Подружжя Ніни та Анатолія Кравченків, яких нещодавно вдалося евакуювати з окупованих Олешок на Херсонщині, поділилося спогадами про життя під російською окупацією. За їхніми словами, мешканці міста потерпали від гострої нестачі питної води, продуктів харчування та ліків, а ціни на найпростіші продукти були непомірно високими. Про історію подружжя йдеться у відео "Радіо Свобода", оприлюдненому в Instagram.
Ніні та Анатолію вдалося залишити окуповане місто через Скадовськ і Білорусь, після чого вони дісталися території, підконтрольної Україні. Повернення стало для жінки особливо емоційним, адже після тривалої розлуки вона вперше зустрілася зі своїм онуком, якому ще немає трьох років.
Ніна розповіла, що все життя працювала з дітьми, однак через війну та окупацію не мала можливості навіть узяти на руки власного онука.
- Я 25 років віддала свою любов чужим діткам, а свого онука на руках не тримала. А він каже до мене: "Буня моя, сьогодні в нас буде святкова вечеря", - згадала жінка.
Втім, життя в окупованих Олешках подружжя згадує з болем. За словами Ніни, людям постійно бракувало найнеобхіднішого. Воду, їжу та медикаменти було важко знайти, а продукти, які з'являлися на стихійних ринках, коштували дуже дорого.
Місцеві жителі продавали там переважно овочі та інші продукти, вирощені власноруч. Анатолій розповів, що кілограм огірків або помідорів міг коштувати близько тисячі рублів, тоді як за кілограм моркви доводилося платити до двох тисяч.
Через дефіцит їжі родині доводилося максимально економити. Ніна купувала моркву буквально поштучно, використовуючи невелику частину для приготування супу. До страв додавали навіть лободу, яку заздалегідь сушили, щоб мати хоч якісь запаси.
Окремим випробуванням стала відсутність хліба. За словами Анатолія, протягом цілого року подружжя не могло придбати звичайний хліб. Щоб вижити, вони використовували залишки зерна - його очищали, промивали та мололи за допомогою кавомолки. З отриманого борошна готували млинці та оладки.
Навіть ті мізерні запаси їжі, які вдавалося знайти, доводилося ретельно розподіляти. Ніна пригадує, що вони заздалегідь вирішували, скільки продуктів залишити на сніданок, обід і вечерю.
Попри евакуацію, жінка не перестає думати про людей, які досі залишаються в окупованих Олешках. Вона каже, що постійно молиться за них і не може без сліз згадувати про те, через що доводиться проходити мешканцям міста.
- 27 жовтня глава ВП Кирило Буданов повідомив, що гуманітарна місія в Олешках вже розпочалася.
- Евакуація з Олешок: куди та як вивозитимуть людей.