В Абу-Дабі розпочалися дводенні переговори між українською, американською та російською делегаціями. Експерти, та й самі учасники української делегації вважають, що жодних проривів одразу чекати не варто. Цінність зустрічі полягає лише у тому, що просто розблокували переговорний процес.
Проте вже є певні маркери, які свідчать про тенденції підходу до переговорів Києва та Москви. Це наявність в українській та російській делегаціях чималої кількості представників силових структур. Кореспондент Коротко про розбирався чому.
Від України - СЗР, ГУР та ЗСУ
Так, до складу української делегації від силових структур увійшов голова делегації Рустем Умєров, який обіймає посаду голови Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України. Глава Офісу президента Кирило Буданов хоч і залишив посаду керівника військової розвідки ГУР, але не переставав і не перестає бути професійним розвідником. Також до складу української делегації входять заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький та колишній начальник Генштабу Андрій Гнатов.
Рустем Умєров має великий досвід тіньової та закритої дипломатії, раніше очолював оборонне відомство, глибоко інтегрований у процеси обміну полоненими та міжнародні треки. Кирило Буданов – один із головних архітекторів української оборонної та дипломатичної стратегії. Хоча зараз обіймає політичну посаду в ОП, традиційно асоціюється з жорстким силовим менеджментом і має звання генерал-лейтенанта.
Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скибицький - генерал-майор, ключова аналітична особа військової розвідки. Відповідає за оцінку стратегічних загроз на фронті, знання оперативної обстановки та координацію воєнних кроків у рамках переговорного процесу. Генерал-лейтенант Андрій Гнатов також займається військовим напрямом Києва.
Від Росії - ГРУ, ФСБ та Генштаб
У російській делегації силовиків також багато. Це Ігор Костюков – адмірал, керівник російської військової розвідки (ГРУ). Контролює всю мережу зарубіжної агентури, диверсійні операції та супутникову/радіоелектронну розвідку Міноборони РФ. Бере участь у переговорах для обговорення військових ліній зіткнення.
Олексій Комков - керівник 5-ї служби ФСБ, яка відповідає за зовнішню розвідку, роботу на пострадянському просторі та координацію прихованих операцій за кордоном.
Дмитро Мінаєв - голова Департаменту контррозвідувальних операцій Служби контррозвідки Федеральної служби безпеки Російської Федерації (ДКРВ ФСБ) - один із керівників ключового органу контррозвідки РФ. Сфера впливу служби – протидія іноземним спецслужбам, охорона держтаємниці та контроль внутрішньої безпеки стратегічних об'єктів.
Юрій Жигарловський із Генштабу ЗС РФ – генерал, представник держоргану планування операцій. Безпосередньо відповідає за карти бойових дій, технічні параметри гіпотетичного припинення вогню та розмежувальні лінії.
В американців силовики на другому плані
Американська делегація побудована за дещо іншим принципом. Тут наголошено саме на кулуарній дипломатії, хоча військовий блок теж присутній. США розділили свою команду на два треки – політико-економічний (бізнес-дипломатія) та військово-технічний (силовий блок).
Вїткофф та Кушнер ведуть "великий трек". Їхнє завдання - обговорювати найболючіші, глобальні питання: територіальні вимоги сторін, економічну архітектуру відновлення України, зняття чи посилення санкцій проти РФ та загальні контури мирної угоди. Вони діють як "кристалізатори рішень", які потім мають затвердити особисто Зеленський та Путін. З цієї причини у публічному полі видно саме цей "дипломатичний" фасад.
А військовий блок в американській делегації представляє головнокомандувач сил НАТО в Європі, голова Європейського командування збройних сил США генерал Алексус Гринкевич і група аналітиків з Пентагону. Генерал Гринкевич очолює військово-технічну робочу групу. Саме він безпосередньо комунікує з російським ГРУ (Костюков) та українським ГУР/ЗВР (Умєров, Скибицький) з питань параметрів припинення вогню, моніторингу лінії зіткнення та деескалації.
В американській делегації Вашингтон застосував підхід "бізнес-угоди": довірені особи Трампа креслять рамки угоди, а генерал НАТО Гринкевич прораховує, як це технічно реалізувати.
Дипломати поки що осторонь
Така кількість силовиків з обох боків на переговорах в Абу-Дабі може свідчити, що акцент першої зустрічі буде зміщений не на політичні компроміси, а на жорстку безпеку. Дипломати (такі як Сергій Кислиця від України та Володимир Мединський від Росії) у першому раунді виконують скоріше представницьку функцію. Реальні пункти порядку денного - припинення вогню, фіксація ліній фронту, механізми моніторингу та взаємні гарантії ненападу - вимагають технічної військової експертизи, якої цивільні чиновники не мають.
Також такі склади свідчать про безумовну кризу взаємної довіри між сторонами. Присутність глав розвідувальних відомств (СЗР, ГУР, ГРУ, ФСБ) вказує на те, що сторони домовляються мовою спецслужб. Тільки керівники цих відомств здатні верифікувати закриті дані, обговорювати глибокі гуманітарні треки (обміни полоненими, безпеку коридорів) та забезпечувати конфіденційність домовленостей "на березі" перед виходом до лідерів держав.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий аналітик:
- Наразі наша дипломатія не може бути без військової складової. Тому що ніхто краще, ніж представники наших розвідувальних служб та силових структур, не розуміється на тому, що відбувається в зоні бойових дій і які перспективи.
Російська делегація на таких тристоронніх зустрічах зазвичай розмовляє з Україною мовою ультиматумів, вимагаючи від нас капітуляції. Американська сторона - Уїткофф чи Кушнер - також повністю не володіє ситуацією "на землі", через що більше і підтримує Росію. Мовляв, погоджуйтесь, бо Росія має домінантні позиції.
А щоб не було нав'язування таких наративів, наша дипломатія завжди має мати мілітарний компонент. Щоб завжди можна було контраргументувати росіянам: про які їхні успіхи йдеться, якщо у них найгірша диспозиція на фронті з 2022 року. Тому силовики у нашій делегації - це і запобіжник від маніпуляцій, і, якщо порушуються питання гарантій безпеки, вони, як ніхто інший, можуть розповісти, яка з цих гарантій і за яких умов працюватиме, а яка - ні.