"Їм - план, а нам - стійкість", - сумно жартують кияни про свої перспективи. Ілюзій, що холодний період року в режимі постійних повітряних тривог минеться безболісно, ніхто, звісно, не має. Але перебувати в стані постійної готовності до випробувань темрявою та холодом таки важкувато.
Що хвилює киян на порозі зими і на що вони можуть сподіватися, оцінювала журналістка Коротко про.
"Пункт незламності": можна зарядити телефон, можна і домашні станції
Застосунок "Київ цифровий" знову сповіщає про екстрені відключення. Графік з 2,5 годинами електрики у активний час доби перетворюється на суцільну непевність. Холод у морозилці - особисто перевірено - на добу забезпечать пляшки з льодом, покладені ще в 2022 році, мобільний, ноутбук можна зарядити через павербанки, зрештою, є навіть зарядні станції. Але як бути із зарядними приладами, якщо вони вичерпають свої запаси?
У магазинах, що на іншому боці вулиці, дружно гарчать генератори, але максимум, на що можна там розжитися, це трохи підзарядити телефон чи маленький ліхтарик. Бізнес не зобов’язаний обслуговувати чужі потреби, вистачає своїх. Для порятунку в блекаути у Києві передбачені так звані "Пункти незламності". Зараз саме час перевірити, що там відбувається і з чим можна приходити.
Знайти найближчий такий пункт можна по пам’яті, якщо навідувалися туди у минулі роки, а можна скористатися мапами та адресами, які є на різних ресурсах. У застосунку "Дія" мапа є у розділі "Сервіси" - "Незламність". Щоб знайти найближчий пункт, треба надати доступ до своєї геолокації. "Мапи стійкості" можна завантажити у "Києві цифровому" - в розділі "Міські сервіси" або скористатися порталом "Пункт незламності", або пошукати ближчу до вас адресу на сайті районної держадміністрації.
Ми пішли по пам’яті - до пункту в сусідньому з будинком ліцеї. У приміщенні тепло, є термоси з чаєм. Двоє охоронців зустрічають привітно:
- Можна заряджати телефони, можна павербанки, можна домашню станцію. Можна приходити під час уроків, можна увечері, уночі, - відповіли чоловіки на наші запитання.
Поки напливу відвідувачів тут немає, люди тримаються на резервах, накопичених під час "світлих" годин. Що буде за більш тривали відключень, невідомо. Можливо, обмежуватимуть потужність зарядних приладів - генератори теж вичерпні. Тому вдома варто запастися, якщо ще досі цього не зробили, ліхтариками, гірляндами, що світять від батарейок, і, звичайно, самими батарейками. На крайній випадок, десь у схованці мають лежати свічки.
У районах, які найбільше потерпають від браку електрики, в мерії пообіцяли розгорнути додаткові пукти обігріву, орієнтуватися треба на великі зелені чи оранжеві намети ДСНС.
Вода: суперечливі заяви
Разом зі світлом в багатьох будинках зникає вода. Про запаси на кілька днів не варто говорити, бо їх всі уже поробили, а дехто і використав. Проблема - чи можна буде цей запас поновлювати.
Цієї осені прозвучало багато суперечливих заяв. Відбиваючи напади на себе, в жовтні Віталій Кличко з трибуни Верховної Ради проголосив, що "Київводоканал" має 103 генератори і ще ряд таких виготовляють для столиці за кордоном. 5 листопада на брифінгу заступник Кличка - Петро Пантелеєв заявив, що генератори "не тягнуть", аби забезпечити Київ водою повністю. Більшість об’єктів водопостачання та водовідведення потребують значно більшої потужності, ніж можуть дати дизельні прилади. Місто потребує окремих електростанцій, які нібито вже будуються, і роботи мають бути завершені до кінця року.
В той же час прем’єр-міністр Сергій Корецький сповістив, що уряд передає Києву 10 додаткових генераторів. І в той же день "Київводоканал" вкотре попередив про перебої з водопостачанням внаслідок аварійних знеструмлень в усіх районах міста. Так з інтригою - буде вода чи не буде - і живемо.
Киян відсилають до бюветних комплексів, які поки що працюють. Очищену воду, знову ж таки поки є що заливати, можна купити в автоматах при магазинах, які живляться від генераторів. У разі тривалих блекаутів до бюветів, принаймні частини із них, обіцяють підключати генератори. Ті самі, що не підходять водоканалу, чи не ті самі - історія замовчує. Як і про те, чи будуть підвозити в мікрорайони бодай технічну воду, бо людський організм передбачає не тільки вживання рідини, а і деякі інші процеси. Ну а щодо миття і прання, то кияни вже пригадують старий жарт про село: скільки тої зими…
Тепло: вже дали, але не відчувається
З 2 листопада в Києві офіційно почався опалювальний сезон в житловому секторі. На початку засідання Київради 5 листопада Віталій Кличко врочисто повідомив, що до тепла підключені майже 45% будинків. Чи можна вважати теплом батареї температури людського тіла, наш голова не уточнив. Принаймні я різниці між радіатором і своєю рукою не відчуваю. Хоча ходять чутки, що де в кого батареї таки потепліли, як на правому, так і на лівому березі.
У кінці жовтня директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко спрогнозував, що щонайменше 3 тисячі житлових будинків можуть повністю залишитися без опалення в разі нових російських ударів по ТЕЦ і котельнях. Ще приблизно 5 тисяч будинків, для яких передбачене резервне теплопостачання, за морозів до -10 градусів зможуть підтримувати температуру в кімнатах на рівні +10… +14 градусів.
До кінця року в Києві також обіцяють добудувати ще 13 об'єктів резервного постачання тепла. На останньому засіданні Київради Віталій Кличко похизувався, що центральну систему теплопостачання підготували повністю, втіливши частину першочергових заходів Плану стійкості. За зрив цього плану, точніше "майже повне невиконання", мера Кличка різко критикував президент Володимир Зеленський. Протистояння, що точиться між центральною і столичною владою, чи не єдиний показник, який сьогодні можна назвати стабільним.
Ні, є ще - будівництво доріг!