Україна VS Білорусь: чим нам загрожує торгова війна
Як повідомили в «Укрзалізниці», з 16 лютого запроваджуються тимчасові обмеження на транзит білоруських калійних добрив через територію України. У ЗМІ вже назвали це «торговельною війною», і не виключено, що це справді може нас затягнути у досить тривалі недружні стосунки.
Чи варто Україні продовжувати сваритися із сусідами та наскільки економічно виправдана така політика? Чи вдасться нам вийти із ситуації, яка склалася, якщо не без втрат, то хоча б з мінімальними збитками? Ці питання КП в Україні обговорила з економістами.
Що відбувається
Вводячи заборону на транзит білоруських калійних добрив, Україна наслідувала приклад Литви. Як відомо, через санкції США та ЄС Литва з 1 лютого припинила транзит білоруських добрив через свою територію, на що білоруси відповіли дзеркально та з 7 лютого заборонили транзит нафтопродуктів та добрив із Литви.
Українські обмеження стосуватимуться продукції компаній «Білоруськалій» та «Білоруська калійна компанія» та призведуть до заборони залізничних транзитних перевезень до Словаччини, Угорщини, Австрії, Польщі, Чехії, Румунії, країн СНД та Балтії, а також до заборони ввезення цієї продукції до України залізницею.
Якими будуть санкції у відповідь - поки незрозуміло, але можна прогнозувати, що вони не змусять себе довго чекати. За словами міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея , у білоруському уряді вже створено групу з протидії санкціям.
«Ми ретельно вивчаємо всі рішення, які приймають будь-які країни стосовно Білорусі, та виробляємо адекватні заходи реагування, - зазначив Макей. - Так само в цій ситуації ми ретельно аналізуємо ситуацію і прийматимемо адекватні кроки, але виходити з того, щоб це не завдало шкоди нашим національним, економічним інтересам».
Міністр зазначив, що зараз ведеться робота з перенаправлення білоруських калійних добрив до російських портів, проте на це потрібен час. Тобто виходить, що у перспективі цей український демарш призведе до подальшого зміцнення співпраці між Білоруссю та РФ.
"Холодна війна"
Якщо білоруси своїми економічними інтересами переймаються, то про українську сторону цього не скажеш. Неважко прогнозувати, що дії за литовським сценарієм на користь Україні не підуть, тим більше, що це не перший наш випад у бік північних сусідів.
- У тій чи іншій мірі сторони вже запроваджували схожі обмеження один проти одного в найближчому минулому, - нагадує аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Наприклад, минулого року було запроваджено спецмито на імпорт білоруських автобусів та вантажівок, а білоруси запровадили режим індивідуального ліцензування на низку українських товарів.
До речі, продовжує експерт, тоді в Мінекономіки говорили, що посилювати ситуацію у відомстві не мають наміру, оскільки роздування торгових воєн шкодитиме Україні. Але вже наприкінці року почали закликати українські компанії відмовлятися від роботи з Білоруссю, оскільки Київ продовжуватиме вводити економічні санкції щодо Мінська, копіюючи політику ЄС.
– У нас уже давно йде холодна війна, яка включає і торговельні війни, – зазначив у коментарі «КП в Україні» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тому якихось шокуючих новин у тому, що Україна забороняє транзит через свою територію, а Білорусь відповідає аналогічно, я не бачу. Це не початок, а продовження торгової війни.
У той же час аналітик Олексій Кущ каже, що не став би називати ситуацію торговельною війною, тому що основний експорт калійних добрив все ж таки йшов через Литву. Україна в цьому плані була «допоміжним напрямком», тому може йтися лише про те, що могли допомогти і не допомогли. Що є ще одним прикладом непрагматичної політики української влади.
Що купуємо та що продаємо
Торгівля між нашими країнами йде досить активно, причому торгове сальдо з Білоруссю не на нашу користь: купуємо ми у сусідів у півтора раза більше, ніж продаємо.
Основу білоруського експорту минулого року становили нафтопродукти, добрива, кокс та бітум, кам'яне вугілля, вуглеводні, продукція машинобудування, електроенергія.
Водночас найбільшою категорією товару, яку Україна продає у Білорусь, є залишки та відходи харчової промисловості. Звучить не надто милозвучно, але це не недоїдки, як могло б здатися, а потрібний у господарстві товар. Говорячи офіційною мовою, це «продукти, отримані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини настільки, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу», а якщо простіше - це корми для тварин.
– В України це взагалі дуже популярний експортний товар, ми і в ЄС багато цих залишків продаємо, – каже Охріменко. - У світі є дуже великий попит на відходи харчової промисловості, на всіх не вистачає, а в нас цього добра надміру.
Недоотримання прибутку та втрати
Економісти одностайні: ухвалене рішення є суто політичним, тоді як про економічні наслідки поки що намагаються не думати. Сергій Родлер пояснює це тим, що Україна має великі надії на фінансову допомогу з боку ЄС, а Олександр Охріменко вважає, що вся справа в тому, що піар для чинної влади важливіший за майбутні збитки.
На думку Родлера, в якості заходів у відповідь Україні варто готуватися до скорочення надходження нафтопродуктів, і це стане серйозним ударом, адже на білоруське паливо припадає близько половини споживання. А закордонне паливо за рахунок логістики зараз дорожче майже на 10%.
Крім того, експерт нагадує, що минулого року Білорусь надала Україні аварійну допомогу в період перебоїв із електроенергією. Загалом ми можемо забезпечити себе електроенергією і самі, але у разі чергових проблем, допомога може не прийти. Як ми вже писали, до 2023 року Україна планує приєднання до європейської мережі операторів, але, вважає Родлер, цей процес цілком може затягнутися.
Олександр Охріменко додає: введені нами обмеження призведуть до того, що мінеральні добрива будуть для нас дорожчими, і це погано позначиться на цінах на зерно. А ось припущення про те, що білоруси у відповідь можуть перестати нам постачати нафтопродукти, експерт поставився досить скептично. За словами Охріменка, це невигідно самим білорусам, оскільки їм більше нема куди продавати: РФ забороняє реалізовувати білоруський бензин на своїй території.
Будь-яка торгова війна – це економічні втрати, тож у цій ситуації втратять і українська, і білоруська економіки, резюмував Охріменко.
У свою чергу Олексій Кущ вважає, що, розмірковуючи про збитки, насамперед треба говорити про недоотриманий прибуток: Україна не отримає мільйони доларів, які могла б заробити не лише «Укрзалізниця», а й наші порти.
Більше того, на ідеї експорту білоруських калійних добрив можна було б розробити логістику Дніпром, активно використовуючи його як транспортну артерію. Плюс створення перевалочних терміналів на півночі країни та завантаження київського та миколаївського суднобудівних заводів – у рамках кластерного принципу це могло б мати величезний мультиплікативний ефект.
Крім того, продовжує Кущ, така співпраця з Білоруссю за нинішнього формату млявого конфлікту убезпечила б одеські порти від блокування з боку Росії. У переговорах із Путіним Лукашенко був би нашим лобістом, аби одеські порти продовжували функціонувати.
Водночас, аналітик упевнений: початком великої торгової війни наша відмова від транзиту білоруських добрив не стане.
– Білорусь продає нам товарів та послуг на 4 млрд доларів на рік, а ми їм – на 1,5 млрд доларів, – наводить цифри економіст. - Тобто рішення «помститися» за калійні добрива обернулося б для Білорусі величезними збитками. Але Лукашенко – дуже раціональний та прагматичний політик. І незважаючи на все, що сьогодні в Україні говорять у його бік, незважаючи на всі ці недружні кроки, він не ставить особисті образи вище за інтереси держави і продовжує постачати нам і електроенергію, і дизпаливо, і нафтопродукти. Білоруський президент просто не може собі дозволити втратити ці 4 млрд доларів – такий колосальний ринок збуту йому замінити нема чим.
Тому, резюмував Олексій Кущ, постачання до нашої країни можуть припинитися лише у зв'язку з початком активної фази протистояння між Україною та РФ як елемент гібридної війни.
