Завантажити ще

Олександр Охріменко: Міста України можна буде відбудувати за гроші заробітчан

Олександр Охріменко: Міста України можна буде відбудувати за гроші заробітчан
Фото: facebook.com/OkhrimenkoAlex

З кожним днем ​​ми наближаємося до перемоги України в цій війні. У зв'язку з цим дедалі актуальнішими стають «післявоєнні» проблеми. Чи варто сьогодні перевозити підприємства на безпечні території? Чи не вийде так, що всі робочі руки осядуть на заході, а відновлювати схід країни буде нікому? Як швидко відновлюватиметься економічна активність у країні? І, нарешті, як і за які кошти відновлюватимуться українські міста?

Ці та інші питання «КП в Україні» обговорила із президентом Українського аналітичного центру Олександром Охріменком.

Про переселення на захід країни

- Олександре, на ваш погляд, чи змінився формат війни за ці півтора місяці? Чи можна говорити про те, що якщо спочатку РФ не мала мети стерти українські міста з лиця землі, то тепер вона є?

- Швидше за все, Путін спочатку дійсно сподівався швидко поміняти владу в Україні. А коли ці плани зруйнувалися, цілі війни на ходу змінилися.

Щодо знищення міст, то під час будь-якої війни міста завжди руйнуються – це воєнна закономірність. Тому і є такий вислів: поганий мир краще за добру війну.

Наскільки можна зрозуміти із відкритих джерел, Путіну сьогодні потрібна перемога у вигляді захоплення Донецької та Луганської областей. І для досягнення цієї мети, як ми сьогодні бачимо, використовуються усі засоби.

– Керівники західних українських областей неодноразово пропонували бізнесу перевозити свої підприємства на «безпечну територію». Ви підтримуєте такі ініціативи?

Олександр Охріменко: Підняти український ВВП зможе тіньова економіка, яка адаптується до нових умов набагато швидше.

- Якась частина бізнесу вже переведена до західних регіонів, але перевести увесь бізнес на захід країни просто нереально. Не виключено, що ми побачимо такий цікавий феномен: частина бізнесу перейде до західних регіонів, а потім після закінчення війни відкриє аналогічні підприємства на сході.

Але якщо невеликий бізнес можна перевезти з одного регіону до іншого, то з великим це нереально. Не можна той самий «Азовсталь» просто взяти і перевезти на захід.

- Чи не призведе повне переселення підприємств до незворотних наслідків? Якщо ми говоримо про тимчасову евакуацію, то з огляду на те, що ніхто не розуміє, коли і чим це закінчиться, людей заганяють у підвішений стан на невизначений час. Але постійна евакуація теж не вихід - якщо люди спочатку їдуть назавжди, це призведе до зникнення робочих місць на сході країни. І що тоді буде із спорожнілими регіонами?

- На сьогодні більшість людей або взагалі не працює, або шукає тимчасову роботу. Думаю, що більшість із тих, хто сьогодні стали переселенцями, планують рано чи пізно повертатися. Наразі у західних регіонах, незважаючи на величезну кількість переселенців, спостерігається суттєвий дефіцит робочої сили: підприємствам дуже непросто знайти співробітника на постійну роботу.

Але навіть із тих, хто почав працювати на новому місці, залишиться дуже невелика частина. Як правило, люди не схильні кардинально змінювати своє життя за таких екстремальних умов – більшість хоче просто все повернути «як було».

Те саме стосується й бізнесу: може, якась частина підприємців зрештою й вирішить, що їм більше подобається працювати на новому місці, але це будуть дуже рідкісні випадки.

Про відновлення

- Чи реально після війни забезпечити рівномірний розподіл продуктивних сил у всій країні?

- Рівномірного розподілу робочої сили в країні не буває, і це від війни не залежить. У будь-якій країні світу є успішні міста та регіони менш успішні, депресивні.

– Україна сьогодні практично нічого не будує і нічого не відновлює. Зрозуміло, що будь-яке будівництво під загрозою знищення. Але, з іншого боку, якщо нічого не робити, виходить, що ми просто проїдаємо гроші, які нам по краплі приходять з усього світу. Як ви вважаєте, чи варто сьогодні будувати ті самі нові виробництва на нових місцях? Чи треба чекати на закінчення війни?

- Упевнений, що будь-яке будівництво варто розпочинати лише після завершення війни. На жаль, нині ніхто не може сказати, коли настане мир, яким буде цей мир і наскільки він буде стабільним. Адже від цього залежить відповідь на запитання, будувати чи ні. Навіть якщо конкретний бізнес має гроші на будівництво, для початку йому важливо розуміти, коли закінчиться війна, щоб як мінімум визначитися, в якій частині країни розпочинати будівництво – у західній чи східній, на півночі чи півдні.

Олександр Охріменко: Війна вже показала, наскільки добре може працювати в Україні місцева влада, і відновлення міст великою мірою залежатиме від їхньої роботи.

А поки продовжуються воєнні дії, це рішення ухвалити неможливо.

- За нинішніх розкладів відносно спокійна обстановка на заході країни та повністю зруйновані міста на сході – яка частина України розвиватиметься динамічніше? Чи можна говорити, що левова частка вкладень грошей і ресурсів піде після війни саме на схід?

- Це залежить від умов, на яких буде укладено мир. Якщо це буде «жорсткий мир» із розумінням того, що схід не буде під загрозою нападу, відновлення розпочнеться й там. Але якщо такого чіткого розуміння не буде, будівництво на сході залишиться під великим питанням – навряд чи хтось захоче ризикувати так. Гроші люблять тишу. Для того щоб інвестувати, бізнес повинен розуміти, що війни в регіоні вкладення його інвестицій не буде, – це мінімально необхідна умова.

Ще одне велике запитання полягає у тому, де візьмуться гроші на відновлення української економіки. Ясності в цьому питанні немає – є просто ідеї, на яких далеко не поїдеш. Ми, звичайно, віримо, що до країни прийдуть інвестиції, але все ж таки доводиться констатувати, що жодних гарантій немає. Справа в тому, що будь-який інвестор не просто так вкладає гроші у щось, а з наміром отримати прибуток. І відновлювати завод просто для того, щоб він працював на благо України, ніхто не буде – спочатку інвестор підрахує, скільки він зможе заробити на цьому заводі.

– Сьогодні все більше міст України виявляються повністю або частково зруйнованими. Як ви думаєте, їх потрібно буде відновлювати за принципом «як раніше» чи має сенс починати все з чистого аркуша?

- Війна вже показала, наскільки добре може працювати в Україні місцева влада, і відновлення міст великою мірою залежатиме від їхньої роботи. Одні міста відновляться дуже швидко та ефективно, а інші роками стоятимуть зруйнованими, причому єдине, чим займатиметься їхнє керівництво, – шукатиме причини для виправдання своєї бездіяльності. Але якщо все робити правильно – організувати бізнес, викорінити корупцію, припинити поділ власності, – можна буде не тільки швидко побудувати «з чистого листа», але й ліквідувати довоєнні проблеми.

Про інвестиції

- Як ви загалом оцінюєте шанси зруйнованих міст на відновлення економічної активності?

- Економічна активність залежить насамперед від припливу грошей. Будуть гроші – буде активність, не буде грошей – не буде активності. Загалом за наявності реальних інвесторів зможуть добре розвиватися навіть невеликі містечка, які не постраждали від війни.

Коли ми говоримо про інвестиції, тут можуть бути два джерела – власні бізнесові гроші та кредити. Тому якщо запустять кредитування бізнесу, відновлення української економіки буде дуже швидким.

Звичайно, хочеться сподіватися, що всі українські міста відновлять швидко, красиво, ефективно, ліквідують колишні вади, але як вдасться це на практиці – невідомо.

- Днями міністр інфраструктури України Олександр Кубраков заявив про те, що в Україні вже формується новий тип логістичної системи, яка стосується як постачання для підприємств, так і організації евакуації людей. Вона швидко реагуватиме на зовнішні загрози і адаптуватиметься до них. Що це може означати практично?

- Я далекий від того, щоб вважати, що у стані війни можна перебувати нескінченно довго. Так, сьогодні в Україні провели евакуацію, запустили нову «воєнну» логістику, але потім від цього всього треба відмовитися. Після війни країні знадобиться нова «мирна» логістика – з хорошими дорогами, мостами, транспортними вузлами.

І я зовсім не впевнений, що, будуючи нове мирне життя, треба думати про можливості потенційної евакуації. Головне завдання - все ж таки побудувати інфраструктуру не з прицілом на ще одну війну, а так, щоб нею було зручно користуватися.

- Сьогодні багато експертів говорять про те, що після війни гроші до України потечуть рікою. Ви також налаштовані оптимістично?

- Думаю, що рікою гроші все ж таки не потечуть. Ейфорія після перемоги буде дуже великою, і на її тлі виникне багато проектів. А потім почнеться стагнація, і більшість цих проектів так і залишаться нереалізованими.

Після укладання миру буде певне піднесення і продуктивності, і настрою. Настання миру матиме колосальний психологічний ефект. Але однієї психології для відновлення економіки замало – насамперед потрібні гроші. А їх завжди не вистачає. І де їх візьмуть – велике питання.

Усі розмови про те, що для відновлення України можна буде використати заморожені активи РФ, несерйозні. Для того, щоб забрати собі заблоковані в Росії гроші, знадобляться рішення судів, а самі суди можуть тривати не те що роками – десятиліттями. Політики можуть говорити все що завгодно, але є європейські та американські закони, які стверджують: заарештувати – так, можна, але конфіскувати – лише за рішенням суду. І ці правила ніхто не порушуватиме.

Взагалі, треба розуміти, що будь-яка економіка краще і швидше розвивається за рахунок внутрішніх ресурсів, а розмови про великі зовнішні інвестиції часто так і залишаються розмовами. Тож реальних шляхів є кілька.

По-перше, є шанси, що активно інвестуватиме український бізнес. Важливе значення має те, як спрацюють олігархи. Так, вони сьогодні багато втратили, але якщо у них вистачить розуму та кмітливості завести в Україну гроші з офшорів, це буде просто чудово.

По-друге, підняти український ВВП зможе тіньова економіка, яка адаптується до нових умов набагато швидше.

І, нарешті, по-третє, дуже допоможуть гроші заробітчан. У той час, як ззовні країна може залучити пару мільярдів доларів, українські заробітчани надсилали в минулі роки 15-20 млрд доларів на рік. Ось де справжні інвестиції! За їхній рахунок можна відбудувати більшість міст України.​