"Мінна лихоманка" продовжує трясти країну. Вранці 21 січня стало відомо, що до кол-центру СБУ надійшли листи про замінування всіх без винятку шкіл у Львові, Києві та Броварах – місті-супутнику столиці. У Броварах до шкіл додали ще й торгові центри.
Пройшло повідомлення про масові евакуації, тотальні перевірки, посилену роботу правоохоронних органів…
З початку 2022 року такі переполохи трапляються чи щодня. У Черкасах та Миколаєві школи навіть перевели на дистанційне навчання до кінця тижня, щоб не смикати дітей. А гарантій, що інциденти не повторюватимуться щодня, немає. І протиотрути проти жорстоких жартів теж.
У Львові про евакуацію дітей зі шкіл батьків офіційно повідомила на своєму сайті міськрада. А от у Київській міській адміністрації "КП в Україні" відмовилися давати будь-яку інформацію - ні в пресслужбі, ні в департаментах освіти та муніципальної безпеки. Мовляв, йдіть зі своїми питаннями до поліції. Але й там не дуже допомогли.
Алгоритм дій при повідомленні про замінування, у принципі, відомий. На місце мають виїжджати вибухотехніки ДСНС та кінологи для обстеження приміщень. А також поліція оточення та слідчо-оперативна група, до чиєї задачі входить кваліфікація НП: замах на теракт або хибне повідомлення про злочин. Ще потрібна присутність швидкої допомоги.
Коли йдеться про кілька об'єктів, цей протокол дотримується. А коли у Києві близько пів сотні шкіл? На запитання, чи вистачає ресурсів, у пресслужбі столичної поліції вдень 21 січня відповіли, що перевірки будуть до вечора.
– Ми нічого не знали, жодних листів не було і жодних дзвінків, – розповіла "КП в Україні" директор однієї з гімназій у Подільському районі Києва. - У першій половині дня прийшов один представник поліції, ввів у курс справи та запитав, чи не хочемо провести евакуацію. Я відповіла, що йдуть уроки. Він пройшов коридорами і знову запитав: чи можуть до школи потрапити сторонні? Я відповіла, що вхідні двері замикаються на ключ навіть удень, бо наша школа виходить просто надвір.
На цьому перевірка закінчилась. Проте директор запевнила нас, що якби на евакуації наполягли, то паніки не сталося б.
- У нас є інструкція, є відповідальна за цивільну оборону, навчання з евакуації у школі проводяться двічі на рік.
Рішення виводити людей із зони ризику, чи ні все ж таки має приймати не директор, а поліція, кажуть фахівці.
- Якщо небезпека є неочевидною, евакуацію можна не проводити, - консультує колишній співробітник міліції Володимир Петрушев. - Але приміщення мають обстежити собаки, натреновані на пошук вибухівки. Так і раніше бувало, але таких масових тривог ніхто не знав. Кінологічна служба не може впоратися із такою кількістю об'єктів. Службових собак небагато.
За середніми підрахунками робота всіх задіяних на "бомбу" служб обходиться державі у суму близько 50 000 гривень. Торгові центри, якщо їм довелося перервати роботу, зазнають збитків до 700 євро на день.
Ми не знаємо, чого хотів шкільний "мінер" у Києві, але у відкритий доступ потрапив лист "російського терориста KARNAVAL", який зазіхнув на Бровари. Його опублікували у фейсбуці в групі " Вартові еспресо ".
Зловмисник вимагав 2 мільйони гривень на номер Київстар (перевіряли – зайнятий), а у відповідь погрожував підірвати 50 кілограмів тротилу на кожному об'єкті. І ось тепер прикидаємо: у Броварах понад десять комунальних шкіл та стільки ж торгових центрів. Це скільки ж треба людей, щоб за ніч перетягати та закласти понад 200 кілограмів вибухівки у місті площею 34 квадратні кілометри.
Але навіть за такої очевидної абсурдності загроз та величезних витрат на перевірку анонімки не можна ігнорувати. Тому що йдеться про небезпеку людським життям. Тут, як кажуть у народі, і ціпок може вистрілити.
Самі псевдомінери навмисно висувають ідіотські вимоги, хоча ідіотами не є. Фахівці кажуть, що вони використовують платні ресурси із наскрізним шифруванням та нульовим доступом, коли лист не можна передати третій особі. Частина повідомлень надсилається за програмами, які автоматично підхоплюють електронні пошти різних установ. Тому на різні адреси з різних скриньок надходять листи з абсолютно однаковим змістом.
І такі "роботи" теж доводиться реагувати.
У СБУ дотримуються основної версії, що "цифровий тероризм" – це елемент гібридної війни, а його мета – посіяти сум'яття та паніку. Більшість серверів, звідки йде розсилка, перебувають у Криму, на непідконтрольних територіях чи Росії. Там нібито й автори послань.
Але деякі моменти підказують, що зловмисники можуть бути поруч із нами. З-за кордону логічно "нападати" на столицю та інші великі міста. Але про існування Броварів напевно знає не кожен росіянин і не кожен кримчанин теж. Тим більше, що в Черкасах є ЧХТК (Черкаський художньо-технічний коледж), який згадував у листі від 18 січня якийсь "власник терористичного угруповання".
А ось і кілька відкритих фактів: у місті Смілі поліція викрила дев'ятикласника, який повідомив про замінування кількох шкіл. Хлопець хотів, щоб і його містечко перевели на дистанційне навчання, як це зробили у Черкасах.
21 січня, коли поліція прочісувала київські та львівські школи, СБУ порадувала затримання студента, який переполошив Гірський спеціалізований коледж при Криворізькому нацуніверситеті.
- Юнак замовив мінування в адміністратора одного з російських телеграм-чатів, яким керують спецслужби РФ, - розповіли у пресцентрі Служби безпеки.
Чи можна, перебуваючи в Україні, розсилати тривожні анонімки і бути впевненим у своїй безпеці, ми запитали у члена правління інтернет Асоціації України Максима Тульєва:
– Теоретично так, ресурси є. Можна скористатися російським номером і через нього відправити. Але все одно дзвінок буде відстежено. Є й інші можливості, але для цього потрібний високий професіоналізм та навички. А людям, які ними володіють, не цікаві такі безглузді заняття, – каже IT-експерт. - У принципі будь-які хитрощі можна відстежити і розкрити.
Проте левова частка помилкових повідомлень, що порушують життя цілих міст, залишається нерозгаданою.
Росією теж котиться хвиля мінування. 12 січня в Єкатеринбурзі евакуювали понад 150 шкіл та кілька вузів. Наступного дня було зірвано уроки в Красноярську, Самарі, Саратові, Архангельську.
До 21 січня включно заняття доводилося скасовувати у Тюмені, Челябінську, Іванові, Барнаулі та багатьох інших містах. Серед жертв анонімних "терористів" опинилися дитячі садки та лікарні.
У грудні минулого року понад 600 об'єктів, у тому числі 450 закладів освіти, змушені були перевіряти чи евакуювати у Москві.