Тіньовий сектор під час війни: порятунок бізнесу чи крадіжка та мародерство?
Війна коштує Україні дуже дорого, грошей у бюджеті катастрофічно не вистачає. Для того щоб наповнити скарбницю, в уряді не вигадали нічого кращого, ніж підняти податки. Передбачувано, що легальний бізнес висловився категорично проти. Адже це означає збільшення фіскального навантаження на тих, хто і так платить "за всіх", тоді як тіньовий сектор знову залишиться осторонь.
Але детінізація – процес довгий та непростий, а гроші потрібні вже зараз. До того ж, економісти не раз говорили про те, що саме "тінь" допомогла бізнесу вижити під час війни. То що сьогодні для економіки більш прийнятно - підвищення податків чи детінізація?
Питання виживання
Тіньовий сектор економіки – це негативне, але водночас цілком звичне для українців явище.
– Нерегульований сектор економіки став опорою всієї життєдіяльності суспільства, – вважає Владислав Банков. - Це і бабусі, які продають зелень або квіти з тротуару, і сусіди, які доглядають чужих дітей, і знайомі, які привезли картоплю з дачі. Ці люди підривають можливості бюрократів жити красиво, але саме цей сектор справді став опорою країни у лихоліття.
Тіньова економіка в кризу та війну є основою виживання домогосподарств, додає аналітик Данило Монін. Крім того, за фактом навіть із тіньових доходів країна отримує податки, наприклад у вигляді ПДВ, коли люди зі своїми грошима йдуть до магазину. Тож кожен, хто сьогодні живе в Україні, – це актив економіки.
Аналітик Олексій Кущ погоджується: "тінь" – це “буфер”, який скидає адміністративний та фіскальний тиск. Щоправда, уточнює експерт, у нас тіньова економіка давно перевищила навіть військові норми. Якщо під час війни оптимальний розмір “тіні” має становити не більше 15%, то у нас він, за офіційними даними, майже 40%, а насправді – більше половини.
– Загальна політика не сприяє зниженню цього рівня, оскільки тепер у нас кожен суб'єкт економіки є не лише податковим агентом, а ще й агентом процесу мобілізації, – пояснив Олексій Кущ.
"Ніхто не хоче платити податки"
В Україні часто говорять про те, що несплаті податків, зокрема, сприяє і той факт, що наші платники податків не мають можливості ні на що впливати. З одного боку - чиновницький апарат, що постійно зростає, заброньований від мобілізації, з іншого - чи не щоденні великі і малі корупційні скандали.
Втім, за словами Олексія Куща, це не причина, а скоріше виправдання – як перед суспільством, так і перед самим собою.
- Насправді ніхто і ніде не хоче платити податки – ні в Сінгапурі, ні в США, ні в Європі, - зазначив Олексій Кущ у розмові з Коротко про. - Податки сплачують лише у тому разі, якщо, окрім системи контролю, є ще й система заохочення – людям треба постійно демонструвати, що сплачувати податки вигідно. І, звичайно, необхідна невибірковість правосуддя, тобто карати треба і тих, хто не сплатив 1000 доларів, і тих, хто не сплатив мільярд.
Детінізація чи підвищення податків?
Обговорюючи питання, що для української економіки сьогодні краще - підвищувати податки чи детенізуватися, економісти до консенсусу не дійшли.
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, з початку війни "тінь" дуже зросла. Фактично влада заплющила очі на контрабанду, фальсифікати, і тіньова економіка спрацювала дуже оперативно. Експерт звертає увагу, що в Україні зараз немає проблем із дефіцитом, і це не в останню чергу саме завдяки тіньовому бізнесу. Наприклад, 40% бензину на українському ринку - це контрабанда, але, каже Охріменко, якщо цієї контрабанди не буде, у країні буде на 40% менше бензину. Тобто, підсумував економіст, сьогодні займатися детенізацією не варто, вона під час війни серйозно рятує.
– Насправді перемогти тіньову економіку нескладно – для цього треба ліквідувати спрощенців, – зазначив Олександр Охріменко у розмові з Коротко про. - І з політичного, і з економічного погляду це зараз нереально, оскільки загрожує соціальним вибухом. Але ми маємо програму вступу до ЄС, де чітко прописано як трансформуватиметься спрощена система оподаткування до 2027 року. Ось після цього спрощенки не буде, і "тінь" істотно зменшиться.
Економіст Олег Пендзін наголошує, що на забезпечення та зарплати військовій країні потрібно десь брати гроші. І те, що тіньовий бізнес не сплачує податки, означає, що він нічого не вкладає у збереження незалежності країни.
У свою чергу, Владислав Банков вважає, що все ж таки масштаби тіньової економіки надто перебільшені. І насправді, розміри “тіні” такі, що спроби адміністрування та подальшого оподаткування можуть обійтися набагато дорожче за передбачувані додаткові доходи, не кажучи про фактично отримані.
На думку Олексія Куща, у рамках нинішньої політики виведення економіки з "тіні" – це утопія. Але й зростання податків на працю експерт не вітає. За його словами, говорити про збільшення податків можна, якщо йдеться про природну ренту, податки для аграрних ФПГ та зернотрейдерів, акцизи та відшкодування ПДВ експортерам сировини.
- Детінізувати держава може хіба що сама себе, владі варто почати зі своїх "схем" у сегментах на кшталт сигарет, алкоголю тощо, - зазначив Коротко про Даніїл Монін. – На сьогодні детінізація жодного ефекту не дає, а цифри збільшення доходів до бюджету найчастіше пояснюються зовсім іншими факторами: зростанням інфляції, великим імпортом, затримкою відшкодування ПДВ.
Аналітик переконаний, що підвищувати податки категорично не можна ані у війну, ані у мирний час. Більше того: після війни їх треба зменшити.
"Не тіньова економіка, а крадіжка"
Владислав Банков каже, що і детінізація, і зростання податків призведуть до зниження споживання в країні, тож краще вибрати третій варіант – знижувати витрати держави.
- У теорії скорочення держвидатків справді може дати певний ефект, якщо завдяки цьому скорочуються податкові вилучення з економіки, а бізнес та населення збільшують внутрішнє споживання та інвестиції, – каже Олексій Кущ. - Але ж ми знаємо, що цього не буде: податки не знизять, а економію бізнес і населення переведуть або в долар, або в купівлю імпортних товарів.
На думку експерта, сьогодні скорочення держвидатків Україні не підходить, оскільки їхня основна частина, крім сектору оборони, це соціальні трансферти - пенсії, зарплати. Якщо їх скоротити, платоспроможний попит населення обвалиться, а разом із ним – сектори торгівлі та послуг, які ще якось тримаються на факторі соціальних держвидатків. Як наслідок – обвал ВВП.
- Українському уряду потрібно працювати над мультиплікатором держвидатків та акселератором зростання ВВП: одна гривня держвидатків має давати 5 гривень додаткового ВВП, а ці п'ять гривень – 1,5 грн нових податкових надходжень.
Потім нові 1,5 грн держвидатків дадуть 7 грн додаткового ВВП і понад 2 грн нових податків. Це має бути самовідновлювана, циркуляційна модель зростання, в якій держвитрати – це створення нових грошей в економіці у вигляді соціальних платежів населенню та державних замовлень бізнесу, – зазначає Кущ.
Тобто, підсумував експерт, потрібно не знижувати держвитрати, а збільшувати їхню ефективність, прозорість, підзвітність, знижувати рівень корупції.
Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що для початку було б корисно взагалі викорінити з ужитку термін "тіньова економіка" як щось напівлегальне і таке, що вимагає таких самих напівзаходів.
– Є набагато більш відповідні терміни: крадіжка, шахрайство, корупція, а під час війни це ще й мародерство, – зазначив економіст у розмові з Коротко про. – І виживають такі "бізнеси" за рахунок загибелі інших людей і, зрештою, за рахунок загибелі держави. У мирний час це не так очевидно, і тоді можна грати з потуранням, амністіями, іншими дискримінаційними заходами щодо чесного бізнесу. Але війна вимагає жертв від кожного, і щонайменше, на що треба всім наважитися, це на чесність. Це і є те вікно можливостей, де країна має шанс стати ефективним суспільством, яке і переможе, і стане згодом процвітаючим. Звучить як гасло, але це стартова позиція, яка має бути основою всіх управлінських рішень цієї проблеми.
