Готуючись до важкої зими, ми найперше шукаємо, як компенсувати дефіцит світла та тепла. Цим активно користуються шахраї, підлаштовуючи випробувані схеми під сезонний попит. Які пастки можуть розставляти аферисти і як убезпечитися від марної витрати грошей - у матеріалі Коротко про.
Дешеві дрова - порожня пічка
Про ризик замовляти дрова за ціною нижче середньої ринкової ДП "Ліси України" попереджало ще на початку серпня, бо вже тоді з’явилися перші жертви. Зокрема, до Гайсинського лісництва на Вінничині звернулися кілька громадян, які вимагали привезти дрова, за які вони заплатили. Одна з постраждалих втратила на цьому аж 12 тисяч гривень. Гроші були перераховані на банківську карту людини, яка представилася торговим представником державного підприємства. Але там й гадки не мали про існування такої особи.
Оголошення про дрова за привабливою ціною, акційні знижки або "державні програми" для пенсіонерів та малозабезпечених, як правило, друкуються в соцмережах, на OLX, Prom.ua та інших онлайн-платформах. Якщо звірити асортимент з тим, що пропонують лісництва, різниці ви не побачите. Перш ніж шукати довірливих клієнтів, шахраї уважно вивчають інформацію на офіційних сайтах, перевіряють її телефоном і копіюють. Більше того, останнім часом почастішали випадки, коли ділки дають посилання на реальний сайт "Ліси України" і обумовлюють своє посередництво спрощеною логістикою.
Ознаки шахрайства:
- вимагають повну або часткову передоплату,
- просять наперед оплатити послуги водія, бензин або страхову з обіцянкою врахувати ці витрати в загальну суму,
- гроші беруть на приватну картку, а не на банківський рахунок,
- після передоплати кажуть, що поставили в чергу, бо "багато замовлень".
Отримавши гроші, псевдопродавці очікувано перестають виходити на зв’язок.
Для справедливості скажемо, що, крім "Лісів України", дрова продають і серйозні приватні компанії, які беруть оплату тільки після доставки та вивантаження. Їх "коник" - це постійні акції, коли в прайсі демонстративно перекреслюється зависока ціна і ставиться реальна, яка позиціонується як знижка. Не спішіть спокушатися - порівняйте пропозиції. У державному підприємстві ціни можуть бути вигіднішими.
З акумулятором, але без тепла
У міських квартирах дрова придадуться хіба що для декору. А в тому ж Києві у багатьох будинках тепло в батареях зникає разом зі світлом. Цей момент експлуатують автори оголошень про продаж "обігрівачів з акумуляторами".
Найчастіше береться звичайний керамічний обігрівач, який працює від розетки, а в рекламі пишеться, що він оснащений батареєю, яка забезпечує обігрів кілька годин після відключення електроживлення. Насправді ніякої батареї немає. Кераміка має властивості накопичувати тепло і справді його віддаватиме, але не годинами - десь хвилин 30.
Що треба знати:
- на виробництво тепла потрібно багато енергії, тому навіть невелика "дуйка" швидко поглине портативний зарядний пристрій,
- прилад із великим акумулятором не може коштувати 1000 або навіть 3000 гривень, оскільки сама лише батарея достатньої ємності, залежно від її типу, коштує від 7000 до 45 000 гривень і вище.
Вловлювачі руху і диво-лампи
Епоха свічок відійшла в минуле, принаймні, поки можна сподіватися на графіки. 2-3 години електрики ми витрачаємо на те, щоб зарядити все, що може дати світло в темноті.
- У телеграмі я побачила рекламу датчика руху на акумуляторі. Таке чималеньке жовте "сонечко", прикріплене магнітом до стіни, що автоматично вмикається, коли йде людина, і вимикається, коли поруч нікого немає. Коштував такий гаджет 500 гривень, я його замовила для коридору, щоб не ходити з ліхтариком, - розповідає Наталка із Шевченківського району Києва. - Пізніше побачила, що подібні гаджети продають дешевше, але заспокоювала себе тим, що дорожчий прилад може мати вищу якість.
"Сонечко" прибуло поштою, замовниця оплатила ще й доставку. Коробку Наталка відкрила вдома.
- Там лежав кружечок діаметром 10 сантиметрів, вмикач явно залипав. А головне, я не могла зрозуміти, як прикріпити той магніт до шпалер, бо весь текст складався з ієрогліфів.
Це не шахрайство, це спекуляція, але з елементами обману. Користуючись цікавістю людей до альтернативних джерел світла, численні ФОП скуповують дешеві товари на Temu і завищують ціну в три-чотири рази. Так само відбувається і з диво-лампочками, які після зарядки мають освітлювати кімнату до 7 годин поспіль. За фактом вони тримають притомне світло не більше півтори години, а далі просто світять самі собі.
Проте китайські гаджети таки корисні в побуті. Купувати їх варто у перевірених мережах роздрібної торгівлі. Різновид датчика руху автор цього матеріалу придбала в "Аврорі" за 250 гривень. До невеличкої панельки, що чіпляється на звичайний гвіздок, прикладався чек, гарантійний талон та інструкція українською.
"Брендові" накопичувачі
Крім джерел світла, народ активно запасається приладами автономного живлення. Розмах цін величезний, ситуація та сама, що з дровами: більшість шахрайських дій зводяться до передоплати за неіснуючий товар. Більш "інтелігентна" версія такої схеми - це продаж підробок.
- Через інтернет я купив павербанк від Xiaomi, де на корпусі значилося 30 000–50 000 міліампер на годину, - ділиться киянин Ігор. - За фактом потужності вистачає на одну зарядку телефона. У відповідь на скаргу продавець звинуватив мене в некомпетентності і заблокував мій номер телефону.
З таким же успіхом під виглядом брендових і нових можуть розсилати гаджети, які вже були у використанні і наполовину вичерпали свій ресурс.
Поради:
- поцікавтеся, коли був створений сайт чи сторінка в соцмережах, яку ви уподобали,
- не купуйтесь на занадто вигідні пропозиції,
- якщо товар прибув поштою, перевіряйте його на місці, якщо такої можливості немає - краще відмовитися брати,
- не згоджуйтеся на товар, за який вимагають гроші наперед.
Обережно: "чорна п’ятниця"
Наближається свято великих розпродажів. Цього року "чорна п’ятниця" припадає на 27 листопада, але ярмарки та акції зазвичай починаються раніше і розтягуються на тиждень. Емоційний сплеск, що відбувається в такі дні, притлумлює пильність, чим і користуються шахраї. Розробляють наступні схеми:
Онлайн-двійники. Аферисти створюють копії відомих маркетплейсів, змінюючи лише одну літеру чи цифру в адресі сайту. Це так званий фішинг - полювання за банківськими реквізитами. Якщо покупець введе дані своєї картки, щоб придбати якусь річ, не матиме ні покупки, ні грошей на рахунку.
Шопки-одноденки. Як правило, використовується гачок "Все за 70% або 50%!". Далі уже відомо - покупець має внести передоплату і спіймати замість товару облизня.
Подарункові сертифікати. У месенджерах ширяться оголошення про розіграш подарункових сертифікатів до "чорної п'ятниці". Щоб отримати такий "приз", довірливих просять пройти опитування, виманюючи персональні дані, сплатити символічну комісію або ввести реквізити картки.