На СТБ вже стартував 12-й сезон реаліті «МастерШеф». Щосуботи кулінари-аматори експериментуватимуть на кухні та доводитимуть суддям Ектору Хіменес-Браво, Ользі Мартиновській та Володимиру Ярославському, що вони гідні перемоги.
Про особливості та цікавинки нового сезону KP.UA поговорила з керівником проєкту Дмитром Широбоковим.
Нам було важливо, щоб людина хотіла змінити своє життя
- Дмитре, на цей сезон було подано близько 1500 анкет. Раніше стандартною цифрою для аматорського сезону було 10 тисяч заявок. Кастинг давався важче?
- Зазвичай на «МастерШеф. Професіонали» важче шукати людей. Адже якщо людина - класний профі, вона не завжди може залишити свою роботу на період участі у проєкті. Щодо аматорів, не можу сказати, що нам було набагато важче проводити кастинг цього сезону. Попри війну, ми всі продовжуємо жити, розвиватись, втілювати свої мрії і, серед іншого, кулінари прагнуть взяти участь в нашому проєкті. Багато з учасників на кастингу зізнавалися, що вирішили прийти саме зараз, бо вже не час відкладати мрію на потім.
- На що ви звертали увагу в першу чергу, обираючи учасників? Що вам хочеться відкрити в цих людях і показати нам?
- Це мотивація людини прийти до нас і хотіти перемогти. Нам було важливо, щоб людина хотіла змінити своє життя. Зараз це важливо для багатьох українців. Якщо в учасників були кулінарні здібності на однаковому рівні, тоді ми дивилися, у кого з них було більше бажання проявлятися і рости далі.
- Однією зі складових реаліті-шоу, і це не тільки про «МастерШеф», є якісь скандали, інтриги, сенсації. Бо як би не говорили про високе, і ви, і я знаємо, що таке дивляться, таке читають. На що буде акцент цього сезону?
- Насправді, і ми про це говорили ще минулого року під час зйомок «МастерШеф. Професіонали», особисті цінності учасників змінилися. Коли триває повномасштабна війна (ми знімали у травні, коли Київ майже щоночі атакували ракетами), у людей вже не виникає суперечок на кшталт «чому ти не поклав сіль» або «чому не віддав мені цукор». Це не привід, щоб кидатися один на одного чи розпочинати сварки. Адже всі розуміють, що зараз не це головне, головне – продовжувати життя і об’єднуватися заради спільної мети.
Цього сезону у нас на проєкті учасники знайдуть своє кохання. Багато хто подружиться. Будуть, так би мовити, свої угрупування. Зараз, коли люди стають друзями, то, здається, вже до останнього. Адже вони разом пережили два нелегкі місяці на «МастерШеф».
Кожного разу наші учасники порівнюють проєкт з дитячим літнім табором для дорослих. Адже ми витягуємо їх з їхнього звичного середовища, і вони опиняються в умовах, в яких до цього не були, вони живуть в одному місці, мають спільну мету. Тому між людьми зароджуються зовсім інші стосунки. В цьому принцип реаліті й зберігається.
Не можу вам все спойлерити, але одна з історій кохання буде розгортатися протягом всього сезону. Вона, зокрема, впливатиме й на те, що відбуватиметься на майданчику, на учасників, які будуть у півфіналі та в фіналі. Тобто це не якась історія за лаштунками проєкту, вона буде впливати на результати того, що відбувається на кухні. Адже люди будуть одне одному допомагати або, навпаки, заважати відповідно до того, хто кому подобається. Загострення пристрастей буде.
- Є така популярна фраза: не той проєкт «Холостяком» назвали.
- Напевно, в цьому сезоні ми можемо її використати (сміється).
- Побачимо когось із відомих нам уже героїв?
- Саме серед учасників ні. Але в ролі судді, експерта на один з конкурсів прийде Євген Клопотенко. Він оцінюватиме учасників та проведе їм майстер-клас.
Вперше в історії проєкту один із конкурсів судили не судді, а наші підписники офіційної сторінки «МастерШеф» в Інстаграмі – вони голосували, який відеорецепт їм сподобався більше. І аби глядач заздалегідь не дізнався, хто дійшов до цього етапу, ми запросили учасників дитячого та підліткового «МастерШеф», щоб вони допомогли командам відзняти відео і були в кадрі.
Ще на одному з конкурсів капітанами двох різних команд будуть переможець «МастерШеф»-7 Вадим Бжезинський (Пава) та переможець «МастерШеф. Професіонали»-4 Артем Кабулахін. У них буде справжній батл, вони годуватимуть запрошених гостей – наших незламних залізничників.
Аби дістатися до Криму, кулінари готуватимуть страви тієї чи іншої області
- У вас анонсується якась кулінарна мапа України з кінцевою точкою - Крим. Що це таке?
- Це конкурс. Це мапа України, на якій ми позначили три маршрути, які ведуть до Криму. Аби дістатися до Криму, протягом конкурсу потрібно готувати страви тієї чи іншої області України: від найвідоміших - умовно кажучи, київської перепічки чи полтавських галушок - до найменш відомих. Ми багато часу витратили на те, аби знайти три страви різного рівня складності, характерні для конкретної області.
- Хто вам допомагав вишукувати такі страви?
- У нас дуже класна фудпродюсерка Юля Ільченко. Вона – наші кулінарні очі та руки. Юля знається на тому, де відшукати різноманітні та цікаві рецепти.
- Ви готували весілля пари захисників «Азовсталі», які рік перебували в полоні. Це було реальне весілля?
- Так. Катя та Ілля офіційно розписалися на «Азовсталі». Адже під час війни одружити пару має право їхній командир. Потім вони рік були в полоні. Не так давно повернулися. І ми запросили їх до себе, були їхні побратими, мами. Оскільки є традиція святкувати весілля два дні, то, можна сказати, на нашому проєкті це був другий день їхнього весілля. Я вам скажу, це велика честь і велика відповідальність - готувати для наших героїв.
- Ви вже чимало бачили. Яка страва для вас стала відкриттям?
- Це була якраз одна зі страв на весіллі – фаршировані рибним мусом квітки цукіні. Важко сказати, кому віддати лаври за цю страву, адже її вигадав один із суддів, а учасники готували. Половину голосів на весіллі люди віддали саме цій страві.
А одна з наших фіналісток зробила закуску, в якій одночасно поєднала окрошку і холодник (освіжаючий літній суп на основі буряка. – Авт.). Але це був не суп, а закуска у вигляді напівсфер. Мене вразило це переосмислення окрошки та холодника.
- Це якась молекулярна кухня?
- Мабуть, це занадто великий комплімент нашим аматорам, це не молекулярна кухня. Але для аматорів, мені здається, це великий крок уперед, адже це переосмислення якихось звичних нам смаків, що подаються в новій формі.
- Намагаюся зараз уявити смак і не можу. Це смачно?
- Судді дуже хвалили. На жаль, у мене та колег зі знімальної групи немає змоги куштувати ці страви, адже все готується в одному екземплярі. Тому страви куштують лише судді на вердиктах.
Намагалися якомога більше приділити увагу нашим суддям
- Як війна вплинула на бюджет проєкту, адже, напевно, багато чого доводилося трансформувати під наше сьогодення?
- Війна, в першу чергу, вплинула на знімальний графік, адже тепер в таймінгу ми маємо враховувати комендантську годину, щоб закінчити зйомку максимум до десятої вечора і всі встигли дістатися додому. Звісно, робимо зупинки під час повітряних тривог та усією командою переміщаємося в облаштоване нами бомбосховище. Ще ми відмовилися від виїзних зйомок заради безпеки команди, трохи змінили технологію, аби скоротити кількість робочих змін. Але це не перший сезон, який ми виробляємо в умовах великої війни. Всі ці зміни ми добре відпрацювали під час виробництва «МастерШеф. Професіонали» минулої осені, коли Київ потерпав від блекаутів, тож зараз якихось нових трансформацій вже не відбувається. Всі просто знають, що у нас дуже жорсткий таймінг, ми не можемо нічого ані перезнімати, ані дознімати. Що встигли – те й встигли. І ми дуже вдячні нашим партнерам - українським брендам, які долучаються до нас в прагненні підтримувати індустрію, глядачів і створювати улюблений кулінарний проєкт в надскладних умовах.
- А як бути, коли учасники готують страву, а тут – повітряна тривога і треба йти в укриття? Щось може охолонути, недосмажитися і так далі, процес вже буде порушений.
- Так вже сталося, що левова частка ракетних небезпек була вночі, і нас це обійшло. Якщо тривога починалася під час знімального процесу, він зупинявся, всі йшли в бомбосховище, яке розташоване неподалік.
Але у нас є в сезоні один з конкурсів «Повітряна тривога». За правилами, одна команда може оголосити іншій повітряну тривогу. Це значить, що одна з команд має на сім хвилин піти в умовне бомбосховище, і приготування їхньої страви відкладається. Тому команди мали для себе вигадати такі страви, які можна переривати неочікуваними паузами. Ми спробували показати глядачам, що таке виробництво кулінарного реаліті під час повітряних тривог.
- Яким буде приз переможцю?
- Це буде грошова винагорода, яку людина може спрямувати на розвиток власної майстерності або власної справи.
- Навчання в Le Cordon Bleu поки відмінили?
- Так. Ми ж розуміємо, що переможцем може бути як жінка, так і чоловік. А оскільки чоловіки зараз не можуть виїжджати за кордон, тому прийняли таке рішення.
- Можна було б організувати навчання у нас, приміром, в ресторані Володимира Ярославського? У нас є теж класні шефи, у яких можна повчитися.
- Володимир – дуже жорсткий шеф-кухар. Думаю, дуже-дуже мало учасників захочуть працювати з Володимиром, коли вони побачили, який він вимогливий і прискіпливий на своїй кухні (сміється). Те, наскільки він прискіпливий як суддя, це ніщо у порівнянні з тим, наскільки він прискіпливий як шеф-кухар. Думаю, Володимир не образиться на мене, коли це прочитає (посміхається).
- Але така вимогливість – це хороша школа.
- Сто відсотків. І вона присутня в кожному з наших суддів, адже вони колись самі проходили цей шлях з «нуля» і добре знають, які навички має розвивати справжній професіонал.
Натомість, в кожному з них є й своя особливість у стосунках з учасниками. Ектор - це суддя, дуже чуткий до кожної інтонації чи емоції. Звісно, він може суворо насварити учасників, але з тим же запалом він і похвалить, якщо є за що.
Оля завжди зможе підтримати не тільки кулінарною порадою, але й добрим словом чи теплими обіймами, яких потребують учасники на знімальному майданчику.
Володимир уважно слідкує, чи дослухається учасник до порад протягом сезону. Якщо він сказав на кастингу людині, що їй треба подружитися з соусами, то він буде пам'ятати про ці соуси до останнього епізоду. І якщо людина не виправиться, то для Володимира це привід зробити жорсткі висновки.
Цього сезону ми намагалися якомога більше приділити увагу нашим суддям, тому і створювали конкурси з їхніми майстер-класами, візитівками з їхніх осель тощо. Судді проєкту - це не просто ведучі, на їхній професійній експертизі та неймовірній харизмі тримається усе реаліті.
Розробляємо новий аматорський сезон «МастерШеф»
- Окрім «МастерШефа», ваша команда зараз готує й другий сезон проєкту «Пекельні борошна з Євгеном Клопотенком»?
- Не тільки. Ми одночасно працюємо над двома проєктами. Вже відзняли «Пекельні борошна», а паралельно розробляємо новий аматорський сезон «МастерШеф».
- У Євгена Клопотенка дуже автентичні українські страви. Це заходить глядачам? Хоча якщо знімаєте другий сезон, значить, успішно.
- Саме так. Цим проєктом, в поєднанні з неповторною манерою подачі Євгена, ми нагадали українцям про те, що в нас кулінарія існувала до Радянського Союзу, до «оселедця під шубою» та «олів'є». Думаю, саме за це глядач і полюбив цей проєкт. А дані телепереглядів це підтверджують - кожен випуск першого сезону «Пекельних борошен» був лідером слоту серед програм усіх телеканалів.
- Які сенси ви вкладаєте у назву «Пекельні борошна»?
- Борошна – це про кулінарність, а пекельні – це про актуальність цього моменту. Адже саме зараз надважливим запитом для усіх нас стало відродження знань про наші корені, нашу культуру та нашу історію. Кулінарну - в тому числі.