«Переконуйте роботодавців підвищувати зарплати через інфляцію»: що думають економісти про ідею Милованова
Зарплати потрібно прив'язувати до інфляції, яка розкручується через пандемію та дорогі енергоносії. Таку заяву зробив днями радник керівника Офісу президента, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов та порадив українцям переконувати своїх роботодавців прив'язати заробітну плату до зростання інфляції.
Делікатна розмова
Тимофій Мілован упевнений, що на інфляцію в Україні впливає не курс долара, а підвищення цін на енергоносії. Фото: facebook.com/Тимофій Мілованов
З роботодавцями Тимофій Милованов радить розмовляти «делікатно».
"Я б сказав: дивіться, у всьому світі зарплати прив'язані до інфляції, – цитують радника ЗМІ. - Якщо я отримую зарплату в гривні, інфляція становить 10%, то щоб я міг купувати так само, як і раніше, можна мені зарплату прив'язати, наприклад, до інфляції, або індексувати.
На думку Милованова, сьогоднішні коливання курсу долара незначно вплинуть на інфляцію в Україні на відміну від пандемії та зросту цін на енергоносії.
А тих, хто переживає через зріст цін, економіст «заспокоїв»: ми йдемо в ногу з розвиненими країнами.
- Інфляція наразі у всьому світі. У США інфляція – 7%, у Росії – понад 8%, у Європі – 5%. Для США інфляція 7% – найбільша за 40 років. А ми лише на 3% вищі за них. Тому це інфляція у сьогоднішніх умовах усього світу. Пов'язані ці умови із пандемією. В Україні вона відповідає рівню розвинених країн, – зазначив Мілованов.
Самотужки не вийде
Треба сказати, що ця приналежність до пулу «розвинених країн» за рівнем інфляції якщо гріє душу, то не сильно. Українці все ж таки хотіли б наблизитися до західного світу за доходами, але поки що виходить лише за витратами.
Щодо пропозиції кожному індивідуально просити про підвищення зарплати свого роботодавця, то цей спосіб у нас завжди був у запасі і без порад Милованова. Проблема за малим: дієвим він виявляється далеко не завжди.
Економісти кажуть, що самотужки з таким завданням упоратися непросто.
З ним згоден і економіст Олександр Гаврутенко.
– Вартість праці, якщо її не індексувати, зі зростом інфляції втрачає свою відносну цінність, – каже експерт. – Тому найрозумнішим підходом було б передбачити у трудових договорах відповідне коригування заробітної плати. Але це справді невигідно роботодавцеві. І поки його не змусять або уряд, або профспілки, або окремі настирливі співробітники, він не поспішатиме підвищувати зарплату і тим паче робити це добровільно та регулярно.
Замкнуте коло
Є ще одна проблема. Зріст зарплат підштовхуватиме інфляцію вгору, а зріст інфляції знову змушуватиме звертатися до роботодавців з проханням про підвищення. Виходить замкнуте коло, виходу з якого не видно.
Втім, економісти зазначають, що в Україні інфляція лише частково залежить від зросту зарплати – є багато інших факторів.
– У нашій країні інфляція часто є наслідком девальвації гривні, – вважає Охріменко. – Крім того, у нас інфляція серйозно залежить від світових цін на нафту та зерно.
Гаврутенко погоджується: поступове зростання зарплат не створює нових інфляційних факторів, а просто сприяє більш справедливому перерозподілу додаткового доходу, що виникає, від підвищення цін на продукцію, яка випускається. При цьому якщо через інфляцію скорочується попит, скажімо, на якісь чутливі до неї товари, то індексація зарплат стає додатковим навантаженням, часто економічно недоцільним, яке ще більше невигідно роботодавцеві.
Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян зазначає: ідея Милованова, звичайно, як завжди, геніальна, проблема в тому, що "попросити" вийде далеко не кожного роботодавця.
- Інфляція - це не тільки зростання цін у магазині, це насамперед збільшення витрат бізнесу, які потім і перекладаються на споживачів, - пояснює Сароян. - Простий приклад: зросла вартість газу, через що опалювати та освітлювати ферми стало набагато затратніше. Вибір у підприємців невеликий: або підвищувати ціни на свій товар, або попрацювати якийсь час собі у збиток і закритися. І якщо в такий момент до керівника підійде співробітник із вимогою збільшити зарплату, не виключено, що він залишиться незрозумілим. І в залежності від його цінності для роботодавця є ризик залишитися без роботи в рамках скорочення адміністративних витрат. До того ж зростання витрат на зарплати врешті-решт позначиться на цінах і ще сильніше підстібне інфляцію.
У той же час, продовжує Сароян, скажімо, IT-фірма, яка працює із закордонними клієнтами, зможе без проблем проіндексувати зарплати працівникам.
Опитані економісти зазначають, що в середньому українські роботодавці й так серйозно піднімають зарплату. Щоправда, не від гарного життя. Олександр Охріменко вважає, що насамперед на зростання заробітних плат у нашій країні впливає експорт робочої сили – це більш важливий чинник, ніж періодичні прохання працівників.
Аналітик Данило Монін нагадує, що останніми роками зріст зарплат дещо випереджає споживчу інфляцію: у середньому українські зарплати 2021-го, за статистикою, зросли на 18-19%, тоді як інфляція була на рівні 10%.
- Інша справа - непрацюючі люди, які живуть на допомогу, або пенсіонери - ось їхні доходи зростають повільно, - зазначає Монін. – Щодо бізнесу, то він у різній ситуації. Експортоорієнтовані бізнеси можуть дозволити собі підвищувати зарплати, бюджет теж це робить. Але частина опиняється у складних обставинах і не має коштів на підвищення зарплат. Тому люди продовжують їхати за кордон.
Інфляція – це радше добре
За словами Сергія Сарояна, Україна вкрай залежить від імпорту, разом з яким ми імпортуємо інфляцію з ЄС та США, де вона нині перебуває на дуже високому рівні. І, каже експерт, боротися з цією ситуацією треба за рахунок розвитку власного виробництва та підтримки вітчизняного бізнесу, щоб він мав можливість збільшувати зарплати без шкоди для себе та економіки.
Данило Монін вважає, оскільки інфляція імпортується разом з цінами на енергоресурси, що зросли, дієвих методів боротьби з нею наразі немає.
- Звичайно, «вбити» ці ціни можна досить швидко – через нову світову кризу, – продовжує Монін. - Але чи будуть при цьому щасливі люди? Навряд чи. Тим більше що в цілому, якщо енергоресурси залишатимуться в одному діапазоні, це дозволить з часом знизити інфляцію.
Цікаво, що, обговорюючи інфляцію, багато економістів закликають не «демонізувати» її, нагадуючи: помірне зростання цін – це не якась хвороба чи біда для економіки.
Так, на думку Охріменка, інфляція в Україні – це радше добре, ніж погано. При зростанні цін на 10-12% добре і бізнесу, у якого з'являється простір для зростання доходів, і працівникові, якому роботодавець швидше підвищить зарплату через зростання доходів компанії.
Словом, резюмував економіст, погано, коли інфляція падає до 5% або розкручується до 50%, а 10-12% - це нормально.
– Інфляція – це природний інструмент, який підтримує економічний розвиток, коли гроші без вкладення втрачають свою вартість, – зазначив Олександр Гаврутенко у розмові з «КП" в Україні». - Так само як і праця без підвищення продуктивності з часом стає менш цінною. І це є місце для компромісу між підприємцями та його співробітниками, коли зобов'язання одних підкріплені взаємними зобов'язаннями іншої сторони. Тобто автоматична індексація зарплат передбачає відповідне зростання якості та продуктивності праці.
