Українського режисера Семена Горова глядачі люблять за його зіркові мюзикли початку 2000-х: "Вечори на хуторі біля Диканьки", "Сорочинський ярмарок", "Фігаро" та інші. З початком повномасштабної війни тема мюзиклів у фільмографії майстра поставлена на стоп, але він продовжує знімати кіно, бо вважає, що у важкі часи це буде потрібно глядачеві.
31 серпня на каналі 2+2 стартує 8-серійна пригодницько-авантюрно-детективна комедія «Пригоди козака Виговського» про молоді роки гетьмана, який постане перед глядачами в образі такого собі «українського Джеймса Бонда та Шерлока Холмса». Режисер проєкту Семен Горов працював над серіалом останні два роки.
Кореспондентка Коротко про розпитала режисера, чому з усіх гетьманів України він вирішив розповісти саме про Івана Виговського, чи правда, що він цінує у жінках більше розум, ніж красу, і хто із сучасних співачок подобається йому більше за інших.
- Семене, як ви опинились у режисерському кріслі пригодницького серіалу?
- Мене запросили у цей проєкт його продюсери - Сергій Карпенко та Володимир Москалець, які задумали серіал ще до ковіду. Ми пройшли складну процедуру пітчингу в Держкіно й отримали фінансову підтримку. Потім досить довго готувалися, писали сценарій великою сценарною групою, і я теж долучився до процесу. Це був справжній мозковий штурм. Було декілька драфтів, тобто версій сценарію. Ми наповнювали його гумором та відсилками до сьогодення. Як на мене, сценарій вийшов класний. Не можу дочекатися прем'єри.
- А чому саме Іван Виговський? Чим вас привабила постать саме цього гетьмана Війська Запорозького?
- Це цікава і досить суперечлива постать в історії України. І водночас найбільш недооцінена. Ми знаємо його як воїна, але він також був блискучим дипломатом, інтелектуалом, людиною європейської культури. Саме тому, коли Іван Виговський став гетьманом, то міг грати свою гру на складній геополітичній шахівниці. Ми знаємо про молоді роки Виговського дуже мало. Відомо, що він народився в 1608 році, що навчався в Києві, потім подорожував Європою. Брак історичного матеріалу - це проблема, але водночас це і плюс для нас, тому що під час створення серіалу ми мали широке поле для художньої вигадки.
Ми багато чого припускали, але весь час памʼятали, що знімаємо кіно про реальну історичну постать. І це для нас було дуже важливо, бо в той момент, коли Україна кровʼю виборює собі місце на карті світу, виборює його й наша історія. Вважаю, що зараз саме час згадати про Івана Виговського, який був і дипломатом, і шпигуном - таким собі Джеймсом Бондом з українським серцем. Ну скажіть, це ж дійсно звучить неймовірно сучасно?
- Це правда. Я була на знімальному майданчику рік тому і з того моменту ніяк не дочекаюсь премʼєри. Але скажіть, Виговський у вас позитивний персонаж чи не дуже?
- Тут не можна відповісти однозначно. Козак Виговський - це жива людина. Він ризикує, робить помилки, закохується, б'ється на дуелях. За сюжетом він, як молодий дипломат, провалює шпигунську місію в Речі Посполитій, і йому доручають нову місію в простому українському селі, де йому довелося притримати свої амбіції і шукати спільну мову з мешканцями хутору. В цій історії немає суто позитивних чи суто негативних героїв. Але вони всі неймовірно цікаві.
- Ваш серіал має елементи детективу та шпигунських ігор. Тобто Виговський дійсно був шпигуном та розвідником?
- Думаю, що так. У ті часи козацька розвідка була однією з найкращих в Європі. Ми додали в серіал, події в якому відбуваються у першій половині XVII століття, елементи шпигунського екшену. Коли Іван Виговський будував під Батурином сторожову заставу, в той самий час у Парижі переживали свої пригоди герої «Трьох мушкетерів» - Атос, Портос, Араміс та ДʼАртаньян. У нас шаблі, у мушкетерів - шпаги, і там і тут - жінки, вино, інтриги та велика політика. Як і у Дюма, наша історія про лицарів, для яких на першому місці стоїть братерство, дружба, вірність вітчизні й кохання до жінки.
Знаєте, працюючи над цим серіалом, я весь час відчував гордість за нашого головного героя і за те, що у нас в історії теж були драйвові моменти, нічим не гірші, ніж у Дюма. І ще ми дуже хочемо, щоб український глядач побачив свою історію не як суцільну трагедію, а як хроніку битв, перемог, масштабних особистостей і неймовірних пригод. Якщо коротко, то ми в Україні зняли фільм про те, як історично гартувався наш характер.
- Ну, характеру українцям, судячи з того, що ми вже п'ятий рік стоїмо, дійсно не бракує.
- Хочеться, щоб цей серіал подивилася молодь, щоб вона через це зацікавилася нашою історією, щоб розуміла, що Україна завжди була у вирі європейських подій, і що вона не з'явилась нізвідки, і що її не придумав Ленін. Це буде цікаво досліджувати.
- Тоді повернемося до серіалу про Виговського. У цьому проєкті абсолютно зірковий акторський каст. Як вам вдалося стільки зірок зібрати? Тут у вас і Олександр Ярема грає, а він один із найбільш затребуваних акторів на сьогодні, і Віталій Ажнов, який після фільму «Малевич» два роки ніде не знімався. Це вони на імʼя Семен Горов злетілися?
- Кастинги ми почали наприкінці 2024 року. Це була велика робота, бо на кожну роль пробувалися по декілька акторів. І, думаю, справа тут зовсім не в мені - всім акторам цікаво знятися в історичному пригодницькому серіалі. Ми проводили багато різних проб - проби в костюмах, спостерігали за взаємодією акторів, дивилися, чи вибудовується гармонійний акторський ансамбль. І, думаю, у нас все вийшло.
Мене дуже тішить, що важливу для фільму роль голови села грає Олександр Ярема - один із кращих комедійних та драматичних акторів України. Ярема - справжній мастодонт українського екрану.
А у Віталія Ажнова в фільмі дуже несподівана й цікава роль, він грає Ореста - соратника Виговського, місцевого винахідника, такого собі генія не від світу цього, який буквально грається з часом. Цей хлопець - справжній дивак, та для Виговського його підтримка є надважливою, в ньому він бачить віру в себе, що допомагає йому не зупинятися та йти до кінця. Вважаю, що Віталій Ажнов у цій ролі на своєму місці, бо він привніс у наш фільм тонкість, гумор, а головне - свою таку фірмову незвичність.
- Ну і «на закуску» - Виговський. Його грає Артем Пльондер, який відомий більше як театральний актор.
- Артем - майбутня зірка кіно, і він вже заявив про себе. Маю надію, що після «Виговського» він стане ще більше популярним. Він, до речі, дуже відомий за кордоном. От зайдіть на його Instagram і побачите, що коментарі йому пишуть переважно англійською. Це тому, що Артем знявся в декількох кінопроєктах, які транслюються по всьому світу. А нині прийшов час його популярності саме як українського кіноактора.
Ну а тепер, як ви сказали - «на закуску»: окрема моя любов - жіночі ролі. Ми розуміємо, що Виговський - привабливий молодий шляхтич та козак, тож тут ніяк без кохання та любовних ліній, і їх у серіалі декілька.
Одну з головних ролей зіграла Дарʼя Легейда. Вона втілила Віталіну - українську панянку, доньку кошового, таку собі освічену українську жінку, яка більше нагадує європейську принцесу. Вона замовляє собі наряди з Парижа та Варшави, знається на музиці та живопису. І у неї, звичайно, роман з Виговським.
Ще одну головну жіночу роль - доньку сільського голови Оксану - зіграла молода акторка Катерина Файн. І з нею у Виговського також роман. До речі, Катю спочатку пробували на роль Віталіни, але в якийсь момент ми зрозуміли, що перед нами саме Оксана. Ну і з Артемом Пльондером у них ще під час кастингу виникла справжня хімія, і ми це підхопили.
- О, Катерина Файн - дійсно яскрава акторка. До речі, її зовнішність абсолютно в стилі гурту «ВІА Гра». Чимось вона нагадує молоду Надю Мейхер. Не вважаєте?
- Так, типаж схожий. Вона і красуня, і при цьому така дуже незалежна та самостійна, вміє і постояти за себе. Там в одній серії є момент, коли відбувається напад на хутір, Виговський кричить їй: "Бери жінок і ховайся!". А вона йому відповідає: "Українські жінки не ховаються". І це про те, що в Україні навіть в часи козацтва не було слабких жінок.
- Катя прийшла у ваш проєкт майже без досвіду. До цього вона зіграла досить помітну роль у «Скаженому весіллі-3», але то й усе. Ви дуже ризикували, беручи Файн на головну роль?
- Ну ви знаєте, Катя мене вразила тим, як вона готується до ролі. У неї є блокнот, куди вона записує свої думки, питання до партнерів та до режисера, вона кожну сцену прописує, в якій грає - що відбувається, які емоції. Вона готується до кожного знімального дня, і в цьому питанні вона велика молодчина. Мені дуже сподобалося з нею працювати і можу сказати, що вона переборола щодо себе стереотип, що вона просто красива й усе. Розумієете? Катерина Файн - талановита акторка, яка продовжує свій розвиток, тому бажаю їй успіху в кінокарʼєрі. І, до речі, Катя дуже виросла в акторстві за час знімання «Виговського».
- Основна частина зйомок проходила у Музеї просто неба у Пирогові в Києві. Вдалося вам у сучасній Україні відтворити XVII сторіччя?
- Я ще раз хочу наголосити, що «Пригоди козака Виговського» - це не історичний серіал і не реконструкція, це наш погляд на справи чотирьохсотрічної давнини.
Ми знімаємо це в сучасній Україні, в її реаліях і намагаємося поєднати українську автентику із сучасними кінематографічними трендами. У нас в серіалі чудовий художник-постановник Олександр Тетерін, який побудував світ, що є фантазією на тему XVII сторіччя. Він досконально вивчав зброю, предмети побуту того часу. Те ж стосується костюмів, які створила художниця Іра Жураковська - вони передають епоху, але мають і сучасний присмак, що на екрані виглядає дуже стильно. Я ще раз підкреслюю, що ми створювали на екрані не музей козацтва, а естетичний кінематографічний світ, у який глядачу буде кортіти зануритися.
- Знаючи вас як майстра телемюзиклів, не можу не запитати про музику в цьому серіалі.
- Більшість музики для «Виговського» створив Сергій Могилевський. Одразу скажу, музики в цій історії дійсно багато, але вона не головує над самою історією, бо це все ж таки не мюзикл, як би комусь цього не хотілося. Але в фільмі будуть звучати і народні пісні, і написані спеціально для фільму.
- Якщо вже мова про композиторів… Костянтин Меладзе, з яким ви зробили свої найкращі мюзикли, то він зараз якісь пісні пише?
- Я без будь-якого розуміння, бо ми з ним давно не спілкуємося.
- Дуже шкода, бо композитор він прекрасний.
- Так, з цим я погоджуюсь.
- Я вище згадувала про гурт «ВІА Гра», і ось чому: вас колись запитали про те, як ви робили дівчат у кліпах суперсексуальними, а ви сказали, що знімали їх не сексуальними, а розумними. Я так розумію, ви цю якість у жінках цінуєте.
- Я не розділяю людей на розумних і нерозумних. Я ціную в людях - неважливо, в жінках чи чоловіках - перш за все особистість. Якщо там є особистість, то є і харизма. Ну і, звичайно, дуже ціную моральні та етичні якості - доброту, самоповагу і повагу до інших людей. Звичайно, для мене важлива і громадянська позиція людей. Тобто цілий комплекс якостей.
- Але чому ви дівчат із «ВІА Гри» хотіли показати саме розумними?
- Ну, бо вони і так красиві.
- Який склад «ВІА Гри» ви вважаєте «золотим»? Бо ви зняли для гурту з десяток кліпів, тобто всі члени цього колективу пройшли через ваші руки, складів було багато, і у кожного був свій вайб.
- «Золотий» - «незолотий», я про це ніколи не думав. Я почав працювати ще з першим складом, у якому були Альона Вінницька та Надя Грановська. Це були дівчата-особистості, творчі, працьовиті, цікаві у спілкуванні, з ними можна було посміятися і поговорити на серйозні теми. А далі з кожною новою заміною у складі гурту я знаходив для себе ще одну цікаву людину. Продюсери дуже старанно підбирали дівчат в групу і, мені здається, жодного разу не помилилися.
Я взагалі обожнюю спілкуватися з молодими акторами і співаками. І хочу відмітити, що зараз в Україні дуже багато нових цікавих акторських облич. І мені цікаво знайомитися з ними, проводити кастинги та проби, знаходити нові точки поєднання. Завжди приємно, коли є вибір. Тобто українська акторська школа дуже сильна, багато красивих дівчат, мужніх хлопців - це ми не говоримо про дорослих акторів. І все це мене дуже цікавить.
- Під час війни наш шоу-бізнес дуже змінився? Тому що якісь імена просто забулися, а якісь народились у нас на очах ще у 2022 році. І з них виросли нові зірки. А що вам подобається в новому шоу-бізнесі? Кого ви для себе виокремлюєте?
- Ну, мені цікава творчість, наприклад, таких співачок, як Jerry Heil та Кажанна.
І та, і інша - це нове слово, нова музика. Вони обидві щирі, відверті, не такі, як всі, не штучно створені продюсерами. Ну і потім, для мене дуже важливо, коли співаки/співачки є авторами пісень. Тобто через їх спів, через їх виступи я бачу втілення особистостей цих артисток.
- А от чим вам подобається Jerry Heil? Чи є у цієї артистки майбутнє, як ви вважаєте?
- Велике. У неї не те що перспективне майбутнє, у неї вже є круте сьогодення. Вона акторка, вона зірка, вона дуже працьовита і часто випускає нові пісні. А ще у неї є власний лейбл, і вона допомагає іншим артистам розкритися. От нещодавно ми співпрацювали з Jerry Heil у фільмі «Відпустка наосліп», де режисеркою була Валерія Фадеєва, а я був креативним продюсером. І вона писала до нашого фільму музику, і скажу вам, що Яна дуже непогано оформила проєкт музично. Ви ж, напевне, чули офіційний саундтрек фільму - пісню «Вимолив»? Її разом виконують Jerry Heil та MONATIK. Думаю, що і завдяки цьому хіту фільм пройшов у прокаті дуже добре, гарна каса й багато гарних відгуків і про сценарій, і про гру акторів, і про саундтрек. Так що ми задоволені.
- Зараз у нас багато знімають ромкомів, вони такі веселі та красиві. Як ви вважаєте, сьогодні час для такої кількості розважального контенту в кінотеатрах?
- Це теж потрібно. Бо для людей це свого роду розвантаження. Але і в ромкомах зараз дуже часто порушують важливі теми сьогодення. Той же фільм «Відпустка наосліп» - це фільм про військового, який повертається з війни, і мова там про те, що у військових теж є майбутнє і що вони люди, яким, як і всім у цьому світі, хочеться любити й шукати своє кохання. Хіба це не важливі теми для сьогодення?
- Робота над серіалом «Виговський» закінчилося досить давно, але знаючи ваш творчий характер, ви точно щось знімаєте. Тобто, якщо коротко, які ваші творчі плани, можливо, мюзикл нам слід очікувати?
- Я вам точно скажу, що свій найкращий мюзикл я ще не зняв і що він у мене попереду. Треба тільки нам перемогти у цій війні. А нині я працюю над новим проєктом - і це не мюзикл. Багато про нього не можу розказати, бо зараз іде підготовка до фільму. Можу сказати, що це буде повнометражний містичний детектив з елементами гумору. Сюжет у ньому зав'язаний на темі спіритичних сеансів та карт Таро. Маю надію, що знімання стартує у вересні і у новому році цей фільм вийде. Українці потребують таких жанрів під час війни. Тобто, звичайно, багато повинно бути фільмів про війну, про її наслідки, але повинні бути комедії та детективи, жахи та ромкоми, бо без цього різнобарвʼя емоцій складно жити. І насправді оцей детектив плюс гумор - це ідеальне поєднання.