Опалювальний сезон у воєнний час: 5 актуальних питань
Про те, що майбутній опалювальний сезон буде, м'яко кажучи, дуже непростим, сьогодні не сказав лише лінивий. Комунальники, чиновники, блогери – всі об'єдналися в єдиному пориві, щоби налякати споживачів до напівсмерті.
Чому навіть з огляду на таку кількість зруйнованих та зупинених підприємств, а також мільйони українців, які емігрували, розмови про брак газу не вщухають? Чи справді боржники цього опалювального сезону сидітимуть з холодними батареями? Ці та інші актуальні питання ми обговорили із експертами.
1.Чому півкраїни не працює, мільйони поїхали, а розмови про брак газу не припиняються?
Здавалося б, в умовах, коли значна частина економіки зруйнована і тисячі підприємств по всій країні зупинили свою роботу, розмови про брак газу виглядають дещо дивно. Експерти пояснюють: потреба у газі справді зменшилася, але не настільки, щоб залишалося зайве.
– Третина домогосподарств в Україні користуються центральним опаленням, більше половини мають централізоване гаряче водопостачання, яке в основному працює на природному газі, – наводить дані аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. – Близько 80% домогосподарств користуються централізованим газопостачанням. Будь-яке припинення подачі газу в зимовий час становитиме загрозу для мільйонів домогосподарств.
Експерт нагадує: пошкоджено тисячі кілометрів газопроводів, тисячі об'єктів газорозподілу, сотні газових котелень та кілька ТЕЦ централізованого теплопостачання. Якщо обстріл продовжиться до початку зими, то, зазначає Орищак, цілі міста можуть залишитися без тепла.
Супутньою проблемою є необхідність поповнення українських запасів газу, що залежить від наявності газу в Європі. Щодо потенціалу внутрішнього виробництва газу, який міг би дуже допомогти, то ці дані зараз невідомі через вразливість перед військовими діями.
Проте, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко заспокоює: газу вистачить.
- Якщо рік тому нам на зиму потрібно було близько 18 млрд. кубів газу, то тепер достатньо 14 млрд. кубів, а на сьогодні вже є 13 млрд. кубів, - наводить цифри експерт. – Отже, все йде за планом.
2. Можливо, настав час відмовитися від центрального опалення?
Олександр Охріменко вважає, що Україні давно час відмовитися від центрального опалення, і, можливо, війна підштовхне владу до цього рішення.
– Нам постійно говорять про економію, але в системі центрального опалення втрачається близько 22% тепла, – каже економіст. – Тому потрібно не економити, а впроваджувати енергозберігаючі технології та переходити від опалення газом до опалення електрикою. За цим майбутнє. Але поки влада вважає за краще «латати дірки» і сподіватися, що все буде добре, хоча за таких цін на газ пережити зиму буде дуже проблематично.
Водночас, голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що центральне опалення - це комплексне питання, і єдиної відповіді тут немає.
– Наприклад, у великих містах без нього ніяк не обійтися, тому треба думати про модернізацію житлового багатоквартирного фонду та ТКЕ, – каже Попенко. – А от у невеликих містах до 50 тис. осіб можна запровадити індивідуальне електричне опалення за наявності відповідних можливостей. До речі, подібний проект уже реалізовано на Дніпропетровщині одразу у кількох містах, коли відмовилися від центрального та перейшли на індивідуальне опалення. А ось перехід на газове індивідуальне опалення у деяких обласних центрах на заході України я не вітаю. Все ж таки міста з населенням 200-300 тис. осіб повинні розвивати центральне опалення, а не ліквідувати його.
3. Наскільки виправдане рішення не опалювати взимку вузи та офіси, де є центральне опалення?
Олег Попенко нагадує, що відключення вишів від тепла практикується не перший рік. Тож зараз, коли через війну навчання офлайн практично неможливе, це більш ніж виправданий крок.
- Рішення не опалювати взимку вузи та офіси, де є центральне опалення, зумовлене обставинами, інфраструктурними проблемами, недостатністю накопичень енергоресурсів, - каже Максим Орищак. - Онлайн навчання, як і робота з дому, яку в нашій країні активно практикують з 2019 року, є гарним виходом з даної ситуації для всіх.
4. На чому ще можна було б заощадити?
Якщо вже пішла така економія, виникає ще одне закономірне питання – на чому ще можна заощадити?
За словами Олега Попенка, економити ще будуть на відключенні бюджетних будівель, шкіл тощо. Крім того, швидше за все буде зменшено ліміти газу для всіх категорій споживачів.
5. Наскільки реальне відключення від опалення багатоквартирних будинків із боргами?
Комунальники налаштовані рішуче – принаймні на словах. На під'їздах деяких столичних будинків вже з'явилися оголошення-попередження про те, що включення опалення в опалювальному періоді 2022-2023 років проводитиметься виключно у разі сплати боргу. Але чи справді можуть вимкнути опалення будинкам із великими боргами?
Максим Орищак заспокоює: відключити багатоквартирні будинки з боргами від системи нереально, оскільки в цьому випадку у сильні морози труби просто полопаються, і вся система накриється мідним тазом.
З тим, що відключити будинки з боргами від системи нереально, погоджується і Олег Попенко. По-перше, каже експерт, технічно неможливо відключити одну чи п'ять квартир у будинку від тепла, по-друге, це заборонено законом.
- Тому буде все як завжди: на неплатників трохи придушать із приводу боргів і включать їм тепло із затримкою на 20-30 днів, як це зазвичай роблять, - прогнозує Попенко. - На цьому все й закінчиться.
