Війна – це дуже дорого: чому у соцмережах збирають гроші на шоломи та бронежилети
Благодійність в Україні під час війни сягнула небачених масштабів. Судячи з цифр, лише через додаток «Дія» українці перерахували на армію сотні мільйонів гривень – чимало наших співгромадян справді віддають останнє.
Тільки у багатьох щось не сходиться: начебто з-за кордону нам приходять мільярди, і тут українці збирають мільйони, а у соцмережах щодня з'являється кілька постів із проханням про допомогу військовим – і це лише від реальних та віртуальних друзів. Здебільшого збирають гроші на шоломи та бронежилети, але буває, що навіть на снайперську гвинтівку чи приціл.
Чому ж за такого величезного надходження грошей та озброєння з-за кордону, за такої чималої благодійності з боку українців грошей все одно не вистачає? Відповідь на це запитання ми шукали разом із експертами.
Багато не лише грошей, але й втрат амуніції
Лише у додатку «Дія» українці зібрали вже понад 270 млн грн на українську армію. Як повідомляє телеграм-канал «Дії», завдяки донатам фонду «Повернись живим» вдалося купити 17 206 бронежилетів, 5660 шоломів, 2783 дрони, 11 (22 борти) безпілотних авіаційних комплексів, 4314 одиниць оптики та багато іншого.
Але грошей все одно не вистачає. У самій «Дії» закликають не зупинятися і нагадують, що «кожна гривня робить нашу армію міцнішою». А у соцмережах друзі та друзі друзів невтомно збирають гроші родичам, колегам, знайомим, які пішли воювати, гроші не лише на шоломи та бронежилети, але навіть на берці.
Скільки ж треба грошей зібрати, щоб нарешті вистачило на армію, і кожен воїн не збирав сам собі «на онучі»?
Економісти кажуть, що Україна щомісяця витрачає на війну близько 2 млрд доларів понад закладені до бюджету витрати на оборону. Втім, говорити про конкретні цифри неможливо, адже точних обсягів витрат у відкритому доступі немає. Дуже дорого обходиться не лише покупка озброєння, але і його обслуговування, снаряди, патрони.
- Кажучи про «вартість» дня чи місяця війни, треба розуміти, що витрати – це не лише зарплати військовим, але й величезні безповоротні втрати: шоломи, снаряди, патрони, озброєння, бронетехніка, – каже голова волонтерського фонду «Довіра людей» Олег Попенко. - Армія постійно поповнюється, і цілком закономірно, що в країні не завжди вистачає грошей на своєчасну закупівлю всього потрібного.
«Грошей на війну ніколи не вистачає»
Незважаючи на великі обсяги міжнародної допомоги, ситуація в українській економіці є дуже складною, продовжує Попенко. У нас тільки за першими оцінками втрати економіки становлять 30%, втрати експорту - 30-35%, близько 30% посівних площ цього року не будуть засіяні.
– Наразі українська економіка тримається на закордонних запозиченнях та на тих податках, які заплатили наші великі платники податків передоплатою, – каже голова фонду. - До 60% малого та середнього бізнесу, підприємців перебувають у критичному та переддефолтному стані, багато хто зупинив свою діяльність на час війни.
А з урахуванням того, що у нас близько 12 млн вимушених переселенців, з яких понад 4 млн виїхали за кордон, можна очікувати, що надходження до бюджетів усіх рівнів впадуть у рази.
Війна – це завжди дуже дорого, і грошей ніколи не вистачає, — розмірковує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. І скільки б нам не надсилали грошей, скільки б не збирали благодійні фонди, збори грошей «для себе» нікуди не подінуться. Справа в тому, каже експерт, що від якості того ж бронежилета найчастіше залежить життя людини, тому багато хто для свого сина, чоловіка, брата, друга намагаються купити найкращий захист, а не задовольнятися тим, що видадуть.
Аналітик Данило Монін додає: благодійність та волонтерство не можуть акумулювати багато ресурсів.
- Думаю, що самотужки українці зібрали не більше 1 млрд доларів, - вважає аналітик. - Багато хто втратив роботу і намагається допомагати чим може. Але внутрішні ресурси громадян вкрай обмежені, багато хто вже замислюється над тим, як і на що жити далі. Тому думаю, що настав час поступово «виходити з волонтерства» і починати працювати на робочих місцях. Скоро стане зрозуміло, що це важливіший «фронт», ніж волонтерство. А техніка та екіпірування у нас будуть: ми і так сьогодні екіпіровані набагато краще, ніж супротивник.
А 50 мільярдів доларів вистачить?
Днями ми писали про плани України попросити у країн "Великої сімки" 50 млрд доларів на покриття дефіциту бюджету протягом наступних шести місяців. Якщо уявити, що нам ці гроші справді дадуть, їх уже вистачить? Чи продовжуватимемо донатити?
- 50 млрд доларів – це і закупівля озброєнь, і підтримка економіки, і пенсії, і зарплати військовим на фронті, - каже Олег Попенко. - Тільки на відновлення доріг, мостів знадобляться сотні мільярдів гривень, а є ще інфраструктура, на відновлення якої теж потрібні сотні мільярдів. Але ці гроші ще треба отримати, і буде це дуже нескоро.
Чи вистачило б цих грошей на відновлення України? Попенко вважає, що однозначно ні. Лише багатоквартирних житлових будинків зруйновано близько 9 тисяч, приватних будинків – кілька сотень тисяч, і все це потребує відновлення. Україна вже зазнала прямих збитків на 1,5-2 трильйони доларів окрім недоотриманого прибутку.
- Тому ми повинні розуміти, що грошей і надалі катастрофічно не вистачатиме, - каже Попенко. – На нас очікує і інфляція, і зростання тарифів на комунальні послуги, і обвал платоспроможності українців та багато іншого. Але це вже після Перемоги.
Олександр Охріменко не додав позитиву, зазначивши, що 50 млрд доларів – це абсолютно фантастична сума, названа для привернення уваги за принципом «Проси більше – отримаєш менше».
– «Велика сімка» вже пообіцяла Україні 24 млрд, але не за півроку і не за рік, – каже експерт. – Для порівняння: з 2014 року G7 загалом нам дала 7 млрд доларів. Тож 24 млрд доларів нам, може, виділять за 10 років, але точно не одразу.
А от щодо споконвічних підозр українців з приводу того, що «крадуть», то експерти вважають, що корупція в українській армії сьогодні на мінімумі.
- Якщо раніше корупцію намагалися не помічати, то наразі виявилося, що СБУ може ловити корупціонерів і запобігати корупції, - каже Охріменко. – Досить сильно спрацювали громадські організації, з боку яких триває серйозний контроль. Отже, відкати сьогодні зведені до мінімуму, і «заробляти» на війні в Україні не виходить.
ДУМКА
"Війна - це антиекономіка"
Економіст Олександр Гаврутенко зазначає: багато хто пояснює собі причини воєн тим, що хтось на цьому заробляє, комусь це вигідно. Експерт проти такого визначення, пояснюючи: неможливо назвати заробітком злодійство, пограбування, мародерство. Це не економічні категорії, а кримінальні. А війна – це явище поза економікою, це антиекономіка.
- У той час як економічна діяльність спрямована на створення та обмін благами, а гроші служать виключно для забезпечення цього процесу, війна несе в собі лише руйнування, безповоротне та марне пожирання людських, технічних, фінансових, моральних ресурсів, - каже Гаврутенко. – І те, що гарний новий світ можна побудувати на руїнах старого світопорядку, а війна для цього – цілком економічний інструмент, це ілюзія.
За словами економіста, жодне навмисно перерване людське життя не варте всіх майбутніх благ людства. І якщо потрібно всі наявні гроші світу витратити на запобігання війні, воно того варте.
- Можливо, це твердження звучить надто пишномовно і малозрозуміло для тих, хто живе звичайним життям і продовжує рахувати гроші в режимі економіки мирного часу, - резюмував Гаврутенко. - Але його добре розуміють ті, хто втратив все у зруйнованих містах. І чим швидше це зрозуміє увесь світ, тим швидше гроші знову почнуть виконувати свою природну функцію при створенні благ, а не змушені будуть фінансувати зброю, щоб зупинити іншу зброю, яка ці блага знищує.
