Білорусь припинила постачання електроенергії. Чим це загрожує нашій енергосистемі
З 18 листопада постачання електроенергії з Білорусі припинилося. Вугілля на складах українських ТЕС дедалі менше, а американське, про яке розповідав президент, прийде не раніше ніж за тиждень. «КП" в Україні» розбиралася, як енергетики компенсуватимуть дефіцит електрики від теплової генерації.
Клацнули вимикачем
Інформація про постачання електроенергії з Білорусі нагадує якісь шпигунські ігри: то збираються постачати, то - призупинити, потім спростовують - і по новій. Тому коли в середу 17 листопада з'явилося повідомлення державного білоруського агентства "БелТА" про те, що з 18 листопада Білорусь припиняє продаж електрики до України, у це мало хто повірив. Тим більше що агентство посилалося на прес-службу Міністерства енергетики Білорусі, але на офіційному сайті така публікація була відсутня.
Проте вже 18 листопада постачання справді припинилося. Щоб у цьому переконатися, достатньо зайти на сайт оператора системи передачі електроенергії «Укренерго», де на головній сторінці вказано всі дані про транскордонні перетікання. Ще у середу наша країна отримувала 415 МВт потужності з Білорусі, але у четвер там з'явилася цифра 0 МВт.
Формальною причиною зупинок постачання стало відключення першого енергоблоку БелАЕС від мережі через спрацювання аварійного захисту. Тобто вироблення електроенергії в Білорусі поменшало і тепер вони не мають надлишкових потужностей генерації. Тому наразі Мінськ повідомляє, що зможе відновити постачання електроенергії «з урахуванням технічних можливостей».
Важко сказати, чи було продиктовано рішення припинити постачання електрики в Україну технічними збоями, чи це було політичне рішення. Як би там не було, але ремонт блоку АЕС може затягнутися на кілька місяців. Цей перший енергоблок станції вже відключався від мережі автоматичним захистом 12 липня цього року, а відновив роботу він лише 4 жовтня. Тобто розраховувати на те, що він швидко запрацює, не варто.
Чи можуть розпочатися віялові відключення?
Незважаючи на те що президент і прем'єр запевняють, що віялових відключень в Україні не буде, ризик їх виникнення є. Наприклад, 2 листопада в енергосистемі України стався збій – генеруючих потужностей виробників електроенергії забракло, щоб забезпечити всіх споживачів електроенергією. Через це оператор енергосистеми «Укренерго» запросив аварійну допомогу у Білорусі та отримав близько 500 МВт потужності.
У той день максимум споживання становив 20,339 ГВт приблизно о 18:00. Якщо подивитися добові графіки «Укренерго», можна переконатися, що 17 листопада пікові навантаження спостерігалися в проміжку з 16-ї до 21-ї години і перевищували 21 ГВт. Як кажуть експерти, саме в цей час відбувається найбільше навантаження на енергосистему, і саме в цей період існує найбільша ймовірність аварій на потужностях, що генерують, і, як наслідок, можуть відбуватися аварійні відключення.
Якщо уважно переглянути графіки, то можна звернути увагу, що Україна наразі споживає більше електроенергії, ніж 2 листопада, коли ми вперше запросили аварійну допомогу. Як же так? Виявляється, що з того часу в роботу ввели кілька додаткових потужностей, що генерують.
Надія на мирний атом
Нагадаємо, що дефіцит електроенергії в Україні виник через те, що тепловики не змогли зробити достатні запаси вугілля перед опалювальним сезоном. Нині через дефіцит палива простоюють 23 енергоблоки теплових станцій. Саме тому нам і доводилося закуповувати електроенергію у Білорусі.
Президент намагається всіх заспокоїти і каже, що в Україну вже йдуть судна з американським вугіллям, а поки брак генеруючих потужностей компенсують за рахунок атомних електростанцій.
10 листопада підключили до мережі перший блок Южно-Української атомної електростанції, а 12 листопада - третій блок Рівненської АЕС. Сумарно ці два блоки можуть додати в систему близько 1,4 ГВт електроенергії.
Крім того, щоб зменшити залежність від дефіцитного вугілля, три блоки ТЕЦ перевели з вугілля на природний газ. Як повідомили у Міненерго, київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, а також харківська ТЕЦ-5 загальною потужністю 600 МВт наразі працюють на газі. Це дозволить заощадити близько 150 тисяч тонн дефіцитного вугілля на місяць.
Якщо додати всі ці цифри, то вийде, що з 2 листопада, дати, коли ми запросили аварійну допомогу в Білорусі, українська генерація наростила від 1,4 до 2 ГВт потужностей. Поки що цього вистачає, але якщо раптом трапиться аварійне відключення якогось блоку АЕС, то знову може статися критична ситуація.
– Передбачається, що цієї зими працюватимуть 13 із 15 атомних енергоблоків, – каже експерт у сфері енергетики Юрій Корольчук. - Щоб не було віялових відключень, вони мають увесь холодний період відпрацювати як зайчики - без аварій і зупинок на ремонт. Але ніхто не може гарантувати, що якийсь із блоків у цей час не вийде з ладу. Теоретично таке можливо, але треба розуміти, що в минулі роки у нас у зимовий період працювало 10-11 енергоблоків.
Крім того, за словами експерта, переведення трьох блоків ТЕЦ на газ збільшує споживання цього виду палива, якого у сховища закачали не так і багато. І якщо буде холодна зима, то ближче до весни Україна може зіткнутися з дефіцитом газу.
Баланс палива
Загалом нині енергетики вирішують завдання з декількома змінними. Дефіцит вугілля оцінюється приблизно в 2 млн тонн. Їх теоретично можна компенсувати з допомогою ТЕЦ на газу і атомній енергії. Наприклад, робота одного атомного блоку потужністю 1 ГВТ заощаджує близько 350 тисяч тонн вугілля на місяць. Але якщо він виходить з ладу, то замінити його не буде чим. Ще 150 тисяч тонн вугілля на місяць може заощадити генерація на газу. Але це у свою чергу забирає дефіцитний газ, який наразі у Європі коштує понад 1000 доларів за тисячу кубометрів, і імпортувати його за такою ціною накладно.
Тобто, в принципі, дефіцит у 2 млн. тонн вугілля протягом 4-5 холодних місяців можна перекрити за рахунок атомної енергетики та газу, але це дуже ризиковано – енергосистема працюватиме без запасу міцності.
Якщо трапиться так, що привезуть достатню кількість вугілля, то про віялові відключення і говорити б не доводилося. За даними «Укренерго», 23 енергоблоки теплових електростанцій та електроцентралей, які нині зупинені через нестачу палива, можуть виробляти близько 7,85 ГВт електрики. Тобто цієї потужності вистачило б на все – і заощаджувати газ, і блоки АЕС на випадок відключень страхувати.
ПИТАННЯ РЕБРОМ
Чому не купити електрику у Європи?
Здавалося б, якщо Білорусь не продає нам електрику, то чому б її не купити в Європі? Таке питання часто ставлять ті, хто не знайомий із роботою української енергосистеми. Справа в тому, що вчинити, як із газом чи нафтопродуктами, коли ці енергоресурси можна купувати будь-де – хоч у РФ чи Білорусі, хоч у ЄС, з електрикою так не вийде. Для транскордонних перетікань енергосистеми мають бути синхронізовані.
Українська енергосистема складається із двох незалежних одна від одної частин. Перша – це так званий Бурштинський енергоострів – частина енергосистеми, куди входять Бурштинська ТЕС, Калуська ТЕЦ та Теребля-Рікська ГЕС. Ці генеруючі потужності із прилеглими електричними мережами синхронізовані з Європейською енергетичною системою UCTE. Ця частина енергосистеми забезпечує електрикою невелику частину країни на заході і може як імпортувати, так і експортувати електрику до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Друга частина енергосистеми, яка забезпечує електрикою майже всю Україну, ще з радянських часів синхронізована з енергосистемою Росії та Білорусі. Тому за браку енергії в цій частині нам доводиться імпортувати електрику саме з цих країн.
Найближчим часом Україна планує синхронізувати свою енергосистему із європейською. Але це буде не раніше 2023 року.
