Цього року Кабінет міністрів вирішив віддати на розгляд депутатам проект головного кошторису країни в останній відведений для цього день - 15 вересня. На сайті Ради законопроект значиться під номером 6000, але на момент написання статті його текст ще був опублікований. Втім, деякі бюджетні орієнтири відомі вже зараз. "КП" в Україні" аналізує проект документа зі слів експертів та депутатів, яким пощастило його побачити.
Що кажуть в уряді
У вівторок, 14 вересня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль представив деякі параметри проекту бюджету на наступний рік. Найбільше глава уряду робив акцент на соціальній складовій документа.
- Одна з важливих новацій бюджету, заснованої на указі президента, - це встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу - на рівні 13,5 тисячі гривень, - заявив Денис Шмигаль. - Відповідно середня зарплата лікаря в наступному році перевищить 22,5 тисячі гривень. В цілому ж середньомісячна зарплата в Україні в наступному році становитиме майже 15,5 тисячі гривень.
Одразу потрібно зазначити, що коли чиновники говорять про середню зарплату, то мова йде про суми до сплати податків. Тобто лікар на руки в середньому буде отримувати не 22,5 тис. грн, а близько 18,1 тис. грн після сплати ПДФО (18%) і військового збору (1,5%). Крім того, коли мова йде про середні зарплати, експерти відзначають, що цей показник у нас трохи завищений за рахунок зарплат айтішників, фінансистів і держсектора, які частіше потрапляють до статистики. Тому краще орієнтуватися на так звані медіанні зарплати, які в середньому на 30-40% нижче, ніж офіційні показники. (Чим медіанна зарплата відрізняється від середньої - докладніше тут. - Ред.)
Але повернемося до проекту бюджету. Прем'єр-міністр заявив, що до бюджету закладуть 5,5 млрд грн на забезпечення житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб. Також з 1 січня 2022-го до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів вищих навчальних закладів і в 2,5 рази - стипендії для студентів установ професійно-технічної освіти.
- Витрати бюджету піднімуться більше ніж на 100 млрд грн, - заявив Шмигаль. - Дефіцит бюджету знижується з 5,5% в цьому році до 3,5% в наступному році. Стратегія уряду полягає в зменшенні дефіциту і державного боргу, а також його переформатування з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення.
Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету в 2022 році складуть 1277 млрд гривень, що на 161 млрд гривень більше в порівнянні з 2021 роком. Його витрати становитимуть 1465 млрд гривень. Прем'єр-міністр заявив, що вперше в історії кошторис сформований на основі бюджетної декларації на 3 роки, що забезпечує її реалістичність.
інші показники
Незважаючи на те, що наразі проект бюджету не опублікований, ряд його параметрів має збігатися з бюджетною декларацією. Наприклад, курс гривні до долара, за словами Шмигаль, закладають на рівні 28,6-28,7 грн/дол.
Відзначимо одразу, що це індикативний показник, виходячи з якого розраховуються передбачувані розміри податків від імпорту. В останні роки в проекті бюджету найчастіше закладали завищений показник. Наприклад, в цьому році середньорічний курс мав знаходитися на рівні 28 грн за долар, а до кінця року вирости до 28,6 грн за долар. Насправді ж ми бачимо, що долар не може подолати позначку 27 грн, і, щоб не допустити його подальшого ослаблення, Нацбанк регулярно викуповує надлишок валюти з ринку.
Народний депутат Ярослав Железняк, який ознайомився з проектом бюджету, підтверджує, що основні його параметри відповідають бюджетній декларації і виглядають таким чином:
- інфляція - 6,2%;
- ВВП закладають на рівні 5368 млрд грн;
- дефіцит - 188 млрд грн;
- доходи - 1277 млрд грн;
- витрати - 1465 млрд грн;
- нові кредити - 529 млрд грн;
- погашення та обслуговування держборгу - 560 млрд грн.
Експерти кажуть, що дефіцит бюджету вкладається в цифру 3,5% ВВП, і цей показник узгоджений з МВФ, а показники, які відповідають бюджетній декларації, вказують на те, що уряд очікує поступового відновлення світової й української економіки і можливість глобальної кризи в бюджеті не враховується.
|
соціальні норми
В проекті бюджету не будуть закладати різке зростання соціальних виплат і зростання мінімальної зарплати. Мінімалка збільшиться наприкінці цього року до 6500 грн в місяць і буде такою до жовтня 2022-го. Тільки тоді її підвищать на символічні 200 грн - до 6700 грн.
Прожитковий мінімум, а це показник, до якого прив'язано багато соціальних виплат, зросте на 8,1%, що має компенсувати втрати від інфляції. Наступного року цей показник буде збільшуватися таким чином:
- прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складе 2481 грн, з 1 липня - 2600 грн, з 1 грудня - 2684 грн;
- прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня складе 2100 грн, з 1 липня - 2201 грн, з 1 грудня - 2272 грн;
- прожитковий мінімум для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня складе 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн;
- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня становитиме 1934 грн, з 1 липня - 2027 грн, з 1 грудня - 2093 грн.
До останнього показника, до речі, прив'язані мінімальні пенсії. Також уряд обіцяє провести 1 березня щорічну їх індексацію.
Відкоригують після прийняття закону №5600
Депутати кажуть, що початковий проект бюджету буде істотно допрацьовуватися. Наразі в комітеті розглядають проект ресурсного закону №5600, який може істотно змінити уявлення уряду про дохідну частину бюджету. Якщо нардепи проголосують за нові податки, то дохідну частину можна буде розширювати. Але робити це будуть до другого читання.
При цьому депутати кажуть: незважаючи на заяви президента і його команди, що влада буде боротися з олігархами, в проекті бюджету закладено більше зростання доходів від простих громадян, ніж від бізнесу або рентних платежів.
- По доходах бюджету є цікавий момент, - зазначає депутат Ярослав Железняк. - За рахунок податків на фізосіб хочуть зібрати у 2022 році плюс 23 млрд грн, а ось з податку на підприємства - всього плюс 18 млрд, з ренти взагалі всього на 3,4 млрд грн більше. Загалом або щось не так пішло з деолігархізацією, або кожен із нас тепер не тільки президент, але й олігарх.
За словами нардепа, детальної розкладки витрат доки ще немає. Але до другого читання їх серйозно змінять, а потім будуть вносити зміни.
- Все додаткові запити будуть задовольняти після прийняття №5600 і у вигляді правок від депутатів, - пояснив нардеп. - Наразі відомо, що зростуть витрати на Кабмін і СБУ. У медицині витрати збільшаться на 34 млрд грн. Це хоч і виглядає солідно, але ще дуже далеко від необхідних за законом 5% від ВВП. В освіті теж чуда не станеться: витрати зростуть, проте не кардинально.
"КП" в Україні" продовжить стежити за темою бюджету на наступний рік, і як тільки документ з'явиться на сайті парламенту, ми детально проаналізуємо його статті витрат, розбираючи, хто в наступному році отримає більше коштів, а на кому влада вирішить заощадити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ