#Истории из соцсетей. Экономия украинцев - не повод сокращать миллионы людей посреди войны
"Истории из соцсетей" - рубрика, возникшая после прочтения постов украинцев, переживающих войну. В ней мы собираем истории, которые нас взволновали. Наверное, они не оставят равнодушными и вас.
Сергей Лямец, главный редактор "Экономической правды"
Вибачте, що не про дружину президента)))
Нагадаю головний факт минулого тижня. В економіці України найгостріша проблема - це масове безробіття. Нагадаю, лише за офіційними розрахунками вона сягнула 35%. Проте це занижений показник, тому що мільйони українців залишили країну, на додачу до ще кількох мільйонів заробітчан.
Не знаю, в голові якого генія народилася ідея звільнити 50% державних службовців. Ця ідея абсолютно позбавлена людяності та економічної фаховості.
Ми ж розуміємо, що скорочувати будуть не членів та членкинь наглядових рад. Не міністрів чи їх радників. Скорочувати будуть "непотрібних", "зайвих". Тобто тих, для кого ця офіційна зарплата є важливою.
І шо далі? Створювати злидні та зубожіння? Грати на руку пуйлу, яке мріє знищити економіку України?
Нагадаю, до війни більше 85% українців отримували щомісячний дохід менший за 500 євро. З них більша частина - менше 300 євро. Після девальвації від цих грошей залишились 350 та 200 євро відповідно, а ціни в нас вищі за Польщу.
І нехай ці показники не враховують тіньові доходи. Нехай українці мають заощадження. Нехай багато хто поїхав з країни, а інші пішли на контракт до ЗСУ. Яка ваша до біса справа до наших заощаджень? Ми на них жили півроку та скидалися на ЗСУ, поки ви у носі колупалися.
Заощадження українців - це не привід скорочувати мільйони людей посеред війни. У ситуації, коли в багатьох з них не залишилося навіть житла, треба робити навпаки: зберігати держслужбовців та навіть наймати нових. Скорочувати вже після перемоги.
Я нагадаю: держава для українців, а не українці для держави. Зайнятість - це ознаки №1 та №2 життєздатної економіки. Розумні країни стимулюють зайнятість у будь-який спосіб - а ми будемо скорочувати? Панове економісти від влади, ви раптом не родичі путіна?
Ок. Припустимо, що від дурної ідеї відмовляться. Постає розумне питання: де шукати резерви? Давайте думати. Для початку, варто було б скасувати премії та обмежити надвисокі доходи тих же членів наглядових рад. В нас війна: які яхти, який Лондон? Уряд нарешті наважився припинити сплачувати борги, п'ять місяців не хотів цього робити.
Маємо ще резерви. Наприклад, я з люттю бачу зовнішню рекламу у Києві. Наприклад: "Хто не сіє, той москаль" від Мінекономіки посеред вулиці Артема. Хто сказав скорочувати людей але розміщувати зовнішню рекламу?
Якщо брати більший масштаб, я не бачу дійсно потужних кроків влади з подолання безробіття. Гранти айтішнікам та власникам теплиць - це добре, але малий бізнес ніколи не зможе вирішити проблему великого безробіття. Це не його функція. Його функція - перерозподіляти потоки великого та середнього бізнесу.
Замість боротьби з безробіттям, парламент дозволив звільняти людей за полегшеною процедурою, а тепер затягує паски фінмоніторингу. Корумпованому наскрізь "Нафтогазу" дали 200 мільярдів, щоб той купував газ за ринковою ціною в олігархів. Натомість, 50% держслужбовців збираються звільнити. Космонавти! Не хотіли домовитися з охY@вшими олигірхами, щоб ті продали газ зі знижкою? Чи в Пінчука з Коломойським корона впаде з голови?
Уряд та НБУ - то взагалі сором. Кабмін створює нову монополію на ринку українських лісів. Нацбанк геть ізолювався від країни, створивши годівницю для наближених банків. Об'яви на обмінних пунктах забороняє. ПЗДЦ якийсь.
Звісно, дуже дякуємо, що влада в Україні не створює концентраційні трудові табори. Але жарти геть. Попереду зима та гостра стадія війни. Люди у Раді, уряді та НБУ були неадекватні ще до війни, а тепер вони просто знущаються. Гостро потрібні фахові люди, щоб утримати економіку. Інакше у війні переможемо, а людей втратимо.
