Керівниця пресслужби кіностудії Довженка: Мабуть, єдине, що вціліло — це музей Олександра Довженка
Масована російська атака на Київ в ніч на 15 червня зруйнувала Успенський собор в Києво-Печерській лаврі, пошкодила "Мистецький Арсенал", значних ушкоджень зазнала і Національна кіностудія ім. Олександра Довженка. Показово, що в 2027 році студія має відзначати своє 100-річчя. Такий собі подарунок до ювілею.
Керівництво кіностудії знаходилось на місці катастрофи вже з пʼятої ранку. За словами генерального директора кіностудії Андрія Дончика, по території кіностудії було завдано удару двома ракетами. Пошкоджень так багато, що збитки наразі оцінити дуже важко.
Одна з найбільших втрат - обстрілом повністю знищено цех, в якому зберігалася найстаріша і найбільша колекція кінокостюмів в України. У цьому цеху, наприклад, зберігалися костюми, в яких знімалися актори культових українських фільмів “Тіні забутих предків”, “За двома зайцями” та “Пропала грамота”. Взагалі ж мова йде про 100 тисяч костюмів, які втрачені назавжди.
Знімальний павільйон кіностудії до прильоту російської ракети. Фото: надано кіностудією Довженка
Більше подробиць про результати обстрілу і масштаб руйнувань розповіла Коротко про керівниця пресслужби та PR-відділу кіностудії ім. Довженка Юлія Радостіна.
- Цей обстріл має для нашої кіностудії дійсно руйнівні наслідки, - розповідає Юлія Радостіна. - Обстрілом зачеплена майже кожна будівля. Костюмерний цех зруйновано, а в інших будівлях немає вікон. Дуже сильно зачепило адмінкорпус - до деяких кабінетів не можна потрапити взагалі. Я от, наприклад, до свого не можу потрапити - там все обвалилося, перекрилося, двері злетіли з петель. Тобто постраждали усі кабінети, бухгалтерія. Мабуть єдине з того, що вціліло - це музей Олександра Довженка, а решта… по кожній будівлі щось поцілило.
У нас по сусідству новобудова - там взагалі жах: уся обшивка злетіла до нас на територію саду Довженка, там поламало багато дерев.
Пошкоджень так багато, що збитки наразі оцінити дуже важко. Фото: ФБ Кіностудія Довженка
- Новобудова - це ви маєте на увазі ЖК, який знаходиться за парканом студії?
- Так, ЖК. Вони постраждали дуже сильно. Там немає обшивки, поліція все оточила. Просто жах. Те ж саме, що і на кіностудії.
- А скажіть, чи постраждав Музей автомобілів - у вас же великий парк ретроавтівок.
- Автомобілі, на щастя, всі цілі.
- А яка ситуація з найбільшим кінопавільйоном у Європі?
- Він, на щастя, цілий. У нас буквально вчора закінчився фестиваль, який тривав два дні, і слава Богу, що закінчився, бо зараз організатори вивозять усе, що там було всередині. Добре, що там на момент обстрілу не було людей. Зазвичай ми до комендантської години всі фестивалі закінчуємо, але іноді там можуть залишатися люди на монтаж і демонтаж. Зараз майже всі орендарі та знімальні групи вивозять свої меблі, апаратуру, техніку. У кожного або щось залетіло, або вибило вікна - зараз тут такий великий мурашник.
- А який це був фестиваль?
- Він називався “Брудний пес” (фестиваль незалежної музики та стріткультури. - Ред.). На ньому у вихідні дуже класно було. Учасники зробили перформанс, повісили на в'їзді старий кузов автомобіля. Я ще вчора на нього подивилася, і у мене промайнув такий флешбек, ніби я щось погане побачила, ну те, що буде. Я подумала тоді, що мало нам перекинутих машин - і ось, будь ласка. Машини, які були припарковані найближче до костюмерного цеху, згоріли повністю. Штук тридцять прямо під будівлею - усі понівечені.
- А костюмерний цех кіностудії взагалі до фундаменту знищений?
- Там практично нічого не залишилося. Я весь час думаю про керівника цього костюмерного цеху Анатолія Дідківського, він майже пів століття працює на кіностудії - це ж усе його життя. На руїни цеху без сліз дивитися неможливо - його просто немає. Зараз інтернетом шириться найпопулярніша фотографія, де стоїть одна стіна. Це саме те місце. Господи, цеху вже немає, а там же сто тисяч костюмів, дуже багато різних аксесуарів. Загалом усе-усе.
Дерев’яні полиці костюмерного цеху згоріли вщент. Фото: Вальдемар Горлушко
- Я колись бачила великий репортаж зі студії, там в одній з кімнат зберігалися різні артефакти, речі зі зйомок “Тіней забутих предків”, вони теж зберігалися в костюмерному цеху?
- Ні, це інше приміщення - у нас є експозиція в галереї. Галерея ціла, в ній лише вікна повилітали, заклинило двері, але вона ціла. Це там, де стоїть карета, куди ходять на екскурсії. Найцікавіші артефакти ми зберегли. А костюмерний цех - це там, де були костюми, які брали в оренду, костюми з фільмів, які знімалися на кіностудії та за її межами, - усього цього вже немає взагалі.
Скільки говорили, що треба навести лад в цеху, щось нове для костюмів побудувати, бо щоб нормально їх розвішувати, потрібно було чотири таких приміщення. Дуже шкода, бо кіностудія буквально місяць тому вперше за десять років взяла участь у програмі Президента України “Тисячовесна”. Ми подалися з дитячим проєктом на фінансування і чекали позитивного рішення. А наш костюмерний цех не дочекався.
- Які настанови в цій страшній ситуації дав співробітникам директор студії?
- Ми ще не спілкувалися, бо зранку тут знаходяться представники Міністерства культури. Пані міністерка (Тетяна Бережна. - Авт.) тільки нещодавно поїхала. Тому ми ще не збиралися на загальну нараду. Нарада була лише у топменеджменту. Заступники генерального директора були тут уже о п'ятій ранку.
Ну і сьогодні не всі прийшли на роботу, бо багатьом уже просто немає куди приходити - немає робочих місць.
- І останнє: у вас на території студії є гуртожиток, де живуть деякі співробітники. Там усе нормально?
- Він теж постраждав, але не так сильно. І на щастя, всі живі.
Так виглядав костюмерний цех, якого вже немає. Фото: Вальдемар Горлушко
Історична довідка
У 2027 році Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка буде відмічати своє 100-річчя. Будівництво Київської кінофабрики ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), яку з часом перейменували у кіностудію, розпочалося навесні 1927 року, і в тому ж році в жовтні тут стартувало знімання дитячого фільму “Ванька і Месник” (режисер Аксель Лундін) - фільм вийшов на екрани у 1928 році. Того ж року на студії було знято дві художньо-документальні короткометражки - “Ясла” Михайла Кауфмана та “Одинадцятий” Дзіги Вертова.
З початком зйомок перших фільмів студія зажила повноцінним, бурхливим творчим життям, бо тут почали збиратися талантовиті кіномитці, серед яких був і Олександр Довженко, імʼя якого нині носить студія. У 1930 році Довженко зняв на Київській кінофабриці свій легендарний фільм “Земля”.
З часом Київська кінофабрика стала чи не найбільшою кіностудією в СРСР та забезпечувала близько 50% радянського кіновиробництва. На цій кіностудії створено понад 1000 найвідоміших фільмів.
За останні роки кіностудія створила два повнометражних фільмів: “Таємний щоденник Симона Петлюри” (режисер Олесь Янчук) і “Казка про гроші” (режисер Олеся Моргунец) та один короткометражний фільм-дебют “Чужий” (режисер Святослав Пащук).
З 2024 року посаду директора кіностудії обіймає Андрій Дончик.
В костюмерному цеху зберігались і костюми з культових фільмів, і костюми, які брали напрокат театри. Фото: Вальдемар Горлушко
Так виглядала кіностудія–музей та костюмерна в 2014 році
