Українці зараз живуть краще, ніж будь-коли? Розбираємо гучну заяву інвестбанкіра

"КП в Україні" разом з фінансистами порівняла рівень життя українців з 2013-м роком, попереднім піком економічного зростання.

Фото Єлизавети Сергієнко/Прес -служба НБУ

Нещодавно український інвестбанкір Сергій Фурса заявив на своїй сторінці в ФБ, що з фінансової точки зору зараз українці живуть краще, ніж будь-коли раніше. Фурса - людина відома, на його сторінку підписано понад 53,5 тисячі користувачів - і така заява викликала хвилювання передплатників. Посипалися спекотні коментарі: хтось погоджувався, хтось був сильно обурений. Істина в цих гарячих суперечках навряд чи народилася, тому ми вирішили проаналізувати висловлювання Сергія Фурси разом з фінансовими експертами. Можливо, ми дійсно стали жити краще, але цього не помічаємо.

Що говорить інвестбанкір

Останнім часом в Україні триває зростання офіційних зарплат, а курс долара залишається стабільним. У зв'язку з цим офіційна середня зарплата досягла позначки 535 доларів. Це найвищий показник в доларовому еквіваленті за всі роки незалежності країни. І ці дані дають можливість експертам стверджувати, що рівень життя в країні також виріс до рекордних показників.

- Парадокс, який не вкладається в голову багатьох обивателів, - говорить Сергій Фурса. - Так, Україна найбідніша країна Європи. І так, українці сьогодні живуть краще, ніж за всю свою історію. І ці два факти не суперечать один одному.

З цього коментаря можна зробити висновок, що рівень життя українців зараз вже вище того, що був у 2013 році, коли спостерігався попередній пік економічного зростання країни. Правда, багато опитаних нами обивателі чомусь не погодилися з таким твердженням. Один з них навіть згадав анекдот:

- Фахівці кажуть, що життя стало краще.

- Але люди кажуть, що стало гірше.

- Але люди ж - не є фахівцями.

Загалом, ми вирішили розібратися, хто правий - інвестбанкір, який оперує середніми зарплатами по країні і курсом долара, або ж простий обиватель, який чомусь не бачить поліпшення свого рівня життя.

трохи статистики

Спочатку звернемося до статистики. Дійсно, якщо взяти голі цифри, то з доходами в Україні все добре. Минулий пік зростання середніх зарплат в доларах по країні припав на грудень 2013 року - тоді середня зарплата становила 452 долара. Зараз же середня зарплата становить 535 доларів.

Але ж і структура витрат населення з тих пір істотно змінилася. Наприклад, комунальні послуги з тих пір істотно подорожчали. До 2014 року природний газ для населення коштував 72 копійки за кубометр (при споживанні до 2500 кубометрів на рік), або 0,09 долара, за курсом 8 грн за долар. Зараз газ коштує близько 8 грн, а з урахуванням ціни доставки обходиться в середньому в 10 грн за кубометр. За нинішнім курсом - 27 грн за долар - ціна кубометра газу становить 37 центів, тобто навіть в доларах ціна цього ресурсу зросла майже вчетверо.

А якщо врахувати, що до цін на газ прив'язані тарифи на тепло і гарячу воду, то можна сміливо сказати, що комуналка, в порівнянні з 2013 роком, подорожчала істотно в доларах, і якщо відняти її від загального доходу, то на життя може залишитися не сильно і більше.

Крім того, потрібно враховувати, що доходи населення - це не тільки офіційні зарплати. Є ще велика група населення, яка вийшла на заслужений відпочинок і змушена жити на державну пенсію. У 2013 році середня пенсія становила 1470 грн, або майже 184 долари. У серпні 2021 року, за даними Мінсоцполітики, середній розмір пенсій склав 3867 грн, або близько 145 доларів за нинішнім курсом. Тобто пенсії ще не досягли рівня 2013 року.

Ну і ще один показник, який часто характеризує рівень життя людей - це структура витрат домогосподарств. На їжу в 2013 році витрачали 50,1% доходу, а в 2020-м - 48,1%. Мінімальним цей показник був в 2019 році - 46,6%. Потім почалося зростання. А в цьому році багато продуктів сильно подорожчали, що викликало сплеск інфляції, тому витрати на їжу в структурі споживання, швидше за все, виростуть. Крім того, згідно з даними Держстату, в 2013 році на споживчі витрати сім'ї витрачали 90,1% доходів, а в 2020 році (даних за цей рік ще немає) витрати були на рівні 91,4%. Тобто сказати, що наше життя якось якісно покращилася, складно.

Ну і нарешті ще один показник, який говорить про те, що українцям все ще не вистачає грошей - це рівень так званих швидких кредитів, тобто грошей, які населення позичає "до зарплати", адже відсотки по таких позиках грабіжницькі. За даними платформи "Опендатабот", за перше півріччя 2021 року українські мікрофінансові організації (МФО) видали 7 152 636 швидких кредитів на суму 31,6 млрд грн - це на 43% більше грошей, ніж в першому півріччі 2020 року, коли загальна сума позик склала 22 млрд. Нам здається, що при поліпшенні рівня життя люди навряд чи будуть так зловживати дорогими позиками.

Дані ресурсу підтверджують, що мікрокредити в 2021 році набагато популярніше, ніж минулих роках. Показники говорять голосніше, ніж заяви про поліпшення життя. Фото: скрін opendatabot.ua

У всьому винні зарплати програмістів?

Сам факт зростання зарплат у доларовому еквіваленті економісти не заперечують, але звертають увагу, що особливої заслуги влади країни в цьому немає. Це, скоріше, загальносвітова тенденція.

- За таким же принципом порівняння доларових зарплат можна сказати, що росіяни краще за всіх живуть при Путіні, білоруси - при Лукашенко, а жителі Північної Кореї - при Кім Чен Ина, - говорить економіст Олексій Кущ. - І це буде правдою, адже за рахунок науково-технічного прогресу зростає світова економіка, і навіть такі закриті країни, як Північна Корея, отримують зростання своєї економіки за рахунок глобального зростання. Тобто якоїсь особливої заслуги влади в такому зростанні немає. А якщо ви порівняєте рівень добробуту Північної Кореї з сусідньої Південною Кореєю, то різниця буде величезною.

При цьому думка Сергія Фурси про те, що зараз наш рівень життя високий як ніколи, експерти ставлять під сумнів.

- На сьогодні показник середніх зарплат складається на підставі даних 7 млн працівників з 23 мільйонів працездатного населення, - продовжує Олексій Кущ. - Тобто статистика практично не охоплює сферу послуг і малий і середній бізнес. Зараз в Україні спостерігається деіндустріалізація, тому в статистику потрапляє все менше великих промислових підприємств, при цьому дедалі більшої ваги в загальній базі даних отримують такі галузі, як фінанси, інформатика і телекомунікації, енергетичний сектор і держуправління. У цих сферах зарплати істотно вище, ніж в середньому по країні, що завищує статистику, за моїми оцінками, на 40%. Думаю, що медіанна зарплата в Україні становить від 8 до 9 тисяч гривень. (Чим медіанна зарплата відрізняється від середньої - докладніше тут.- Ред.)

Великий перекіс в статистику вносять і наші фахівці, які віддалено працюють на іноземні компанії.

- Добробут українців збільшилася среднестатистически, - говорить аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак. - Є ряд фахівців IT сектора, які в останні роки стали затребуваними на Заході, і вартість їх праці зростає, незважаючи на те що вони працюють віддалено. У тому числі на західному ринку цікаві наші перекладачі, і маркетологи, і дизайнери. Багато фахівців є, які можуть працювати віддалено і є уособленням достатку в країні.

За його словами, офіційна статистика така, що попит на IT-фахівців в Україні зростає в середньому на 30% за рік, і на кожного працевлаштованого людину припадає близько 30-40 вакансій. Якщо взяти середню заробітну плату фахівців на Заході, то можна зрозуміти, який рівень доходів у цій частині працівників.

- З 2013 року кількість ФОП (ФОПів - українською. - Ред.) Поступово скорочувалася, - говорить Максим Орищак. - А з початку 2021 року тенденція змінилася, і за січень-червень кількість ФОПів в Україні зросла на 31 791 - до 1 931 803. Почали свою діяльність 44 тисячі нових фізосіб підприємців, і лише 12 тисяч ФОПів закрилися. Вартість праці наших фахівців нижче, ніж західних, але для ринку України там вищі цінові пропозиції. Тобто західним компаніям вигідно платити менше грошей таким співробітникам, а у співробітників немає потреби витрачатися на транспорт.

Інші непрямі методи оцінки

Також експерти кажуть, що оцінити рівень життя можна і за іншими ознаками. Хоча за останні роки в статистику вносять плутанину ковідние обмеження.

- Традиційно висновки про добробут можна робити по завантаженості ресторанів в різних містах, попиту на закордонні туристичні послуги (незважаючи на період пандемії і після нього), по попиту на нерухомість і динаміці цін на квадратний метр (як вартість продажу, так і оренди), за попиту на нові автомобілі, - каже Максим Орищак. - Через пандемії на ринок нерухомості попит виріс. Дистанційна робота на українські компанії, а також можливість працювати на закордонні компанії, або більше того - можливість працювати віддалено на 2-3 компанії, стала причиною судження про зростання добробуту українців.

За його словами, за перше півріччя 2021 року реалізовано 48,4 тисячі нових легкових автомобілів, це на 30,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

З одного боку, це суттєво менше, ніж в 2013 році, коли в країні було продано, за підсумками року, близько 213 тисяч авто, але з іншого боку, в останні роки українці переключилися на покупку б/у авто з ЄС і США. Навряд чи це говорить про зростання добробуту. Є ще кілька нескладних способів оцінити рівень добробуту населення.

- Як то кажуть, якщо зростає добробут населення, то де ж ваші гроші? - запитує Олексій Кущ. - Давайте візьмемо показник коштів населення в банках по відношенню до ВВП. У 2013 році цей показник становив 30%, а в 2021 році - всього 16-17%. Хтось може сказати, що це пов'язано з банкопаду, але навіть в період 2014-2015 років цей показник знизився всього до 20%. Потім він знизився до рівня 13% в 2019 році і лише недавно почав потихеньку рости. Для країн, що розвиваються цей показник в середньому становить 35-40%. Є ще такі індикатори, як реальний наявний дохід - там у нас зростання всього на 2-5%, а приріст заощаджень в 2020-2021 роки є негативним. Тобто весь цей час громадяни, по суті, проїдають свої заощадження.

Виходить, що, незважаючи на зростання зарплат, витрати багатьох домогосподарств зросли. Крім того, українські сім'ї живуть не тільки на зарплати, а й на соціальну допомогу від держави.

- Згідно з опитуваннями, близько 30% українців відчували брак грошей на ліки і лікування, - продовжує Олексій Кущ. - Але ж, згідно з теорією Маслоу, здоров'я - це первинна базова потреба, яка знаходиться на нижній сходинці його піраміди. В Україні спостерігається структурна бідність - близько 35% доходів домогосподарств припадає на соціальні виплати держави - пенсії, субсидії, соцвиплати, стипендії. І в найближчі роки за рівнем життя ми навряд чи зможемо вийти на рівень 2013 року.

За словами Олексія Куща, для того щоб багатшало населення, потрібна відносно низька інфляція на рівні близько 5% і зростання номінальних доходів на 10-15% в рік, але сировинної економіки для її зростання потрібні кілька великі показники інфляції, при яких зростання цін буде з'їдати заощадження громадян.

- Україна потрапила в інституційну пастку, - резюмує Кущ. - Щоб росла економіка потрібна середня інфляція, а щоб було зростання добробуту громадян - низька інфляція. Щоб вирішити цю проблему, держава повинна взяти на себе соціальну функцію з регулювання цін на соціально важливі товари та послуги, тоді одночасно зростатиме і економіка, і добробут громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Скандальний законопроект №5600: як влада збирається підвищити податки