Пісня «Україна переможе!» прийшла Олександру Пономарьову уві сні. Музикант прокинувся з текстом приспіву у голові й одразу почав записувати слова. Потім зібрав команду і випустив крутий трек, який нині українці затягують хором.
Гумористичний куплет про біовоїнів у кліпі виконує актор Студії «Квартал 95» Юрій Ткач. З ним ми поговорили про пісню, зйомки, родину і, звісно, про те, що Україна переможе.
Не кожного дня телефонує Пономарьов з пропозицією разом заспівати
- Юро, ваша з хлопцями пісня «Україна переможе!» лише за перші три дні набрала більше 2,5 мільйона переглядів. У Олександра є хороша традиція - збирати різних музикантів для своїх музичних проєктів і робити їх успішними. Як збиралися цього разу?
- Пісня набрала вже більше 7,5 мільйона. Кожного з нас запрошував Олександр Пономарьов. Ми з Сашею знайомі давно. Як музикант він мені подобався завжди, задовго до знайомства. Я був його прихильником ще з «Території А».
Ми разом з «Кварталом», Олександром Пономарьовим, Златою Огнєвіч, Олегом Скрипкою їздили в частини до наших захисників та захисниць, і після одного з концертів до мене зателефонував Олександр і сказав: «Юро, я забув тебе запитати, а ти співаєш?» Якщо сильно притиснути, то якісь звуки можу видавати. Я співаю гумористичні пісні, але оскільки це запитував професіонал, то я трохи засоромився. Та Олександр і сам знає, як я можу співати, оскільки ми неодноразово виконували разом гімн.
До мене зателефонував Олександр [Пономарьов] і сказав: «Юро, я забув тебе запитати, а ти співаєш?» Якщо сильно притиснути, то якісь звуки можу видавати.
Він сказав, що йому наснилася дуже крута пісня, вночі надиктував її собі на диктофон і склав такий склад зірок, який бачить для цього проєкту. І один із куплетів запропонував мені. Звичайно ж, я одразу погодився. Не кожного дня мені телефонує Пономарьов з пропозицією разом заспівати. Така патріотична пісня в такій міцній компанії – як можна відмовитися? Ця пропозиція для мене – великий комплімент від Олександра Пономарьова, за що я йому дуже вдячний.
- Здається, ваша частина пісні про біовоїнів писалася спеціально для вас. І ви так з душею, з гумором це заспівали! Тож спеціально для вас чи так співпало?
- Насправді куплетів було набагато більше. Деякі змінювалися з огляду на те, як розгорталися події в країні. Спочатку в пісні було два куплети про Чорнобаївку. Я звернув на це увагу і запропонував Олександру мою частину зробити про щось інше. У пісні кожен куплет - про яскравий момент у війні. Ми думали, чим замінити, і мені в голову одразу прийшли птахи. Оскільки орки дуже бояться наших пташок. Хвилин через 10-15 після пропозиції Олександр надіслав мені готовий куплет. Музику й слова у цій пісні повністю написав Олександр Пономарьов. Я був у захваті.
- Невже ще й на справжній птахофабриці знімали?
- Знімали на справжній птахофабриці біля Києва. Не знаю, чи можна казати, де саме. Але це птахофабрика відомої української компанії «Ясенсвіт». Я їм дуже вдячний, що вони на свій страх і ризик запустили нас, не знаючи, як і кого ми будемо там знімати. Річ у тім, що для того, аби прийти до тих пташок, необхідно відбути процедуру дезінфекції. Щоб не заразити їх нічим і щоб пташкам було комфортно.
Коли я потрапив на птахофабрику, неймовірно здивувався не тільки кількості птахів, але й гучності – те, як вони голосно кричать, не передати словами. Щоб чути пісню, я вмикав її на телефоні у себе на максимальну гучність і клав у кишеню сорочки. Таким чином я хоч трохи чув звук, щоб потрапляти у слова. Після цього нам зробили екскурсію по птахофабриці й дали багато яєць з собою. Ось такі прекрасні люди та птахи у нас в Україні.
Увесь час ходжу і співаю «горить, палає…»
- Це така рідкість нині - всім зібратися для творчості. Яким для вас був цей знімальний день?
- Цікаво, що написана пісня була у Рівному, записана у Василькові, а допомагали нам дівчатка, які знаходяться за Києвом. На зйомку я взяв лише оператора Юру, який мені допоміг зняти цей фрагмент для кліпу. Я знов-таки неймовірно вдячний, що ми об’єднуємося усі заради однієї мети– перемоги.
- Коли чуєш «горить, палає техніка ворожа, рідна Україна переможе!» – зупинитися не можеш, починаєш наспівувати. Ви так всі добре ці слова затягуєте – ви змогли зупинитися на знімальному майданчику?
Коли твоя маленька донечка, до якої ти не можеш доторкнутися, поцілувати, обійняти, знаходиться дуже далеко і каже такі дорослі, правильні, чутливі слова, це дуже важко для мене.
- Увесь час ходжу і співаю «горить, палає…». Оскільки я ще й постійно стежу, як йдуть перегляди, переживаю, скільки людей подивилися (адже всі кошти від перегляду підуть на допомогу ЗСУ. – Авт.). У нас є чат, куди Олександр Пономарьов скидає всю інформацію по переглядах.
У перший чи другий день ми вже потрапили у тренди на перші місця. Неймовірно раді, що пісня всім «зайшла» та надихає українців.
- Ви один із тих, хто долучився до виконання й дуже популярної нині пісні «Ой у лузі червона калина» з іншими нашими музикантами. А яка ваша улюблена пісня воєнного часу?
- Пісня «Ой у лузі червона калина» мені неймовірно подобається. Особливо коли Андрій Хливнюк записав її на Софійській площі. А потім ще й різні відомі люди приєдналися і випустили хоровий варіант – у колонках це звучить надзвичайно круто. Після цього вийшла наша пісня «Україна переможе!». Тому наразі саме вона для мене нині на першому місці. Навіть стоїть на рінгтоні. Всім раджу. Але кожна пісня, яку зараз випускають наші виконавці, надихає та підтримує. Продовжуйте у тому ж дусі!
А ми працюємо у гуморі, тому будемо створювати більше гумористичного натхнення для захисників та всіх українців. Сміємося – отже, не здаємося!
Реакція на «Крила» у виконанні донечки була дуже важка
- Мене дуже розчулила ваша Ліза, яка читає «Крила» Ліни Костенко. Вона ж завжди якісь прикольчики видавала, а тут - проникливо до сліз. Чия це була ідея?
- Віка з Лізою наразі знаходяться у Болгарії. Після того як Київ почали дуже сильно бомбити, вони поїхали. Якби Ліза була у безпеці, Віка б залишилася у Києві. Але, чесно кажучи, мені так спокійніше. Я їх вивіз до Чернівців, а далі вони поїхали до Болгарії, де скооперувалися з друзями, які вже там були. Кожного дня вони мріють про перемогу, закінчення війни та щоб нарешті повернутися до рідного Києва.
Ліза з Вікою записують такі вірші на підтримку всіх українців та ЗСУ. Також у них там плануються концерти, де будуть збирати гроші на потреби України і ЗСУ. Для цього концерту Віка навіть зробила Лізі жовто-блакитні коси для виступу. Донечка вже готує пісню й танець. Тож вони там усіляко підтримують нас та всю Україну.
- Яка у вас була реакція, коли ви побачили це відео?
- Реакція на «Крила» у мене була дуже важка. Не можу я дивитися такі відео. Віку прошу скидати такі відео якомога раніше, оскільки ввечері, буває, накриває. Коли твоя маленька донечка, до якої ти не можеш доторкнутися, поцілувати, обійняти, знаходиться дуже далеко і каже такі дорослі, правильні, чутливі слова, це дуже важко для мене. Я його передивився разів з 200, але дається мені воно важко. Та чи плакав я - в інтерв’ю не буду казати.
- А як самому нині не розкиснути?
- Я думаю про «тут і зараз», живу сьогоднішнім днем, спілкуюся постійно з близькими та друзями, намагаюся погані думки від себе відганяти. Якщо ти не можеш зробити щось глобальне, то потрібно робити те, що буде наближати перемогу. Цим ми і займаємося абсолютно у різних напрямках. Коли працюєш, то відволікаєшся. Намагаюся не думати про це все, та коли накриває, вмикаю «Горить, палає техніка ворожа, рідна Україна переможе!» - і стає легше.
- Хто, на вашу думку, може краще заспокоїти – Арестович чи Кім?
Коли накриває, вмикаю «Горить, палає техніка ворожа, рідна Україна переможе!» - і стає легше.
- Думаю, і Зеленський, і Кім, і Арестович, і ЗСУ, і ДСНС, і ТрО, і дуже багато інших людей наразі стали заспокійливим для всієї України. Те, що ми стоїмо разом пліч-о-пліч проти цієї зарази, заспокоює найбільше.
- З кимось із них знайомі?
- Ми не знайомі особисто, але мені дуже приємно, що, виявляється, Кім був підписаний на мене в Інстаграмі. Я, звичайно, також підписався на нього.
Думаю, коли після перемоги всі українці сядуть разом за великим столом, який буде довжиною через всю країну, ми обов’язково ближче познайомимося.
Хочеться всіх побачити та сказати «дякую»
- На початку війни ви опублікували пост зі словами: «Задовбали питанням, де я. В Києві. Зі своє сім’єю. Захищаю рідну землю». Судячи з відповіді, цікавилися, чи ви, бува, десь не сховалися? Бо інакше, думаю, питали б «Як ти?».
- Коли у перші дні війни я виставляв пости на підтримку ЗСУ та робив інші публікації, побачив в коментарях багато хейту, що я «зрадник, який втік». Що це було – не знаю. Можливо, ботоферма. Потім якась дівчинка виставила у Тік-Ток, що я та ще декілька наших артистів втекли за кордон.
У мене мрія – після перемоги зібрати усіх захисників та захисниць, усіх медиків та волонтерів десь на стадіоні і влаштувати неймовірний концерт.
Насправді вже на другий день я взяв до рук зброю та пішов захищати довірену нам територію – ми стали до лав територіальної оборони. Одразу переїхали до нашого друга, який жив у 1,5 км від нашого дому, оскільки у нього був будинок з підвалом, де можна було ховатися під час повітряної тривоги. Я перевіз туди дружину, доньку та нашу подругу з мамою.
Там були ще друзі та дружина мого друга. Оскільки він запропонував бути у нього вдома, то ми були там, доки Ліза та Віка знаходилися у Києві.
- Коли «Квартал 95» знову вийде на сцену, в якій би мініатюрі хотілося б зіграти?
- Наразі «Квартал 95» також на сцені, але трохи іншій... Та коли після перемоги «Квартал 95» знову вийде на сцену у повному складі з особливою програмою, я буду неймовірно щасливий. Я за цим вже дуже скучив. Ми з хлопцями тримаємо зв’язок, з кимось бачимося періодично. У тому числі на концертах для наших захисників та захисниць.
Студія «Квартал 95» влаштувала вже більше 30 концертів. Ми виступаємо разом з нашими друзями-музикантами для волонтерів та захисників, у госпіталях для поранених і медичних працівників. І завжди повторюємо: «Сміємося – отже, не здаємося». Ці слова чудово передають стан всієї країни сьогодні. Такі концерти, виїзди до хлопців і дівчат надзвичайно необхідні й підтримують бойовий дух. Коли дивишся в їхні очі, коли вони дякують та обіймають... Хоча це ми маємо їм дякувати! І не перестаємо це робити. Кожному, хто стоїть за нашу країну, захищає волю та незалежність, велика вдячність. За боротьбу та силу духу. Ми продовжуємо давати концерти на передовій і не зупинимося аж до переможного дня.
А ще у мене мрія – після перемоги зібрати усіх захисників та захисниць зі своїми половинками, усіх медиків і волонтерів десь на стадіоні і влаштувати неймовірний концерт. «Квартал» відомий своїми потужними піснями, особливо фінальними. Вже дуже хочеться виплеснути всі емоції в патріотичні пісні разом з моїми друзями по «Кварталу».
- Що зробите у першу чергу, коли закінчиться війна?
- Звичайно, у першу чергу хочеться обійняти всіх друзів та близьких. Всіх побачити, зібрати, сказати «дякую». Дуже хочеться, щоб все вже скінчилося, тому готуємо обійми та поцілунки.
Найголовніше, щоб усі були живі та здорові. Чого бажаю й кожному, хто читає це інтерв’ю.