Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

«Житомирський стрілець» та вбивство Бузини: чому Феміда «затягує» гучні суди

«Житомирський стрілець» та вбивство Бузини: чому Феміда «затягує» гучні суди
Фото: ukranews.com

Процес над 60-річним Анатолієм Захаренком, який отримав прізвисько «житомирський стрілець», загрожує перетворитися на один із найдовших і найпарадоксальніших. Через десять днів обвинувачений у вбивстві сімох людей може бути повністю вільним, а слухання справи після двох років судового розгляду розпочатися з відправної точки. Про це рідні загиблих говорили нещодавно на прес-конференції в "Укрінформі".

Судові процеси, на відміну слідства, не мають жорстких термінів. Перенесення засідань, розгляд клопотань, самовідведення суддів, заміна адвокатів та прокурорів перетворюють їх в історії болісного очікування вироків для постраждалої сторони, які можуть розтягуватися на роки та роки. В українських судах це звичайна практика, яка особливо помітна у резонансних справах.

Суддя відпустила та самоусунулася

Трагедія сталася 22 травня 2020 року на березі ставка у селі Новоселиця Житомирської області. Усі загиблі від пострілів Захаренка у різний час брали участь в АТО, були військовими чи нацгвардійцями. Одному з гостей Захаренка вдалося вижити та розповісти, як усе сталося. Масове вбивство викликало величезний резонанс.

Слідство спрацювало швидко, всі призначені у справі 200 експертиз були проведені у строк, вже у листопаді того ж року прокуратура передала обвинувальний акт до суду.

Обвинувачений не заперечував, що міг бути причиною смерті своїх гостей, проте наполягав, що йому самому загрожували вбивством та довелося боронитися. Ця позиція обурювала постраждалі сім'ї, але справжній шок вони пережили, коли 27 липня суд відпустив Захаренка із СІЗО під домашній арешт. Далі - більше.

Головуюча суддя взяла самовідведення, новий склад суду не призначили, 24 вересня термін домашнього арешту спливає, і людина, якій загрожує довічне ув'язнення, може мати повну свободу пересування. Постраждала сторона традиційно звинувачує захист у затягуванні процесу, аналогічні закиди звучать і з іншої чаші терезів Феміди.

Нема кому продовжити

- Якщо справа затягується, то не з вини захисту чи обвинуваченого, - каже одна із адвокатів Захаренка – Катерина Воронюк. – Я вступила у процес у травні цього року. На той час у підзахисного різко погіршилося здоров'я. Перебуваючи у СІЗО, він пережив два інфаркти, в умовах ув'язнення йому не могли забезпечити належного лікування. Крім того, тривалий вирок, а Захаренко перебував під вартою з моменту затримання, суперечить нормам Європейського суду. Цими фактами і керувалася суддя, коли задовольнила наше клопотання про зміну запобіжного заходу.

Адвокат заперечує, що суддя взяла самовідведення, щоб «вмити руки» від складної справи:

- Вивчивши матеріали кримінального провадження, я знайшла суттєві помилки, яких було допущено судом у частині автоматичного розподілу справ. В апеляції, незалежно від того, хто її подаватиме, такі помилки є підставою для повернення справи на новий розгляд до першої інстанції. Тому суддя Інна Зіневич правильно заявила самовідведення, оскільки не брала участі у підготовчому судовому засіданні. А це – груба помилка.

Однак справа вийшла практично зірваною. Сьогодні у Богунському районному суді, де вона слухається, не вистачає суддів, які могли б працювати над процесом у новому складі. Постраждалі намагалися перенести слухання до Києва, але отримали відмову, і це теж затягнуло вирішення питання.

Тепер справу «житомирського стрільця» повернуть або до Королівського районного суду, де вона починалася, або чекатимуть, коли до Богунського із тривалої відпустки повернеться суддя, яка зможе очолити процес. Якщо питання з судом не будуть вирішені до 24 вересня, нехай домашній, але все ж таки арешт, просто не буде кому продовжити.

Доводиться починати спочатку

Але в будь-якому випадку для продовження процесу буде призначено новий склад суду, а це означає, що засідання доведеться розпочинати з самого початку – вивчати результати експертиз, наново опитувати свідків та потерпілих. Якщо процес піде без сучка і задирки, то для досягнення цього етапу судового слідства знадобиться ще не менше двох років.

А захист не приховує, що заявлятиме нові клопотання, оскільки сумнівається в об'єктивності слідства.

- У мене багато питань і до експертиз. Одна людина не може розстріляти з мисливської рушниці одразу семеро людей, не зустрівши опору. І це має бути людина, яка легко трансформується з однієї точки на іншу. Ось такі технічні моменти ми хочемо дослідити наново у судовій інстанції, – каже адвокат Катерина Воронюк.

А Анатолій Захаренко зараз оформлює другу групу інвалідності та готується до операції на серці. Чи зможе він брати участь у суді, вирішать лікарі.

За шість років не допитаний жоден зі ста постраждалих

Можливо, справа Захаренка - поодиноке свідчення неспішності нашої Феміди? Ні.

Днями Шевченківський суд Києва продовжив утримання під вартою Ігоря Гуменюка – колишнього бійця батальйону «Січ». Гуменюка звинувачують у здійсненні теракту під час мітингу під Верховною Радою 31 серпня 2015 року, коли депутати розглядали можливість надання особливого статусу частині Донбасу.

Підірвана граната забрала життя чотирьох нацгвардійців, багато правоохоронців та учасників мітингу було поранено. Через рік кримінальну справу передали до суду, і зараз вона є одним із головних претендентів на лідерство за тривалістю.

Як розповів «КП» в Україні» адвокат Гуменюка – Олександр Свиридовський, у справі змінилися троє суддів, кожному з яких доводилося вивчати понад сто томів слідства.

- Зі 153 постраждалих та 600 свідків жоден ще не був допитаний у суді, - каже адвокат.

Наразі процес фактично блокований – немає складу суду: один із присяжних служить у військовій частині та не може виконувати свої обов'язки. Другий обвинувачений, Сергій Крайняк, не може прибути до суду з поважної причини – він на фронті.

Ігор Гуменюк перебуває у СІЗО 7 років, а згідно із «законом Савченко», який на нього поширюється, відсидів уже 14.

- Практика Європейського суду каже, якщо суд триває понад п'ять років, це вже порушення розумних термінів. Моєму підзахисному мають або оголосити вирок, або пом'якшити міру покарання, - стверджує адвокат.

Через війну зупинено процес про вбивство журналіста Олеся Бузини, який розпочався у 2017 році і до 2019-го не міг зрушити з нульової позначки через численні клопотання та відведення, які заявляли адвокати обвинувачених Андрія Медведька та Дениса Поліщука.

– Наразі захист подав заяви про те, що вони воюють, – розповіли «КП в Україні» у прес-службі прокуратури.

Чому справу не могли завершити до 2022 року, чіткого пояснення ні в кого немає. Одне слово – тяганина.

Коментар правозахисника

«Судді перевантажені дрібнішими справами»

Олександр Павлюченко. Фото: facebook.com/Ugspl

Олександр Павлюченко. Фото: facebook.com/Ugspl

– Затяжні процеси завжди були «хворобою» українського судочинства, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко. – З недавніх пір її посилив ще один «вірус» – третина вакансій у судах не заповнена. Судді залишають свої посади, а на їхнє місце не набирають нових. Тому навантаження доводиться розподіляти на суддів, що діють, а вони не можуть з ним впоратися в розумні терміни.

Від багатотомних складних справ суддям доводиться відволікатися на дрібніші, які займають не менше часу.

- У європейській практиці судді теж ведуть різні справи – складні і не дуже. Але коли така «розмитість» дуже велика, це не сприяє прискоренню процесу, - каже наш співрозмовник.

Водночас усі методи, які використовує захист, правозахисник вважає виправданими. Оскільки адвокати діють на користь свого клієнта.