Американський авіаносець — це не просто корабель, це символ і міць США. Одна авіаносна група може підтримати переворот у невеликій країні, а 2–3 авіаносці можуть вести повномасштабну війну. Але сьогодні в гонку за панування на морі стрімко включився Китай, який уже спустив на воду три авіаносці, а Росія щось нишком будує у своїх північних доках. Хто переможе на морі?
Авіаносець — це ціла армія
Коли в новинах повідомляють, що, наприклад, USS Nimitz прибув до зони конфлікту, це означає, що прибув не один корабель. Сам по собі Nimitz — атомний гігант водотоннажністю 100 тисяч тонн. На його борту 70 літаків: до 50 винищувачів-бомбардувальників, до 10 літаків радіоелектронної боротьби та радіолокаційного виявлення, 2–4 транспортні літаки або конвертоплани і до 10–20 вертольотів.
Далі: 1–2 крейсери для координації протиповітряної оборони та захисту авіаносця. Крейсери також несуть крилаті ракети Tomahawk для ударів по наземних цілях, тобто самі по собі становлять значну ударну силу.
Ще: 2–4 есмінці, які відстежують підводні човни та ворожі судна навколо авіаносної групи.
Прихована "родзинка": 1–2 атомні підводні човни, які супроводжують авіаносець, ведуть розвідку, а також самі можуть завдати ракетного удару.
Забезпечення: 1–2 вантажні танкери, які постачають усю цю армаду авіаційним гасом, мазутом, боєприпасами, прісною водою та провізією, дозволяючи місяцями перебувати на бойовому чергуванні без заходу в порти.
Загалом на кораблях такої авіаносної групи перебуває близько 7500 військовослужбовців. Уявляєте, яка це міць? У США є 11 таких авіаносців, включно з найновішим USS Gerald R. Ford.
Китай поки що має три: Liaoning, Shandong і Fujian, повідомляє National Interest і порівнює основні характеристики кораблів.
Китайський Liaoning — це колишній радянський недобудований авіаносець "Варяг", який Пекін придбав і перебудував. Він використовує трамплін для зльоту літаків, а не катапульту. Така схема обмежує вагу літака, кількість пального та озброєння, з якими він може піднятися в повітря.
Але Китай уже здійснив технологічний прорив, пише China Power. У листопаді 2025 року до складу його флоту увійшов Fujian — перший китайський авіаносець з електромагнітними катапультами. Ця технологія дозволяє запускати важчі літаки, зокрема машини радіолокаційного виявлення. На палубі нового корабля вже демонстрували палубний винищувач J-35 і літак KJ-600, призначений для контролю повітряного простору.
Китай будує флот швидше за Америку: коли наздожене?
Пекін не приховує планів: до 2035 року він хоче мати вже дев'ять авіаносців. Американський флот поки що переважає китайський за сукупною водотоннажністю, кількістю авіаносців, можливостями глобальної присутності та досвідом великих операцій.
Але Китай має просто шокуючу перевагу: КНР має величезні верфі, які можуть будувати кораблі шаленими темпами. За даними CSIS, у 2024 році один китайський державний суднобудівник побудував більше комерційного тоннажу, ніж уся американська суднобудівна галузь із часів Другої світової війни. Пекін будує есмінці, фрегати, десантні кораблі та підводні човни.
Поки що Китай не здатний кинути виклик американському флоту в усьому світі. Але, можливо, такої мети й немає. А ось для потенційної атаки на Тайвань йому достатньо створити перевагу в районі, де вирішуватиметься результат операції.
Авіаносці більше не непереможні
Авіаносець здається невразливим, але це не так. Йому потрібні есмінці та крейсери для протиповітряної і протичовнової оборони, підводні човни супроводу, літаки-розвідники, зв'язок і постачання. Якщо противник зможе виявити авіаносну групу та порушити її комунікації, навіть найбільший корабель опиниться під загрозою.
Американські аналітики пропонують використати цю вразливість проти нових китайських авіаносців. У доповіді CSIS йдеться про поєднання підводних засідок, далекобійних ракет, повітряних ударів, кібератак і безпілотних систем. Ідея полягає в тому, щоб не обов'язково знищувати авіаносець одним ударом, а зробити його використання настільки небезпечним і дорогим, щоб він не міг вільно виконувати завдання.
Особливо швидко змінюється роль безпілотників. Над водою вони можуть вести розвідку, відволікати увагу й атакувати кораблі. Під водою — шукати міни, спостерігати за підводними човнами, стежити за кабелями та іншими об'єктами інфраструктури.
Цікаво, що ці самі прийоми хтось може використати і проти авіаносців США. Тож зовсім не факт, що одного дня ці кораблі не стануть такими ж марними й вразливими, як танки в російсько-українській війні. До речі, про Росію — там будують флот без авіаносців.
Росія: ставка на підводні безпілотники та ядерні технології
Стратегія Росії — атомні підводні човни з балістичними ракетами. Їхня перевага — потаємність. На відміну від авіаносця, таку загрозу важко побачити на супутниковому знімку або відстежити звичайними засобами спостереження. Головна ставка — на нові "Бореї" з балістичними ракетами та "Ясені" з крилатими.
На озброєнні РФ перебуває (за даними IISS Military Balance) 8 "Бореїв", кожен несе 16 балістичних ракет "Булава" (міжконтинентальних, із роздільними ядерними боєголовками). Ще дві будують.
"Ясенів" — п'ять, але планують побудувати 12. Основне озброєння — крилаті ракети "Калібр", "Онікс" і гіперзвукові "Циркон" (можливе ядерне оснащення).
За оцінкою IISS, весь підводний флот Росії — близько 53 човнів (включно з дизель-електричними). Із них ядерних стратегічних носіїв балістичних ракет — 13.
Приклад новітніх розробок — "Посейдон". Це заявлений безпілотний підводний апарат із ядерною енергетичною установкою, який може нести ядерну бойову частину та вражати кораблі або прибережні об'єкти. Він має долати дуже великі відстані під водою. У січні 2026-го американський військово-морський журнал Proceedings описував його як новий клас зброї та повідомляв про плани Росії отримати щонайменше 30 таких апаратів для розміщення на чотирьох підводних човнах.
Є й інший технологічний напрям — безпілотні катери. У серпні 2026 року українська військова розвідка повідомила, що Росія планує отримати понад 150 безекіпажних надводних апаратів протягом року, пише УП. Серед пріоритетів називали захищений зв'язок, елементи ШІ та збільшення дальності дії.
Війна в Чорному морі показала, наскільки небезпечними можуть бути безпілотні системи для традиційного флоту. Україна, яка не має великого флоту, змогла змусити російський флот піти із західної частини моря, використовуючи морські дрони, ракети та розвідувальні дані.
Хто переможе?
Зрештою, питання "у кого більше кораблів?" може виявитися не найважливішим. У великій морській війні вирішальними будуть розвідка, зв'язок, супутники, підводні сенсори, далекобійні ракети та здатність керувати безпілотниками, коли противник глушить навігацію і зв'язок.
Авіаносці ще довго залишатимуться символом сили. Але майбутнє океану, можливо, визначатимуть не гіганти з літаками на палубі, а невидимі під водою апарати та сотні невеликих безпілотних платформ.