Завантажити ще

Депутати хочуть приймати закони з дому

Депутати хочуть приймати закони з дому
Фото: facebook.com/stefanchuk.official/photos

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук переживає за парламент, якщо раптом трапиться час "Ч": наприклад, через хворобу під куполом Ради не зможуть зібратися 226 депутатів або щось відбуватиметься із залом пленарних засідань (воєнна агресія, блокування через масові акції протесту і т.д.). Тому й заговорив про запровадження системи онлайн-голосувань у Верховній Раді. Причому вже не вперше.

Два роки тому Руслан Стефанчук зі своїм братом Миколою (теж парламентарій від партії «Слуга народу») пропонували у виняткових випадках проводити пленарні засідання та засідання парламентських комітетів у режимі відеоконференції.

Проблема №1. Не за Конституцією

Однак цей законопроект помер за півроку з моменту реєстрації у Верховній Раді: автори його відкликали. Їхню ідею забракувало Головне науково-експертне управління парламенту.

По-перше, законодавча ініціатива щодо запровадження онлайн-голосування депутатів суперечить чітким формулюванням Основного закону країни.

- Виникають певні сумніви щодо того, чи може спосіб розгляду та ухвалення законопроектів у режимі відеоконференції вважатися пленарним засіданням Верховної Ради у тому сенсі, в якому це словосполучення вживається у Конституції, - сказано у висновку парламентських юристів.

Проблема №2. Не можна голосувати втемну

По-друге, незрозуміло, в яких умовах буде депутат під час онлайн-голосування. Де гарантія, що депутат не сидить під дулом пістолета? Лише публічне голосування у стінах Ради дає гарантію відсутності тиску на депутата.

– Режим відеоконференції має певний ризик, оскільки не дає гарантій захисту народного депутата від зовнішнього тиску та не дозволяє з'ясувати, наскільки вільно відбувається його волевиявлення під час відеоконференційного голосування, – підсумували юристи.

Проблема №3. А скільки це коштує?

Свої п'ять копійок вставили й у бюджетному комітеті Верховної Ради. Члени Комітету поцікавилися, скільки коштуватиме держбюджету задум братів Стефанчуків. Йдеться про сотні тисяч чи сотні мільйонів гривень? У супровідних документах до законопроекту автори зазначили, що використання онлайн-голосування не обтяжить держбюджет. Депутати з профільного комітету засумнівалися та попросили надати чітке «фінансово-економічне обґрунтування». Стефанчуки цього не зробили.

До речі, у кошторисі Верховної Ради на 2022 рік немає статті видатків на забезпечення голосування у режимі відеоконференції. У документ заклали лише 106 млн грн на «реставраційний ремонт залу пленарних засідань із заміною системи електронного голосування та інтегрованих із нею підсистем з використанням ID-карти народного депутата».

 

У ТЕМУ

Ідентифікація - як у «Дії»

А допоки у Верховній Раді тільки мріють про онлайн-голосування для депутатів, у Мінцифрі вже розробляють відповідний додаток. Про це ще у квітні цього року «КП" в Україні» розповів віце-прем'єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він повідомив, що отримав завдання від президента «зробити голосування і в Кабінеті міністрів, і у Верховній Раді за допомогою спеціального додатку та за електронним підписом».

Додаток матиме відмінну процедуру ідентифікації особи. Наприклад, за допомогою FaceID (така сама система застосовується у «Дії»). Також фахівці Мінцифри напрацьовують «зрозумілу IT-архітектуру, яка на кожному етапі пройде серйозний аудит» та виключить втручання у систему ззовні й захистить від умовного «вірусу Петя».

ПРЯМА МОВА

- Кожен має право на голосування при ухваленні рішення, але парламентар позбавляється його, якщо захворів або перебуває у відрядженні. Усі європейські парламентарі вже відійшли від цієї традиційної процедури. Навіть британський парламент: щодо деяких законопроектів там передбачена можливість голосувати за допомогою системи чи електронних листів, чи системи онлайн-голосування, чи відеозображення. І я дуже хотів би, щоб у нас був запобіжник на будь-який випадок і ми мали змогу зберегти функцію та інституційність парламенту. Адже це стабільність влади, стабільність ухвалення рішень у державі, – сказав в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» Руслан Стефанчук.