Біля "Вернадського" українські полярники зафіксували природні аномалії

Вчені зафіксували біля станції "Академік Вернадський" рекордну для жовтня температуру повітря - 11,1°С.

t.me/vernadsky_antarctica

Українські полярники зафіксували біля станції "Академік Вернадський" рекордну для жовтня температуру повітря. Вона становила +11,1°С. Причиною такої аномалії став теплий вітер із гір, прозваний "гірським феном". Про це повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.

Попередній жовтневий рекорд було зафіксовано у 1968 році. Тоді стовпчики термометра піднялися до +7,9°С. Загалом найвища температура, яку фіксували українські вчені у районі станції, становила +12,7°С. Це було у лютому 2022 року.

- Тобто між загальним та жовтневим максимумами невелика різниця – всього 1,6°С. Але слід враховувати, що йдеться про різні пори року. Лютий – це розпал антарктичного літа. А жовтень – початок весни. Тому це тривожна тенденція, – зауважує керівник відділу фізики атмосфери та геополітики Денис Пішняк.

Крім того, в обох випадках йдеться про різке стрибання температури. Цього разу вона зросла з +1,2 до +11,1°С (тобто майже на 10 градусів) лише за 2,5 години. Водночас різко зменшилася вологість повітря (з 90% до 54%), зросла швидкість вітру з (1,5 до 13,1 м/с) та змінилося його напрямок. Це вказує на причину різкого потепління – теплий вітер із гір, який називають гірським феном. Він виникає, коли потік теплого та вологого повітря натикається на гірський хребет і перетікає через нього.

Піднявшись нагору, повітря втрачає вологу – з неї утворюються хмари та опади. Під час конденсації виділяється тепло. Подолавши вершину, повітря спускається вниз, стискається та ще більше нагрівається. Так з'являється теплий сухий потік, що призводить до різкого зростання температури та танення льодовиків. У цьому випадку ефект виник через вершини півострова Київ, навпроти якого розташований острів Галіндез з "Вернадським".

Примітно, що одночасно із потеплінням метеорологи спостерігали над горами сочевицеподібні хмари. Вони є частими супутниками "гірського фена", утворюючись із вологи, яку потік "втрачає" на вершині гори. Через постійне "підживлення" конденсатом такі хмари наче зависають на одному місці і мають чітку овальну форму, розповідають вчені.