Заповідник на Хортиці: Нас хвилюють покинуті собаки, які полюють на острові
У середині травня російські війська завдали ракетного удару по Запоріжжю - ракета впала в заповідній частині острова Хортиця. На щастя, обійшлося без жертв. Раніше, 21 квітня, дві крилаті ракети «прилетіли» в район Преображенського мосту та в один із санаторіїв.
Хортиця – історико-культурний національний заповідник, на території якого розташований об'єкт природно-заповідного фонду заказник «Дніпровські пороги». Острів став будинком для понад 250 видів тварин, серед яких і рідкісні види. Про те, як сьогодні почуваються звірі, «КП в Україні» розповіла заступник генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Григорівна Охріменко.
Звірі не встигають залишати місце пожежі та гинуть
- Світлано Григорівно, з якими проблемами зіткнувся заповідник у воєнний час і як почуваються тварини?
- У нас буває чимало проблем у зв'язку із порушеннями вимог режиму заповідника, у весняний період це в першу чергу незаконний вилов риби. Це стосується і порушників режиму на каяках, які турбували птахів у період розмноження. Наразі подібні порушення трапляються значно рідше: у зв'язку із війною Запорізька обласна державна адміністрація та Комісія з техногенно-екологічної безпеки заборонили відвідувати заповідні частини острова.
Водночас існує небезпека пожеж від ракет. Наприклад, 12 травня через «прильот» спалахнула пожежа. У вогні гинуть пташенята і маленькі звірі - вони не встигають залишити місце пожежі.
- Пожежу вдалося загасити швидко?
- Так – працівники ДСНС оперативно спрацювали і цього разу, за що їм величезна подяка. В нас налагоджена багаторічна співпраця з координації дій для швидкого реагування, в якій нам допомагають і звичайні мешканці міста.
Після влучення рашистської ракети на острові сталася пожежа. Фото: ДСНС
- Чи вистачає тваринам їжі?
- У плані харчування у звірів все гаразд: на території заповідника достатньо кормової бази. Зазвичай ми заздалегідь заготовлюємо корма тільки на зимовий період: у холодну пору року шукати їх складніше, але не через нестачу їжі, а через сніг тваринам важче дістатися до неї. Тому взимку ми підгодовуємо тварин - облаштовуємо стаціонарні годівниці. Минулої осені встановили ще одну годівницю для підгодівлі оленів та козуль в південній частині острову в межах студентського проекту Незимно.
- Отже, загалом тварини почуваються непогано?
- Завдяки тому що відвідувачів та порушників, які лякають птахів на гніздах, пересуваючись на байдарках або іншими способами, стало менше, звірі та птахи почуваються краще. З іншого боку, шумові ефекти, які чути у всій Запорізькій області, позначаються на тваринах негативно.
– Дикі птахи не гинуть від шуму?
- Я не помічала, щоб птахи гинули через звуки "прильотів", але ми бачили, що вони залишають свої гнізда. Якщо пернаті чекали потомство і залишили гніздо, це може призвести до переохолодження яєць і загибелі пташенят, що ще не вилупилися. Тому про конкретні наслідки шуму говорити поки ще зарано.
Багато залежить від виду птахів. Деякі дуже чутливі до звукових змін - і шукають собі притулок у більш затишних місцевостях. Також у нас є пернаті, які звикли до сусідства з людиною: вони живуть поруч із автомагістраллю, яка з'єднує наші мостові переходи, – такі птахи менше страждають від звуків артилерії.
- А як почуваються змії, амфібії, рептилії, що живуть на острові?
- У нас їх чимало. З ними теж все нормально: людей стало менше і вони почуваються вільніше: їх менше турбують. Також у нас мешкають змії, занесені і до Червоної книги України, і до Європейського червоного списку - з ними теж все добре. Хоча, звісно, жодного позитиву від підвищених звукових навантажень, пов'язаних із війною, бути не може.
Хортиця сьогодні безлюдна, відвідувачів стало набагато менше. Фото: Світлани Охріменко
Тварини стали менш полохливими
– А з чим виникають складнощі?
- На жаль, багато людей, які змушені залишати свої будинки, залишають і своїх вихованців. І кількість безпритульних тварин збільшується. Нас турбують собаки, які полюють на острові. Маленький пес розміром з таксу може легко загризти оленятко або козуленя. Залишені господарями собаки народжують цуценят – і проблема ускладнюється.
З одного боку, ми любимо собак і готові їм допомагати, а з іншого - в умовах заповідника виникає конкуренція між дикими та безпритульними тваринами. Навіть якщо собака стерилізована і чіпована, вона все одно хоче їсти, а значить - полюватиме. Під час полювання можуть загинути рідкісні види звірів.
Проблема загострюється у весняний період, коли народжуються дитинчата: всі малюки особливо вразливі і беззахисні.
Ми знаходимося у межах Запоріжжя, на території міста проживає чимало людей. У багатьох є собаки, а в них - цуценята, які залишаються безпритульними. Собаки, що живуть поблизу Хортиці, легко потрапляють на острів мостовими переходами. У результаті чисельність безпритульних тварин у заповіднику поступово збільшується.
Люди перестали турбувати оленів, але виникла нова небезпека – собаки. Фото: Світлани Охріменко
- Як вирішити цю проблему?
– Ми звертаємося до зоозахисників, щоб знайти домівку для цуценят та дорослих собак, проте не завжди нам це вдається. Часто домашні тварини дичавіють, не підпускають до себе людину, починають полювати зграями. Було б добре, щоб цуценят забирали додому, якщо люди мають таку можливість. Зараз до нашої адміністративної будівлі часто приходять гарні чіповані ласкаві собаки - дві дівчинки та хлопчик. Вони ласкаві, але і їм, і заповіднику було б краще, якби їм знайшлась затишна домівка поза межами острову. Знаємо, де на острові є цуценята, яким дуже потрібна родина. Бажаючі допомогти нам можуть зателефонувати за номером (+38 (061) 280-60-60; (095) 305-03-24) до адміністрації - і ми допоможемо забрати тваринок.
Бродячі цуценята заполонили острів. Фото: Світлани Охріменко
- Але ж собаки – не єдина проблема заповідника?
- Звісно. На острів Хортиця прилітали ракети – і в цьому, звичайно, нічого хорошого немає. Втім не можна сказати, що ситуація на острові критична та тварин потрібно терміново рятувати.
Крім ракет, зараз починається пожежонебезпечний період, і потрібно бути уважними під час відвідування природних комплексів: покинутий недопалок або залишене сміття можуть призвести до пожежі, від якої постраждає фауна. Тому нагадаю про заборону відвідувати наш заказник за межами асфальтованих доріг. Завдяки забороні бувати у лісових масивах та на узбережжях у нас зараз менше людей – відповідно, зменшився антропогенний вплив на природні комплекси.
Для тварин це краще – менше сміття, пожеж та факторів занепокоєння.
Зараз, коли ми йдемо на роботу, зауважуємо, що звірі стали менш полохливими і ближче підпускають до себе людину. Козулі навіть виходять нам назустріч. Думаю, це пов'язано з тим, що звірі рідше зустрічають людей, тому не так бояться. А можливо, це наслідок сьогоднішніх реалій: рівень шуму, пов'язаного з війною, значно вищий від шуму, який може створювати людина.
Дитинчата плямистої козули перестали боятися людей. Фото: Світлани Охріменко
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
На час воєнного стану на території о. Хортиці (крім житлових забудов, о. Байди, о. Розстебин, скель Три Стоги та Два брати) заборонено:
- розміщувати торгові точки та пункти з оренди велотранспорту;
- перебувати у лісових насадженнях;
- розводити багаття;
- встановлювати намети;
- пересуватися на будь-якому транспорті поза дорогами з асфальтованим покриттям.
Ці обмеження не стосуються спеціальних служб, ЗСУ та персоналу заповідника «Хортиця».
