.
- Це перша така точкова атака росіян на науково-дослідну установу, тож ймовірні повторення. Варто подумати про додатковий захист науки, можливо, евакуацію?
- Ми зараз вже так звикли до тривог, що часто не зважаємо на них. Евакуювати великий інститут… Куди евакуювати? Хоча я був дуже зворушений, коли мій колега із Ізраїлю лауреат Нобелівської премії Аарон Чехановер вже наступного дня після вибухів запросив до себе в Хайфу молодих науковців з нашого інституту, щоб вони могли продовжити працювати в Техніоні - Ізраїльському технологічному інституті. Казав, що дасть зарплату, помешкання.
- Інформація про ворожий напад так швидко поширилася?
- Вранці 2 липня найбільш відомий науковий журнал Science оперативно опублікував моє інтерв’ю про атаку російських дронів.
- Хтось зацікавився від’їздом до Техніону?
- Я оголосив про це, але поки бажаючих їхати з України серед наших немає.
- Ще хтось із ваших закордонних колег захотів допомогти?
- Досить багато. Я вже казав, що ми створили благодійний фонд для відновлення інституту. Туди надходять грошові перекази, зокрема і з-за кордону. Були навіть два переведення по 2000 доларів - це дуже суттєво. Всім, хто задонатив навіть маленькі суми, ми обов’язково пишемо подяки.
Волонтери накривають дах плівкою. На відновлення покрівлі потрібно 3,5 млн грн. Фото: biochemistry.org.ua
- Якісь відновлювальні роботи вже вдалося виконати? Закрити вибиті вікна, затягти стелю.
- Щоб затягти стелю, а ми вже зробили кошторис, потрібно 3,5 мільйони гривень. У нас таких коштів поки немає. Зараз шукаємо сучасні технології, щоб були ефективні і відносно бюджетні. Я не будівельник, але знаю, що такі є, і вже маю консультантів серед своїх давніх знайомих. Зокрема, взявся допомогти почесний президент Асоціації будівельників України Герой України Петро Шилюк.
- Щиро бажаємо вам швидшого відновлення!
- А головне, щоб продовжувалися дослідження. Без перебільшення, вони дуже важливі для нашої військової медицини. Ми розробили цілу низку кровоспинних засобів, які є найефективнішими в світі. Думаю, що хтось «зацікавився» саме ними. Наукова інформація не закрита, вороги прочитали і вирішили продемонструвати, що пам’ятають, чим ми займаємося.
- То, може, варто таку інформацію засекречувати?
- Щоб отримати гриф «секретно», треба пройти цілу процедуру плюс такі матеріали вимагають спеціального фінансування, звітування. Та й взагалі ми використовуємо той досвід, який дуже довго накопичували. Минулого року наш інститут відзначав 100 років від свого заснування. Багато зроблено і для медицини, і для промисловості. Ми ж ні від кого не ховалися. Зокрема іі від росіян.
Працювати в таких умовах нереально. Багатьох співробітників відправили на дистанційку. Фото: facebook.com/palladin.institute
Щоб зробити свій внесок у відбудову заслуженого інституту, перейдіть за посиланням helppalladin.org. В кінці сторінки містяться банківські реквізити, спосіб оплати онлайн та контакти з питань надання допомоги.