За даними Всесвітньої метеорологічної організації, останні чотири роки стали чотирма найспекотнішими у світі за весь час вимірювань. У Європі від аномальної спеки, пожеж і теплових куполів — тисячі смертей. У Непалі обвалився льодовик, а зсув убив тисячі людей. У Туреччині проходить конференція ООН з питань клімату: розповідаємо, як хочуть рятувати планету, що пропонує Україна і чому немає США.
А ще є загадковий Ель-Ніньйо, який посилить і спеку, і екстремальні опади у 2027 році.
Океани теж б'ють рекорди за рівнем нагрівання. Вони поглинають близько 90% надлишкового тепла, яке накопичується в кліматичній системі. Рівень моря досяг максимуму за весь час супутникових спостережень.
За нудними цифрами Всесвітньої метеорологічної організації — пряма небезпека: нові тривалі хвилі спеки, посухи, а за ними — сильні зливи, повені, проблеми з урожаєм і водою.
З 9 по 20 листопада в турецькій Антальї проходить 31-ша кліматична конференція ООН: майже 200 країн обговорюють, як скоротити викиди парникових газів і не допустити, щоб потепління вийшло з-під контролю.
Прощавай, вугілля? А що буде з газом та електрикою?
Найгарячіше питання — як швидше перейти на електроенергію (мета — збільшити її частку у світовому енергоспоживанні з 20% до 35% до 2035 року). Як відмовитися від вугілля і газу, не обваливши економіку і не залишивши людей без роботи. Паралельно шукають гроші для бідних країн, способи захистити міста від спеки й повеней, а також обговорюють продовольство, океани та здоров'я.
Головне джерело кліматичної проблеми — енергія, яку людство отримує, спалюючи викопне паливо. Вугілля викидає особливо багато вуглекислого газу. Газ під час спалювання зазвичай чистіший за вугілля, але він також залишається викопним паливом, а витоки метану здатні нівелювати частину його кліматичних переваг.
Що натомість? Сонце, вітер, гідроенергетика, накопичувачі енергії та сучасні електромережі. Ідея проста: виробляти більше електроенергії без спалювання вугілля і газу, а потім поступово переводити на неї транспорт, опалення та промисловість.
Що таке замкнений цикл і "Нульові відходи"
Одна з головних фішок саміту від Туреччини — Zero Waste, нульові відходи. І пов'язана з нею економіка замкненого циклу.
Простіше кажучи, тепер нічого не викидаємо просто так. Схема "виробив — купив — викинув" більше не модна й не актуальна. Потрібно довше користуватися речами, ремонтувати їх, переробляти та повертати матеріали у виробництво.
Старий одяг можна перетворити на сировину для нової тканини, будівельні відходи — використовувати повторно, харчові залишки — переробити на компост або біогаз, а пластик і метал повернути у виробництво.
Мета до 2035 року — удвічі скоротити зростання обсягів міських відходів і збільшити частку "циркулярних" матеріалів в економіці до 15% (зараз — 7%). Чому це важливо для клімату? Виробництво нових матеріалів потребує енергії, а сміттєзвалища виділяють метан — газ, який нагріває планету набагато сильніше за вуглекислий. Потужний парниковий газ.
Україна — це рішення: Великий Луг і супервітрова електростанція
Неймовірно, але Україна на саміті представила не просто констатацію шкоди від війни, а й рішення! Зокрема, сучасні технології виробництва відновлюваної енергії. Український павільйон https://ukraineatcop.org/ в Антальї представлений під гаслом Ukraine is the solution — "Україна — це рішення". І ця концепція працює, розповімо про найцікавіше.
Великий Луг на місці Каховського водосховища
Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року величезне водосховище спорожніло. Здавалося, це екологічна катастрофа без щасливого фіналу. Але природа почала відновлюватися.
За спостереженнями вчених, на дні водосховища виріс молодий заплавний ліс, з'явилися нові водойми, повернулися рослини й тварини. Дослідники нарахували тут щонайменше 320 видів квіткових рослин. У цьому районі регулярно помічають пеліканів, а в Дніпрі фіксують червонокнижних осетрів.
Майбутні проєкти передбачають управління вербовими лісами та луками, які природним шляхом виросли на дні водосховища, для формування нової стійкої екосистеми.
Тузловські лимани та захист фламінго і дельфінів
Друга історія — про рожевих фламінго та кучерявих пеліканів, які прилітають гніздитися й полювати на Тузловські лимани в Одеській області. Передбачено захист міграційних шляхів птахів і біорізноманіття водно-болотних угідь.
Також війна принесла Чорному морю міни, вибухи та підводний шум; від цього страждають, зокрема, дельфіни. Ще у 2022 році українські екологи запропонували створити в національному природному парку центр реадаптації чорноморських дельфінів "Афаліна". Його ідея — допомагати тваринам, які жили в неволі, повертатися до самостійного життя в морі. Це все ще проєктна пропозиція, яка потребує фінансування.
Тилігульська вітроелектростанція: і для клімату, і для війни
Третій цікавий проєкт відповідає і міжнародному порядку денному — більше енергії без вугілля та газу, і умовам війни. Це Тилігульська вітроелектростанція в Миколаївській області. Найбільша вітроелектростанція України: її проєктна потужність — 500 МВт, а після повного введення в експлуатацію вона має виробляти близько 1,7 ТВт·год електроенергії на рік — цього достатньо приблизно для 900 тисяч домогосподарств.
Чому цей проєкт важливий і для війни? На відміну від однієї великої електростанції, яку може вивести з ладу один удар, вітропарк складається з десятків турбін, розташованих на великій території. Щоб знищити співставну потужність, нападнику довелося б уражати безліч окремих об'єктів. Першу чергу станції потужністю 114 МВт побудували вже під час повномасштабної війни, приблизно за 100 кілометрів від лінії фронту.
Усі ці ініціативи Україна позиціонує не як далеке майбутнє, а як готові інвестиційні кейси для міжнародних фондів, готових впроваджувати передові кліматичні рішення вже зараз.
Позиція Трампа: чи можна врятувати Землю без США?
А де Трамп? А Трампа немає. За його президентства США другий рік поспіль не надсилають офіційну делегацію. Штати вийшли з Паризької угоди й рухаються до виходу із самої Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Офіційна позиція Білого дому звучить так:
"Цей саміт відкидає реальність, не визнаючи, що екстремістська кліматична політика руйнує країни по всьому світу", — повідомляє Guardian. Сам Трамп не раз називав кліматичний порядок денний "найбільшим лохотроном" і "аферою".
Чи можна боротися за клімат без економіки номер один? Технічно — так. Решта світу продовжує діяти: Китай, Європа, Індія та країни, що розвиваються. Але без США фінансові обіцянки скромніші, а тиснути на найбільших забруднювачів складніше.
Планета продовжує нагріватися незалежно від того, чи вірить у це президент США. Але без участі Америки зупинити цей процес буде набагато важче.