Після перемоги у третьому сезоні «Х-Фактор» у 2013 році Аіду Ніколайчук називали однією з найперспективніших співачок країни. Вона й сьогодні продовжує записувати пісні, проте після переїзду до США в 2022 році її життя кардинально змінилося. Ніколайчук працює у кіноіндустрії та будує життя з чоловіком-каскадером. В інтерв’ю для Коротко про артистка вперше відверто розповіла про невдалий контракт із Sony Music, втому від шоу-бізнесу та своє життя в Голлівуді.
- Більшість українців знає вас як переможницю третього сезону шоу “Х-Фактор”. Це було 13 років тому. Як часто ви згадуєте той період?
- Не можу сказати, що дуже часто згадую. Скоріше мій чоловік згадує завжди, коли ми знаходимось на якихось івентах, адже треба постійно себе представляти, щоб налагоджувати контакти. Зазвичай я соромлюся, тож він це робить за мене. Він як мій менеджер.
- Після перемоги ви розпочали сольну кар’єру і навіть підписали контракт зі світовим музичним лейблом Sony Music. Що пішло не так?
- Це дуже довга історія. Але якщо коротко, то я з самого початку не хотіла з ним працювати. Я була остання з усіх учасників, хто підписав контракт. Підписувався контракт завчасно між усіма учасниками "Х-Фактор", а потім хто виграє шоу, той і працює. Ми відпрацювали з ними один рік, і контракт закінчився. А так як це був час коли почався Майдан, то, звісно, ніхто б далі не працював з російським лейблом.
- Чи продовжуєте випускати пісні? Останній реліз під псевдонімом AIDA вийшов ще в січні 2025 року.
- У мене є ще одна чи дві українські пісні. Після початку повномасштабної війни всі пісні, які ми готували для альбому, лягли в стіл. Вони стали неактуальними, а деякі були російською мовою. І в США я записала пісню англійською. І це велика заслуга мого чоловіка, який дуже мене підтримує і любить мій голос.
- Підтримуєте дружній зв'язок із кимось з українського шоу-бізнесу? Можливо, з Ігорем Кондратюком?
- Якщо чесно, ні. Навіть з Ігорем Васильовичем ми вже не спілкуємося дуже давно. Колись ще якось спілкувалась з іншими учасниками «Х-Фактору», але після переїзду все зійшло нанівець.
- Музична кар’єра для вас сьогодні - це про роботу чи більше про хобі?
- Для мене все чітко. Є хобі, є робота. Хобі - це те, на що ти витрачаєш грошей більше, ніж заробляєш з цього. Оскільки я сама не пишу пісні, важко без вливань підтримувати, тому це дуже дороговартісне хобі.
- А кличуть вас взяти участь у якихось українських шоу?
- Ні, і я навіть не хочу. Мені це не цікаво вже давно. Справа в тому, що коли я шукала свого останнього менеджера, то дала собі клятву, що це останній раз, коли я даю шанс собі стати важливою частиною українського шоу-бізнесу. Якщо нічого не спрацює і не важливо по якій причині, то я здаюся. Я чесно намагалася. Спочатку Майдан і війна, потім ковід, потім повномасштабна війна.
Але я не жалкую ні про що. Всі події, які відбулися, привели мене до мого чоловіка, і багато хорошого сталося у моєму житті завдяки всім цим крокам. І музична карʼєра якщо і буде, то буде вже тут, у Сполучених Штатах. Подивимось.
- Чи є у планах перезапустити музичну кар’єру? Можливо, ведете переговори з музичними лейблами чи продюсерами?
- Так, є. І навіть є контракт тут у Штатах, але проблема в тому, що я і досі без документів і не можу виїжджати за кордон. А цей контракт передбачає виїзд. На жаль, поки що так.
- Коли вирішили поїхати за кордон?
- Я все своє усвідомлене життя хотіла жити в США. Але різні життєві обставини не давали цього зробити. Так воно все затягнулося аж до подій 2022-го.
- Важко було наважитись?
- Ні. Абсолютно. Я з тих, хто з легкістю може переїхати в іншу країну навіть без знання мови. Я знаю, що чим старше ми стаємо, тим важче зриватись з насиджених місць. Але це не про мене.
- Буваєте в Україні?
- Не була в Україні з лютого 2023 року, коли приїхала продати автомобіль, зробити свої інші справи і забрати кота.
- Чим займаєтесь в США?
- Зараз я більше працюю візажистом та гримером і іноді у масовці. Закінчила два курси у школі: візажист та гример спецефектів. У мене два дипломи. До того я в Одесі закінчила іншу школу на візажиста. То тут вже не з нуля починала. Мені подобається бути частиною кіно, але це не те, що я б хотіла робити все своє життя.
- Є бажання опинитися по той бік камери і спробувати себе в ролі акторки?
- Вже спробувала. Мій чоловік не тільки каскадер. Він ще постановник трюків та режисер. Він зі своєю командою робить короткі екшн-фільми для акторів для їх портфоліо, що допомагає останнім отримати ролі та показати різні грані їхнього таланту. Так ось в одному з таких проєктів я зіграла дуже коротеньку роль. Але далі буде більше. Наступним етапом буде вже розмовна роль.
- Які враження від «закулісся» Голлівуду?
- Враження від закулісного Голлівуду неоднозначні. Звісно, з одного боку, бути в цьому середовищі; ходити по кіностудіях не як турист, а як робітник; зустрічати відомих акторів та працювати з деякими з них - це не може не захоплювати! А з іншого боку - дуже багато чого схоже на наш стиль шоу-бізнесу. Але я вдячна, що в мене є така можливість все це бачити не просто на екрані ТВ, а бути безпосередньо в центрі усіх подій Голлівуду.
- У 2024 році ви вдруге вийшли заміж. Ваш чоловік Деніел Лосісеро - голлівудський каскадер. Як ви познайомились?
- Дуже сучасно. Він написав мені в інстаграм. Це було дуже ввічливе і тепле повідомлення про те, що в мене дуже красивий голос, щоб я не здавалася і йшла до своєї мрії. Зазвичай я такі повідомлення ігнорую, так як їх багато. Але чомусь саме його я помітила серед усіх і відповіла. Нічого особливого. Просто дружні стосунки, і запрошення на його тренування якщо буду в Лос-Анджелесі колись. Потім почалась війна, і він запитав, як ми. А коли я вже була в Польщі, він несподівано туди приїхав на кінофестиваль, де був одним із спікерів. І поки був в Варшаві, запросив мене на зустріч. А потім я приїхала в Лос-Анджелес.
- Де пройшло ваше весілля? Чи змогли приїхати рідні та друзі з України?
- Це було в Сіетлі у домі його тітки. Це було як в тих самих голлівудських фільмах - справжнє американське весілля. Мої рідні - без паспортів і віз. Тому привезти їх - це той ще челендж. Але моя сестра теж переїхала в Штати, і звісно вона була моєю головною дружкою, моя близька подруга була дружкою теж. А мій син вів мене до мого нареченого. Навіть якщо б мій батько був присутній, то все одно до алтаря мене також вів би син. Тому що саме він був зі мною у самі скрутні часи і у самі щасливі. Він знає мене, як мало хто знає.
- Як склалися ваші стосунки з дітьми? Чи вдалося знайти спільну мову та стати справжньою командою?
- У мого чоловіка немає дітей. Але можу розповісти, як в нього склалися стосунки з моїм сином. Вони дуже добре ладнають. Деніел став для нього другом, який завжди поруч. Ще мій син вивчає французьку, тому вони спілкуються французькою. На весіллі була майже половина родини мого чоловіка, і всі вони розмовляють між собою французькою, то мій син з ними всіма говорив виключно французькою. Мені теж треба вчити, але я все ще з англійською не закінчила.
