Скарбничка дев'ятирічного Мирона Нетребки з Дніпра поповнилася черговою значущою нагородою - золотою медаллю чемпіонату світу з шахів. До цього переміг у чемпіонаті світу зі швидких шахів – бліц.
Скільки їх загалом, він уже давно не рахує: за рік може бути і по 50 змагань. У листопаді розпочинається наступний чемпіонат – змагання між європейськими шахістами у Греції. До нього хлопчик зараз і готується. Попередній чемпіонат Європи пройшов улітку – з нього дніпровський четверокласник також привіз золото. Таких нагород, із чемпіонатів Європи, у нього вже три. Як йому вдалося стати шахістом у п'ять років та досягти всесвітнього визнання – у матеріалі Коротко про.
Шахами захопився після початку війни
Шахами Мирон зацікавився ще до школи. Вперше взяв фігурки до рук у 4,5 роки – побачив їх у гостях у дідуся вже після початку повномасштабного вторгнення. Через рік почав займатися з тренером – відомим міжнародним гросмейстером із Дніпра Геннадієм Гутманом. До цього грати вчили дідусь та дядько, якому зараз уже 22, у нього другий розряд із шахів. Племінник, до речі, вже у шість років отримав перший розряд. Звичайно, ніхто не розраховував, що дошкільник настільки захопиться шахами: у такому віці дітей більше цікавлять мультики та іграшки. Але вже незабаром Мирон з легкістю почав обігравати дорослих родичів, сусідів та вихователів у дитячому садку.
Після шахів – на рибаловлю
Перший європейський чемпіонат виграв у шість років. Ось він і був найскладнішим.
- Мирон був ще дуже маленьким, йому лише шість виповнилося, - розповідає Коротко про мама юного чемпіона Катерина. – Чемпіонат був у Румунії, у ньому брали участь діти до восьми років. Він – наймолодший.
Маленький переможець набрав 9,5 очка з 11 можливих. Одна нічия, один програш, дев'ять перемог. Мама зізнається, що програші, звичайно, Мирона засмучують, але він розуміє, без них ніяк: це теж досвід, без якого рости та нарощувати навички не вдасться.
На закордонні турніри Мирон Нетребка їздить кожні два місяці. У дев'ять років грає і з 14-річними та 18-річними шахістами. Міські, вдома у Дніпрі, проходять щовихідних, тож часу розслаблятися у нього немає. Хоча цього року він додав до свого розкладу воркаут (Мирон, на подив, сильно ним захопився) та вивчення англійської мови. А ще Мирон любить риболовлю.
Мрія – перемогти серед дорослих
На чемпіонати з Мироном їздить мама. Вона співробітниця шахової школи, де займається і Мирон, але до гри відношення не має. Сідати за дошку проти сина не ризикує, каже, у сім'ї має бути один чемпіон.
Що дозволяє обігравати навіть старших та досвідченіших суперників? Мама зазначає: постійна робота за дошкою, по п'ять годин на день – і це після школи, а також велике бажання та любов до шахів. Дивно, але монотонна гра у такому віці Мирона не напружує, навпаки, його складно відірвати від шахів. А грає звичайнісінькими фігурками – якихось особливих, колекційних, у нього немає. Та й щоб перемагати, вони не потрібні.
З відомими гросмейстерами хлопчик поки що за руку не вітається. Рідко вони зустрічаються на дитячих чемпіонатах. Але улюбленець серед шахістів у нього є, це багаторазовий чемпіон світу, володар п'яти шахових "Оскарів" - Магнус Карлсен. Це нагорода для видатних спортсменів, і йому вдалося її отримувати п'ять років поспіль. Для Мирона це додаткова мотивація: чому і йому не досягти рівня знаменитого чемпіона?
Мрія хлопчика – здобути звання майстра спорту (поки він кандидат) та стати чемпіоном світу серед дорослих. Будьте певні, в нього вийде.