Трудовий кодекс на час війни: 60-годинний робочий тиждень та звільнення під час лікарняного
15 березня 2022 року парламент ухвалив закон №7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У тексті документа прямо зазначено, що на період дії воєнного стану запроваджуються обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, передбачених статтею 43 (право на працю) та статтею 44 (право на страйк) Конституції України.
Ми вивчили документ і відповіли на кілька основних питань.
1. Як довго діятиме новий закон?
Цей документ діє лише на період воєнного стану.
Він встановлює особливе регулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками, зокрема, стосовно укладання та розірвання трудових договорів, зміни умов праці, переведення на іншу роботу, надання відпусток, максимальної тривалості роботи, періоду відпочинку, оплати праці тощо.
2. Як змінилися вимоги прийому на роботу?
Згідно з новим документом, випробувальний термін у період ВС може встановлюватися для всіх категорій працівників.
Тобто на період ВС перестає діяти стаття 26 КЗпП України, де йдеться, що випробувальний термін не встановлюється для осіб віком до 18 років, молодих фахівців, звільнених у запас, інвалідів, переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади, вагітних жінок, одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда та в ряді інших випадків.
3. Як під час ВС укладатимуться та розриватимуться трудові договори?
Трудовий договір у нових умовах може бути укладений лише на період дії ВС. Тобто умовно кажучи, якщо завтра воєнний стан закінчиться, людина з таким трудовим договором залишиться без роботи.
Не дивно, що на час ВС правило щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці за 2 місяці, встановлене статтею 32 КЗпП, не працює. Які вже тут попередження, коли все може змінитися будь-якої миті.
Щоправда, трудовий договір з ініціативи працівника також може бути розірвано без попередження про це роботодавця, якщо це пов'язано з бойовими діями, ризиком для життя та здоров'я.
Є й інші сюрпризи. Наприклад, під час ВС роботодавець може перевести співробітника без його згоди на іншу роботу, не обговорену в трудовому договорі, якщо йдеться не про роботу в іншій місцевості, де йдуть активні бойові дії. Тобто, теоретично, якщо ви працюєте журналістом, вас цілком можуть відправити розбирати завали або, скажімо, прибирати вулиці.
І, нарешті, роботодавець має право звільнити працівника із попередженням за 10 днів у разі знищення під час бойових дій потужностей/майна підприємства. Більше того: на період ВС допускається звільнення працівників навіть у період лікарняного чи відпусток, крім декретних.
4. Як змінилися умови та тривалість роботи у зв'язку з ВС?
Максимальна тривалість стандартного робочого тижня встановлюється на рівні 60 годин (у мирний час згідно зі статтею 50 КЗпП – 40 годин), скорочений тиждень – максимум 50 годин. Час початку та закінчення щоденної роботи визначається роботодавцем.
Зазначимо, що 60 годин на тиждень – це максимально дозволений час на період ВС. Але це зовсім не означає, що тепер усі співробітники мають працювати 6 днів на тиждень по 10 годин.
У період ВС спрощується порядок залучення працівників на роботу у нічний час. Якщо зараз стаття 55 КЗпП містить заборону на залучення до нічної роботи деяких категорій (наприклад, вагітних жінок), то у статті 8-й нового закону йдеться про непритягнення до роботи вночі цих категорій працівників «без крайньої необхідності».
І, нарешті, на період ВС будь-які положення колективного договору можуть бути припинені з ініціативи роботодавця.
5. Що з вихідними та святами?
Щотижневий безперервний відпочинок може бути скорочений до 24 годин. Тобто йдеться про шестиденку з одним вихідним на тиждень. Як і в попередньому пункті, тут йдеться про максимально можливу експлуатацію співробітників, що зовсім не означає, що всі тепер мають працювати без відпочинку та вихідних.
Крім того, на період ВС не застосовуються правила про скорочений робочий день перед вихідними та святами. Переносів вихідних, коли у разі збігу святкового дня з вихідним співробітникам давався додатковий вихідний, теж не буде. Таким чином, список свят та неробочих днів (стаття 73 КЗпП) на період ВС не актуальний.
6. Чи можуть тепер не платити зарплату?
Стаття 10 нового закону свідчить: у разі неможливості виплати зарплати через бойові дії виплата зарплати може бути припинена до «відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність». Очевидно, що тут криється лазівка для несумлінних роботодавців. Адже відновлення можливості провести виплату зарплати та здійснення основної діяльності – зовсім не одне й те саме. Якщо вести основну діяльність не виходить, це не означає, що немає можливості через клієнт-банк виплатити зарплати.
7. Що таке зупинення дії трудового договору?
Стаття 13 нового закону запроваджує це нове поняття:
«Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою та тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не спричиняє припинення трудових відносин. Дія трудового договору може призупинятися у зв'язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює виконання роботи. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час зупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, яка вчиняє військову агресію».
Тобто, простими словами, це ще одна лазівка для недобросовісних роботодавців. Тепер виплати зарплат та компенсацій не є їхнім обов'язком – усі питання до агресора.
