Військовий збір зросте втричі: необхідний крок чи позахмарний цинізм
Після тривалих дискусій законопроєкт про підвищення податків №11416-д був все ж таки ухвалений у першому читанні. Документ, зокрема, передбачає збільшення ставки військового збору з 1,5 до 5%.
Чиновники як заведені повторюють, що зростання податків допоможе армії і іншого виходу просто нема. Але чи це так насправді і які є альтернативи підвищенню військового збору? Ці питання журналістка Коротко про обговорила з економістами.
«Постраждають найбідніші»
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що найбільше нововведення вдарить по ФОП, які зараз військовий збір не платять, а згідно з документом платитимуть. Зараз багато ФОП просто «миють гроші», і чимала частина з них просто закриється, зазначив економіст у розмові з Коротко про.
Якщо говорити про найманих працівників, то від зростання ставки військового збору більш ніж утричі не постраждають ті, хто працюють неофіційно і отримують зарплату в конверті готівкою. А ось на доходах бюджетників та інших працівників, які отримують всю зарплату офіційно, податкові нововведення позначаться найсильніше. Найбільше постраждають найбідніші, оскільки таке підвищення військового збору забере у них значну частину і так мізерного доходу.
Аналітик Олексій Кущ звертає увагу, що у пошуках грошей на покриття дефіциту бюджету вітчизняні законодавці із завидною завзятістю намагаються зібрати ще більше податків із тих, хто й так платить, але при цьому нічого не планують робити з тими, хто не платить. Тим часом, лише шляхом детінізації торгівлі можна знайти резерви наповнення держбюджету, і тоді не доведеться збільшувати податки для населення.
– Про те, де шукати гроші, розповіла колишня уповноважена США з відновлення України Пенні Пріцкер, за словами якої, значна частина тіньової економіки в Україні зосереджена на ринку побутової електроніки, – нагадує Олексій Кущ. - Йдеться про компанії, які завозять та реалізують товари за «сірими схемами», наприклад, користуючись конгломератами ФОП.
Маючи 200 ФОП, зареєстрованих на менеджерів, касирів, водіїв чи підставних осіб, можна сформувати валовий оборот річного виторгу у розмірі 1 млрд грн, пояснює аналітик. І замість 20% ПДВ на імпорт «материнська» торгова мережа заплатить лише 5% єдиного податку з «ручних ФОП», а податок на прибуток не сплачуватиме взагалі.
Податки на працю не довелося б підвищувати, якби уряд зважився на немислимий для себе крок і обклав податком надприбутки банків. За словами Олексія Куща, такий податок дозволив би взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплатню та малий бізнес. Але проти цього категорично виступають НБУ та Мінфін.
- Вони вже навіть погрожували внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ. А потім подадуть це як вимогу самого фонду. Це надзвичайний рівень цинізму: у країні немає грошей, але є надприбутки банків завдяки дотаціям Нацбанку у розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. І виявляється, що цей прибуток не можна навіть обкласти податком за підвищеною ставкою: на думку НБУ та Мінфіну, банки "можуть сильно постраждати".
Є й інші варіанти – наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (крім зарплат військових), підвищити ПДВ на лакшері-товари, скоротити відшкодування ПДВ під час експорту сировини. Але здерти податки при виплаті зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше.
«Жодної необхідності в зростанні податків немає»
Аналітик Данило Монін підтримує пропозицію колег зняти з банкірів 50% податку з їхньої «ренти з бюджету». Водочас експерт упевнений, навіть якщо цього не робити, жодної необхідності термінового підняття податків сьогодні немає.
– Арифметика тут нескладна, – каже Монін. - Податкові надходження за 8 місяців зведеного бюджету вищі за минулорічні показники на 316 млрд грн. Плюс ЄСВ близько 45 млрд – всього 360 млрд грн. За такої динаміки перевищення податкових надходжень, за підсумками року порівняно з 2023-м, виявиться на рівні 500 млрд грн, з податком на банки – усі 550 млрд грн. Водночас витрати на безпеку зросли приблизно на 300 тис. грн, тобто держава має резерв у 200-250 млрд грн.
Водночас у нас за витратами на медицину, освіту, соціальні та пенсійні витрати очікується зростання близько 140 млрд 2024 року, продовжує аналітик. Найбільше зростання витрат у 2024 році прогнозувалося з обслуговування боргів, фактично 200 млрд грн. Але оскільки їх реструктуризували, витрати і цього, і наступного року скоротилися.
До середини літа можна було сказати, що Україна отримує у 2024 році набагато менше грантів. Але, нагадує Монін, у серпні до країни зайшло 228 млрд грн грантів, чекаємо ще 3,9 млрд доларів від США та 1,5 млрд від ЄС. Тобто прогноз грантової допомоги з урахуванням девальвації гривні буде на рівні 503 млрд грн проти 443 млрд грн минулого року.
- Що стосується західного фінансування, то 38 млрд за середнім курсом 40,5 – це практично те саме, що 42,5 млрд за курсом 36 (як було 2023-го). Тобто розповіді про те, що Мінфіну треба надрукувати наприкінці року 300 млрд – це неправильна інформація, - підсумував Данило Монін. - Та й сам Мінфін не поспішає випускати ОВДП у прискореному режимі. Висновок очевидний: грошей нам вистачить і без збільшення ставки військового збору. Для надійності можна взяти з банків 50%-ний податок авансом за 2024 рік, що, до речі, закладено в 11416-д. Це компенсує те, що НБУ не заплатив до бюджету, організувавши схему суперприбутковості банків завдяки своєму прибутку.
Дивні збіги
Важко не помітити дивні збіги: одночасно з ухваленням резонансних законів, згідно з якими українцям доведеться вчергове «затягнути пояси», часто оприлюднюється інформація про зухвалі випадки корупції.
Нагадаємо, що минулого тижня ГБР викрило «сімейний підряд» на Хмельниччині, коли чиновниця із сином «заробили» мільйони на ухилянтах. Керівниця Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа та її син, який обіймає посаду керівника облуправління Пенсійного фонду, збагатилися на підробці медичних висновків. Вдома у чиновників знайшли майже 5,244 млн доларів, 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси. Також вилучено документи, що підтверджують незаконну діяльність посадових осіб та відмивання ними грошей через різноманітні бізнес-проєкти.
Не дивно, що на тлі таких новин соцмережі просто вибухнули: поки одні крадуть мільйони, інші мають віддавати останнє.
– Всі ці корупційні скандали виглядають як гра на публіку, розвага для народу, – зазначив Охріменко у коментарі Коротко про. – Щодо податків, то в умовах війни підвищувати податки – це нормальне явище. Нам на війну треба 2 трлн грн, тож це, мабуть, не останнє підвищення. На черзі – ПДВ, Гетманцев про це вже неодноразово сказав. Військовий збір та ПДВ – це ті податки, які найшвидше і найпростіше наповнять бюджет.
Коментар економіста Олександра Гаврутенка, можливо, трохи заспокоїть пристрасті. За його словами, найбільшою проблемою новий розмір військового збору стане для тих, хто регулярно не донатить на ЗСУ. Яким би не був розмір примусового військового збору, каже експерт, він однаково болісно відбивається на всіх, хто так і не зрозумів своєї ролі та обов'язків як громадян країни, яка захищається від зовнішньої військової агресії.
– Я б не хотів порівнювати тих, хто просто не платить, з тими, хто ще й краде у держави, але, по суті, це дуже схожі явища, хоча масштаби різні, – підсумував економіст у розмові з Коротко про. – А праведне обурення в соцмережах з резонансних виявлень корупціонерів часто виявляється просто способом виправдати самих себе на тлі справді поганих негідників.
Водночас Данило Монін вважає, що після вищезгаданого скандалу із ухваленням запропонованого пакету підняття податків можуть виникнути проблеми. За його словами, на тлі мільйонів доларового кешу у державних чиновників зростання податків виглядає як знущання над бізнесом і населенням.
