29 червня
Завантажити ще

Жителі звільненого села: Росіяни змушували носити пов'язки, інакше розстрілювали

Жителі звільненого села: Росіяни змушували носити пов'язки, інакше розстрілювали
Фото: tsn.ua

Звільнена українськими військами Кутузівка практично повністю зруйнована, але із села місцеві жителі їхати не хочуть. Незважаючи на те, що окупантів відсунули звідси, люди досі страждають на щоденні обстріли. Про це пише ТСН.

Місцеві жителі змушені юрмитися в одному бомбосховищі. Розуміють, що будь-якої миті може прилетіти снаряд. Днями, кажуть мешканці, поряд скинули щось подібне до авіабомби.

– Прилетіла два дні тому стокілограмова бомба, як розповідали. Якісь тридцять метрів, ми відчули. Летіло каміння, уламки, летіло все, — каже медсестра Наталія Леус.

Люди у підвалі живуть як одна родина. Побут налагоджений - наскільки це можна зробити під обстрілом. Є де спати, що є чим лікуватися. Серед них є два інсулінозалежні діабетики і відсутність інсуліну може добити їх так само, як і російські бомби. Але за всього жаху ситуації люди не хочуть виїжджати із села.

Кутузівку обстрілюють усім, що є в арсеналі російської армії. Найстрашніше, кажуть, запальні боєприпаси.

- Воно летить такими гарячими кулями та розсипається такими маленькими вогниками, а в них фосфор, його нічим не погасиш, він горить та випалює все, – розповідають місцеві жителі.

Поки Кутузівка була в окупації, люди жили у постійному страху. Окупанти заборонили їм виїжджати на підконтрольну Україні територію. Під загрозою розстрілу змушували носити спеціальні пов'язки, як у гетто під час Другої світової.

- Примушували пов'язки білі носити. Принесли сюди халат, розірвали його. Сказали, хто не носитиме, розстрілюватимемо, — розповідає медсестра Наталія Леус.

Але навіть із пов'язкою люди обходили десятою дорогою будівлю, де був штаб росіян. Тих, кого не пощадив «російський світ», звідси і навколишніх сіл доставляли до шпиталю. Тут у кожного своя драма та своя історія виживання під вогнем. Місцевий житель Сергій Іванов встиг накрити собою дружину, коли розпочався обстріл їхнього села. Тепер вони немов повінчані одним уламком, жартує чоловік. Уламок заліза прошив його руку і зупинився, пробивши легкі дружини.

Обстріл Кутузівки триває день у день. Останній забрав життя літньої жінки, яка намагалася врятуватися в бомбосховищі. Відкинути ворожу артилерію від Харкова та околиць – важке, проте, життєво необхідне завдання, кажуть військові та обіцяють, що незабаром будуть хороші новини про їхнє просування.