5 актуальних питань щодо емісії на 15 млрд гривень
На початку вересня НБУ здійснив емісію на 15 млрд грн, викупивши облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Тобто, як кажуть у народі, «ввімкнув друкарський верстат». Якими є наслідки цього кроку і чи стане це вагомим внеском у розкручування інфляції ? Про це «КП в Україні» поговорила із економістами.
1. Чому Нацбанк змушений друкувати гривні?
Через війну податкові надходження падають, і держбюджет не може профінансувати всі заплановані статті видатків. При цьому витрати на війну, яку проти нас розв'язала Росія, зростають у геометричній прогресії.
В умовах нестачі грошей Україна дуже залежить від іноземної допомоги, але її недостатньо. Тому Нацбанк змушений проводити емісію - тобто випускати в обіг нові гроші.
2. Емісія – це готівка?
Не обов'язково, це можуть бути як готівкові, так і безготівкові гроші. Саме тому вираз «Нацбанк включає друкарський верстат» образний: друкарський верстат працює постійно, оскільки це його звичайний робочий режим.
– Готівкова гривня випускається не тому, що регулятор проводить емісію, а тому, що просто людям потрібні паперові гроші у гаманці, – пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Хоча наразі дуже багато людей використовують карти, тож потреба у паперових грошах стає дедалі меншою.
3. Чи можна було обійтися без випуску в обіг нових грошей?
Тут експерти налаштовані одностайно – ні, не можна. Сьогодні емісія справді вийшла за межі довоєнних показників, але іншого виходу, окрім емісійного заміщення втрачених доходів бюджету, поки що не існує.
– Якщо не робити емісію гривні, тоді доведеться зупинити виплату пенсій та зарплат бюджетникам, фінансування армії, – пояснює Олександр Охріменко. – Очевидно, що це нереально, тому емісія буде – без неї поки що ніяк не виходить.
Економіст Андрій Мартинюк нагадує: на початку війни були певні надії як на заморожені російські активи, так і на більш значну допомогу від західних партнерів. Оскільки ні того, ні іншого не сталося, в основних напрямках бюджетних видатків інших джерел фінансування, окрім випуску нових грошей, просто не залишається.
4. Наскільки адекватна сума емісії 15 млрд грн?
Аналітик Данило Монін вважає, що 15 млрд грн – цілком нормальний обсяг емісії.
– Нині дефіцити бюджетів почали більше фінансуватися за рахунок грантів та дешевих західних кредитів, – пояснює експерт. - Тому суми всередині країни стали менш актуальними
Олександр Охріменко взагалі каже, що сума в 15 млрд настільки мізерна, що на неї взагалі не варто звертати увагу.
– З початку війни НБУ зробив емісію близько 300 млрд грн, – наводить цифри експерт. - Найбільшою вона була у липні, коли за місяць емісія становила понад 100 млрд грн, – ось це справді було забагато. Але наразі НБУ робить настільки дрібну емісію, що вона аж ніяк не може вплинути на фінансовий ринок.
5. Які плюси та мінуси емісії?
На думку економіста Владислава Банкова, будь-яка емісія в умовах падаючої економіки – це погано. Фактично, пояснює експерт, це є податком на всіх користувачів гривні, у яких ці гроші відібрали для фінансування видатків бюджету.
– Безумовно, постійну емісію можна було б виправдати війною, якби не фантастичні (на тлі загального занепаду) доходи чиновників усіх рівнів, які лише посилюють соціальну напруженість, – зазначив економіст у коментарі «КП в Україні».
Основне невдоволення емісією полягає в тому, що вона завжди провокує зростання цін, тобто товари (насамперед продукти) та послуги продовжать дорожчати. Але Олександр Охріменко закликає не робити з цього трагедію. По-перше, каже економіст, від інфляції є й певна користь. Зокрема, зростання цін дозволяє бізнесу заробляти в умовах війни. По-друге, як уже говорилося вище, нинішня емісія не настільки масштабна, щоб істотно вплинути на зростання цінників.
Андрій Мартинюк додає: якщо у мирний час емісія справді може стати основним драйвером інфляції, то під час війни все по-іншому. Кожному очевидно, що ціни не можуть не зростати, а національна валюта не може залишатися стабільною, враховуючи, яких збитків завдано країні, скільки коштів витрачається сьогодні на армію і скільки грошей буде потрібно на повоєнне відновлення.
Аналітик Олексій Кущ взагалі вважає, що українська економіка має лише два варіанти – або прискорення темпів інфляції, або повний крах. До того ж перспективи розкручування зростання цін нерідко перебільшуються.
На думку аналітика, у нас наслідки емісії часто «демонізуються», що, мабуть, викликане спогадами про гіперінфляцію 1990-х. Але тут будь-які аналогії недоречні, оскільки та інфляція була викликана переходом планової економіки до ринкової, а основною причиною нинішньої є війна. Насправді емісія під час такої кризи – це лише заміщення втрачених доходів бізнесу та населення, щоб економіка мала можливість продовжувати працювати.
