Кому доведеться повернути гроші та як відновити виплати: всі пенсійні новини літа
Якою є середня пенсія в Україні, де виплачуються найвищі та найнижчі пенсії, як відновити скасовані пенсійні виплати і чому накопичувальний рівень знову скасували. Відповіді на ці та інші «пенсійні» питання – у матеріалі KP.UA.
Тільки цифри
Для початку трохи статистики. За даними ПФУ, на 1 липня 2023 року в Україні налічувалося 10 552 336 пенсіонерів, середній розмір пенсії склав 5311,44 грн. У другому кварталі цього року кількість пенсіонерів зменшилась майже на 145 тис. осіб, а середній розмір пенсійної виплати зріс на 73 грн. Прямо скажемо, не густо.
Більш детальна статистика показала, що, коли колишні судді та прокурори отримують пенсії в десятки тисяч гривень, більш ніж половині українських пенсіонерів доводиться виживати на суми, які в еквіваленті становлять менше 100 євро.
Станом на 1 липня пенсійні цифри виглядають наступним чином:
- до 2000 грн отримували 63 674 пенсіонери (0,6% від загальної кількості);
- 2001-3000 грн – 3 107 388 пенсіонерів (29,5%);
- 3001-4000 грн - 2 243 433 пенсіонери (21,3%);
- 4001-5000 грн - 1 585 453 пенсіонера (15,0%);
- 5001-10000 грн – 2 452 277 пенсіонерів (23,2%);
- понад 10 000 грн – 1 100 111 пенсіонерів (10,4%).
Найвищі середні пенсії на 1 липня 2023 року отримували столичні пенсіонери – 7190,40 грн. Також до топ-5 увійшли Донецька (6601,48 грн), Луганська (6194,83 грн), Рівненська (6239,83 грн) та Дніпропетровська (5839,93 грн) області.
Найнижчі середні пенсії на 1 липня 2023 року зафіксовані у Тернопільській (4023,42 грн), Закарпатській (4198,79 грн) та Чернівецькій (4211,25 грн) областях.
Липневе підвищення: кому і наскільки
Здавалося б, подібну кричущу несправедливість мали б якось виправити численні підвищення та індексації, але не все так просто. У липні відбувся черговий перерахунок, і найбільші надбавки отримали нардепи. Інші, як і раніше, живуть відповідно до принципу «не жили добре, так нічого і починати».
Отже, як повідомили у Пенсійному фонді України, середній розмір підвищення виплат становив 1020,71 грн.
«З 1 липня автоматично (без звернень пенсіонерів) на 19,7% підвищено пенсії, призначені відповідно до Законів України „Про державну службу”, „Про службу в органах місцевого самоврядування”, „Про статус народного депутата України”, „Про наукову та науково-технічної діяльності», - йдеться у повідомленні ПФУ.
Усього перерахунок провели для 19 419 осіб. На 1046,7 грн підвищили пенсії 16 989 пенсіонерам, які є ексдержслужбовцями; на 1450,98 грн – 659 народним депутатам на пенсії; на 634,89 грн – 1574 колишнім працівникам в органах місцевого самоврядування; на 422,51 грн – 197 вченим.
Кому доведеться повернути частину пенсії
Пенсії в Україні не лише додають, а й забирають. Наприкінці червня у ПФУ роз'яснили, яким категоріям українців можуть скасувати пенсії.
Попередження стосується пенсіонерів, які продовжують працювати або мають статус ФОП: вони зобов'язані повідомити державу про свою діяльність. В іншому випадку є ризик втрати пенсії, а раніше отримані кошти доведеться повернути до бюджету.
У ПФУ нагадали, що відповідно до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадяни зобов'язані повідомити ПФУ про свою реєстрацію як підприємця протягом десяти днів.
Якщо пенсіонер приховав інформацію про свою трудову діяльність, а представники ПФУ виявили цю інформацію в інших джерелах, пенсіонеру можуть запропонувати повернути переплачені кошти. У разі відмови зробити це добровільно, ПФУ має право ухвалити рішення про відрахування 20% з майбутніх пенсійних виплат.
Як відновити виплату пенсії
У ряді ситуацій (призначення пенсії на підставі документів з недостовірними відомостями, неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль та інших передбачених законом випадках) пенсію взагалі можуть не виплачувати. І тоді постає питання, як відновити її виплату.
У ПФУ нагадують, що поновлення пенсійної виплати відбувається при особистому зверненні пенсіонера до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду на території України, з пред'явленням документів, що засвідчують особу, та поданням відповідної заяви.
Для громадян, які проживають за кордоном, у період дії військового стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено, передбачена можливість надсилати заяву про поновлення пенсії та необхідні для цього документи поштою.
Для поновлення виплати пенсії до заяви додаються копія документа про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію місця тимчасового проживання (з перекладом), оригінал документа про посвідчення факту, що людина жива (з перекладом), копія паспорта громадянина України.
Поки що без накопичувальних пенсій
Раніше ми писали про те, як влаштовані пенсійні системи в інших країнах, і вкотре змогли переконатися: більш-менш прийнятні результати дають лише виплати пенсій із кількох джерел.
Треба сказати, що й українська пенсійна система вже майже 20 років у теорії складається із трьох рівнів – солідарного, обов'язкового накопичувального та недержавного пенсійного забезпечення. 2004-го було ухвалено закони «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», але, щоправда, все застопорилося на старті. Нардепи досі так і не змогли ухвалити офіційне рішення про старт другого рівня – накопичувального.
На початку весни депутатами, експертами та суспільством бурхливо обговорювався законопроєкт, згідно з яким українці мали розпочати формувати обов'язкові пенсійні накопичення вже з 1 січня 2023 року, тобто заднім числом. Докладно про це ми писали тут. Але днями стало відомо, що Україна зобов'язалася вкотре відкласти запровадження пенсійної реформи.
Міжнародні кредитори, зокрема МВФ, вважають, що другий рівень пенсійної системи в Україні потрібно впроваджувати вже після закінчення бойових дій на території нашої країни. А поки що, кажуть аналітики МВФ, Україні слід зміцнити перший рівень пенсійної системи, щоб він був фінансово життєздатним і після війни.
Як пояснили фахівці фонду, запровадження другого рівня не повинне призвести до дефіциту в солідарній системі. На їхню думку, важливо, щоб будь-які зміни у пенсійній системі супроводжувалися середньостроковим аналізом фіскального та бюджетного впливу, включаючи бюджет ПФУ.
