Доходи бюджету-2023: за чий рахунок цей бенкет
Минулого тижня парламент ухвалив бюджет на 2023 рік, в якому вперше за всю історію витрати вдвічі перевищують доходи. Дефіцит бюджету досяг рекордного максимуму: 1,3 трлн грн, або 20,6% прогнозованого ВВП. За таких розкладів очевидно, що без міжнародної допомоги Україні наступного року не обійтись.
Говорячи загалом, доходи бюджету формуються за рахунок трьох джерел – податки, зовнішні запозичення та емісія. Зупинимося на кожному з них докладніше.
Внутрішні надходження: планували скромно
Доходи країни – це податки.
– У нас головні податки – це ПДВ та ПДФО (податок на доходи фізосіб), – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - ПДВ йде до держбюджету, а податок з доходів – до місцевих бюджетів. Чим вищою буде інфляція, тим більше грошей піде до бюджету у вигляді ПДВ. А от щодо ПДФО, то оскільки великого зростання зарплат ми не чекаємо, відповідно, і зростання цього податку не буде.
Втім, сприймати ухвалений бюджет як документ, який не змінюватиметься, точно не варто. Тільки між першим і другим читаннями очікування за тими чи іншими доходами змінилися на десятки мільярдів гривень. І це викликає деякі сумніви в тому, що цифри мають серйозні економічні обґрунтування.
Так, наприклад, збільшилися доходи від НБУ (+51,6 млрд грн), імпортного ПДВ (+27,1 млрд грн), ПДФО (+14,8 млрд грн), паливного акцизу (+7 млрд грн), грантів (+ 0,4 млрд. грн.). Водночас, до другого читання автори зменшили очікування щодо надходжень від податку на прибуток (–21,3 млрд грн) та ПДВ із вироблених в Україні товарів (- 6 млрд грн).
І все ж експерти, опитані «КП в Україні», вважають, що ця частина бюджету цілком здійсненна.
- Прогнози щодо доходу не сверхоптимістичні, тож, незважаючи на війну, ми отримаємо всі очікувані надходження. Вивезення товарів морем заблоковано, але є альтернатива експорту продукції Дунайським каналом, та й наземний транспорт діє, оскільки інфраструктура не зруйнована, - вважає аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.
Досить оптимістично налаштований і аналітик Данило Монін, який погоджується: із доходною частиною бюджету проблем виникнути не повинно.
– Податкові надходження заплановані досить скромні, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні». – Так, там є певний ризик невиконання, але Україні від США та ЄС вже обіцяно допомогу у вигляді грантів від США (18 млрд) та 18 млрд від ЄС, що цілком покриє дефіцит бюджету.
Зовнішні надходження: краще, якщо гранти
В уряді також не приховують своїх надій на допомогу міжнародних партнерів і неодноразово озвучували конкретні цифри: 38 млрд доларів.
За словами українського прем'єра Дениса Шмигаля, пріоритет бюджету залишається незмінним – безпека та оборона, причому ми фінансуємо українську армію самостійно за рахунок внутрішніх ресурсів. Але оскільки, крім війни, Україна має й інші витрати (зарплати бюджетникам, пенсії та іншу соціалку тощо), без грошей міжнародних спонсорів не обійтися.
– Піднімати податки у поточних умовах просто неможливо, тож можна розраховувати лише на гроші з Європи та США, – каже Олександр Охріменко.
Олександр Болтян також вважає міжнародні надходження одним із найбільш прогнозованих та стабільних шляхів фінансових надходжень.
Незважаючи на те, що всю очікувану допомогу називають запозиченнями, нам дуже бажано, щоб це хоча б частково були не кредити, а гранти. Тому що чим віддавати такі космічні борги, поки що незрозуміло.
Емісія: без друкарського верстата не обійтися
За досвідом минулих років ми знаємо: коли в бюджеті не вистачає грошей, Нацбанк «включає друкарський верстат» і друкує гривню. Використовувати емісію для фінансування дефіциту бюджету для нас цілком звичайна практика, і в 2023-му без неї точно не обійтися.
– Думаю, що зібрати 1 трлн податків Україні буде цілком під силу, – вважає аналітик Олексій Куш. – Ще близько 1,2 млрд грн дадуть зовнішні запозичення, а ось 400 млрд грн доведеться додати за допомогою емісії чи додаткових джерел. Наприклад, прибуток НБУ становитиме 71 млрд грн (прихована емісія) плюс пряма емісія по 20 млрд грн на місяць, тобто мінімум 240 млрд грн за рік. Як додаткові джерела можна розглядати вилучення прибутку держбанків і держкомпаній, неподаткові надходження – плата за адміністративні послуги, доходи від приватизації, дивіденди держпідприємств.
У свою чергу, емісія призведе до інфляції, яка в бюджеті запланована на рівні 28%.
ОВДП: не доходи, а суцільні витрати
Деякі аналітики вносять у доходи бюджету випуск ОВДП, проте економісти з таким підходом не погоджуються.
– Якщо вносити продаж ОВДП у доходи, то тоді погашення потрібно вносити у витрати, і в результаті потрібно оцінювати сальдо, – каже Олексій Кущ. – Навіть за найсприятливішого розвитку подій значна частина грошей, залучених на облігації, буде спрямована на погашення ОВДП, і щось піде до бюджету, якщо лише вдасться залучити більше, ніж витратимо. Але це малоймовірно. З початку війни негативне сальдо із залучення та погашення ОВДП становило 60 млрд грн. Це катастрофічна ситуація, яка означає, що наші ОВДП призводять не до притоку, а до відтоку коштів із бюджету.
За словами експерта, ця «облігаційна аномалія» спричинена неправильною фінансово-монетарною політикою. Олексій Кущ з перших днів війни говорить про необхідність реструктуризації та списання частини зовнішнього та внутрішнього боргу, але цього досі так і не зробили, внаслідок чого держборг у наступному році буде більшим за ВВП. Докладно про це ми писали тут.
Ще один прокол Мінфіну пов'язаний із військовими облігаціями.
- НБУ мав купувати спеціальні військові облігації під мінімальну ставку – близько 1% річних, - пояснює експерт. – Але ставка з військових облігацій прив'язана до облікової ставки Нацбанку, тобто становить 25%. У результаті лише у вигляді відсотків Мінфін наступного року виплатить НБУ близько 80 млрд грн, що ще більше знекровить українську економіку.
