Покупка б/у речей: бідність або практика розумного споживання
Психологія українців змінюється: якщо раніше покупка уживаних речей вважалася показником бідності, то сьогодні і покупка уживаних товарів, і практика спільного споживання стають все більш популярними і навіть модними.
Старе проти нового
Надмірне споживання стало нормою сучасного світу. Більше половини жителів розвинених країн визнають, що у них набагато більше речей, аніж їм потрібно для життя, а звалища захоплюють все більші площі і стають для світу справжньою катастрофою.
Не дивно, що все частіше ми чуємо про принципи «трьох R»: reduce, reuse, recycle (скорочення споживання, повторне використання, переробка). Щоправда, часто ми концентруємося тільки на третьому пункті - переробка, забуваючи, що і перші два принципи не менш важливі.
Моя знайома - цілком забезпечена дівчина - купує беушні речі саме в рамках тренду розумного споживання. Її останні придбання - силіконова форма для пирога і штучна новорічна ялинка.
- Тоді як як мої друзі купують нові форми для випічки, навіть якщо старі просто трохи потемніли, тому що «вже некрасиво», я вважаю такий підхід неекологічним і зовсім недавно купила б/у форми, - говорить Мілана. - Впевнена: без будь-якої необхідності закидати планету такою кількістю силікону не просто неправильно, а навіть злочинно.
Що стосується ялинки, то до цього Мілана багато років купувала на Новий рік живі дерева в горщиках і потім висаджувала на дачі. Але оскільки більшість з них не прижилися, вона пішла іншим шляхом і вирішила купити штучну ялинку, яка виявилася комусь вже не потрібна. До речі, цим придбанням вона залишилася дуже задоволена: ялинка виявилася справжньою красунею.
- Коли мова заходить про б/у речі, люди одразу думають про старі, поламані або обшарпані товари, - каже моя співрозмовниця. - Звичайно, з такою картиною в голові бажання купувати подібного роду речі одразу ж зникає. Я ж перед покупкою завжди задаю собі питання: чи зможу я скористатися тією річчю, яку до мене хотів хтось інший? І якщо відповідь «так», то починаю пошук з майданчиків, де продаються старі речі.
Приятель, який купив квартиру під здачу, придбав для неї беушну побутову техніку - холодильник, пральну машину і мікрохвильову піч. Виявляється, сьогодні є чимало умільців, які скуповують стару побутову техніку, ремонтують її і продають, причому навіть гарантію дають - хтось півроку, а хтось навіть і рік. Словом, справа поставлена на потік.
До речі, цікавий момент: приятель практично одночасно купив дві пральні машини: нову - мамі і стару - в квартиру під здачу. За два роки нова вже ламалася двічі (виходила з ладу електроніка), а стара поки що працює без збоїв.
Аргументи і факти
Зрозуміло, що споживання стимулює виробництво, яке у свою чергу призводить до зросту економіки. Адепти суспільства споживання стверджують: якщо ми всі будемо користуватися виключно уживаними речами, виробництва почнуть закриватися, тому що така кількість товарів стане непотрібною.
Але, по-перше, ніщо в цьому світі не вічне, тим більше беушні товари.
По-друге, як багато хто міг помітити, сучасні виробники роблять все для того, щоб товари було неможливо використовувати повторно. Я не раз чула історії про те, як побутова техніка чудесним чином виходила з ладу буквально через тиждень після закінчення гарантійного терміну і, як правило, ремонту не підлягала.
І, нарешті, екологи наводять такі цифри, що про розумне споживання замислюються навіть найбільші прихильники «всього нового і в упаковці».
Наприклад, чи замислювалися ви про те, що для отримання бавовни, необхідної для виробництва однієї футболки, витрачається 2700 літрів води: людина стільки випиває за 2,5-3 роки.
А, скажімо, покупка б/у комп'ютера допомогла б зберегти більше 30 тис. літрів води, 2300 кВт/год електроенергії, що вже казати про сировину, необхідну для виробництва нової моделі.
Глобальну зміну клімату експерти пов'язують із підвищенням в атмосфері концентрації парникових газів. Примітно, що одним з найбільших забруднювачів є індустрія моди, яка посідає друге місце за викидами парникових газів після нафтового бізнесу. За 20% всього світового забруднення води промисловими відходами відповідально саме виробництво тканин. І при цьому кожну секунду більше 2,5 кг одягу в світі відправляється в смітник.
Ставлення змінюється
Треба сказати, що тоді як ще зовсім нещодавно регулярна покупка старих речей свідчила про те, що людина просто не може собі дозволити купити нове, сьогодні ставлення до цього питання змінилося. Багатшими багато з українців за останні роки, на жаль, не стали, але зате до нас докотилися світові тренди розумного споживання.
Як показало недавнє опитування, проведене компанією Gradus, переважна більшість українців (61%) позитивно ставляться до купівлі товарів, які вже були у використанні. А найчастіше під «другі руки» українці готові придбати житло, одяг і автомобіль (докладніше див. Опитування).
При цьому 52% респондентів відзначили, що не проти і практики спільного споживання (докладніше див. Довідка). Найчастіше наші співгромадяни готові до спільного використання книг, автомобілів, комерційної та житлової нерухомості, побутової техніки.
Багато хто з читачів пам'ятають ті часи, коли з-за постійного дефіциту одягу та тканин єдиною можливістю з'явитися в обновці було перешивати старі речі. Ті, хто хоч трохи могли працювати за швейною машинкою, вправлялися як могли - перешивали костюми, придумували новий декор, зі старих суконь робили наряди менших розмірів (спідниці, блузи, сарафани або дитячий одяг) і навіть «перелицьовували» пальто і костюми (тобто те, що спочатку було лицьовою стороною, але було зіпсовано, потерлося чи вигоріло від сонця, у новому виконанні ставало виворотом).
Сьогодні всі ці хитрощі, спрямовані на перешивання старого гардеробу до нескінченності, вилилися в новий модний напрямок - апсайклінг. Апсайклінг - це не переробка сміття, а саме вторинне використання речей зі створенням нового функціоналу, яке не потребує серйозної промислової переробки.
Дизайнери не перший рік переробляють старі речі, фактично даючи текстильному сміттю нове життя і роблячи його основою нового одягу. Дуже цікаво виглядає як одяг, зібраний з різних за фактурою тканин, так і вироби, виконані в клаптиковій техніці печворк. І найголовніше, що все це знаходить відгук серед покупців.
По-перше, такі речі коштують дешевше через низьку вартість вихідних матеріалів.
По-друге, покупцям приємно усвідомлювати, що, купуючи нову річ, вони не завалюють планету черговим сміттям, а практично рятують світ.
Фото: Клоков Павло
ДОВІДКА
Спільне споживання засноване на ідеї, що зручніше платити за тимчасовий доступ до того чи іншого товару, ніж володіти цим товаром. Концепція спільного споживання була створена авторами книги «Що моє - то твоє: зростання спільного споживання» Рейчел Ботсман і Ру Роджерс. У 2010-му Ботсман виступила на конференції і розповіла про нову соціально-економічну модель, яка зробить революцію у споживанні товарів і послуг. У тому ж році журнал TIME назвав спільне споживання однією з ідей, які змінять світ.
