Українські борчині знову підтвердили статус одних із найкращих у світі: 22-річна Аїда Керімова привезла додому срібло чемпіонату світу U23 - результат, яким справді варто пишатися. На шляху до фіналу наша спортсменка пройшла турнірну сітку, не залишивши жодного шансу суперницям, і поступилася лише у вирішальному поєдинку іменитій японці. В інтерв’ю журналісту Коротко про Аїда розповіла про цінність цієї медалі, несподівані реакції оточуючих на її вид спорту та про те, якою вона є у повсякденному житті, коли знімає спортивну форму.
Відчувала гордість за себе
- Аїдо, після золота чемпіонату Європи U23 тепер у вас срібло чемпіонату світу U23. Ви відчуваєте, що виходите на новий рівень, чи поки ще більше думаєте про золото, до якого залишався крок?
- Звісно, трохи прикро, що золото було так близько, але срібло чемпіонату світу U23 - це теж великий результат. Я відчуваю, що прогресую, виходжу на новий рівень і стаю сильнішою.
- Якщо порівняти фінал чемпіонату Європи та фінал чемпіонату світу, у якому з них ви були психологічно сильнішою?
- На чемпіонаті Європи я була сильнішою й упевненішою у своїх силах. На чемпіонаті світу, звичайно, теж була налаштована на перемогу, але, можливо, десь не вистачило спокою чи концентрації.
- Що виявилося найскладнішим на цьому чемпіонаті - сама боротьба чи психологічний тиск?
- Психологічний тиск, адже на чемпіонаті світу хочеться показати свій максимум і виправдати очікування. Сама боротьба теж була непростою, кожна сутичка вимагала максимальної концентрації та сил.
- Тепер ви не тільки чемпіонка Європи, а й віцечемпіонка світу. Що змінив у вас цей рік, як у людині? Як на вас вплинули спортивні перемоги та досягнення?
- Я стала впевненішою в собі, витривалішою та психологічно сильнішою. Великі перемоги дали мені розуміння того, що наполеглива праця приносить результат, але водночас навчили, що не завжди все відбувається так, як хочеться.
Важливо не забувати, що поза килимом є ще й звичайне життя
- Як виглядає ваш ідеальний вихідний, коли не потрібно йти на тренування чи змагання?
- Це можливість виспатися, провести час із рідними та близькими, прогулятися та зайнятися чимось для душі.
- Чи є якась річ, без якої ви не уявляєте свій день?
- Це музика та спілкування з рідними. Музика допомагає налаштуватися на потрібний лад, а розмови з близькими завжди додають сил і підтримки.
- У житті вам більше подобається спонтанність чи, навпаки, коли все ідеально розплановано?
- Я більше люблю, коли все розплановано. Але водночас люблю й спонтанність, коли можна раптово кудись поїхати або зробити щось незаплановане. Гадаю, найкраще - це коли в житті є баланс між планами та можливістю просто насолоджуватися моментом.
- Якби вас попросили описати свій повсякденний стиль, як би ви його описали?
- Я б сказала, що мій повсякденний стиль - це комфорт і простота. Люблю спортивний одяг, кросівки, речі оверсайз, щоб було зручно й водночас стильно. Але все залежить від настрою: іноді хочеться чогось більш жіночного й елегантного. Для мене головне - почуватися комфортно й упевнено в тому, що одягаю.
- Що вам більше до душі - природний макіяж, мінімалізм чи яскраві образи?
- Мені більше до душі природний макіяж і мінімалізм. Люблю, коли все виглядає легко й ніжно.
- Чи буває так, що після тренувань хочеться одягти гарну сукню, зробити гарну зачіску й десь гарно провести час, забувши на певний момент про боротьбу?
- Звичайно, буває (посміхається. - Авт.)! Незважаючи на те, що спорт займає значну частину мого життя, іноді хочеться відволіктися від тренувань, одягти гарну сукню, зробити зачіску, гарно нафарбуватися й кудись піти. Мені здається, важливо не забувати, що поза килимом є ще й звичайне життя.
- Який стереотип про жіночу боротьбу ви чули найчастіше?
- Що боротьба - це не жіночий вид спорту, що дівчата повинні займатися чимось більш жіночним. Але я вважаю, що кожен сам обирає свій шлях.
- Яка музика вам до душі?
- Я справжня меломанка! Слухаю музику різних жанрів - все залежить від настрою. Іноді хочеться чогось спокійного й атмосферного, а іноді - енергійного, під що можна співати й танцювати.
На килимі - сильна й зосереджена, а вдома - ніжна й емоційна
- Ви колись казали, що увага з боку протилежної статі до вас є завжди, але особисте життя настане само собою у свій час. Що змінилося за рік у ваших поглядах на це питання?
- Загалом мої погляди не змінилися. Я, як і раніше, вважаю, що всьому свій час і не потрібно нічого форсувати. Зараз у мене багато цілей у спорті, хочеться розвиватися, досягати нових висот і реалізовувати себе. Але я не закриваюся від особистого життя - якщо зустріну свою людину, з якою буде комфортно, легко і на одній хвилі, то чому б і ні?
- Як хлопці реагують, коли дізнаються, що ви борчиня найвищого рівня?
- З подивом і захопленням, особливо коли дізнаються про мої спортивні досягнення (сміється. - Авт.). Дехто відразу починає розпитувати про тренування та змагання, а хтось спочатку навіть не вірить, що я займаюся боротьбою на такому рівні.
- У спорті ви звикли бути сильною. Яка ви вдома, серед рідних, теж завжди сильна чи там ви інша?
- Вдома, серед рідних, я зовсім інша. На килимі треба бути сильною, зібраною й упевненою в собі, а поруч із близькими я можу розслабитися, бути ніжною, емоційною, іноді навіть примхливою (сміється. - Авт.).
- Чого ви прагнете досягти тепер? Що зараз мотивує вас рухатися далі? Яка ваша мета?
- Зараз моя головна мета - рухатися вперед і досягати ще кращих результатів у спорті. Після срібла чемпіонату світу, звісно, хочеться повернутися сильнішою і наступного разу завоювати золото. Мене мотивує бажання довести насамперед самій собі, що я можу більше, ніж уже досягла. Також дуже мотивує підтримка рідних, тренерів і всіх, хто в мене вірить. Я розумію, що за кожною перемогою стоїть велика праця, тому готова працювати над собою, робити висновки й не зупинятися на досягнутому. Хочу, щоб попереду були ще гучніші перемоги, а моя найбільша мрія - стати чемпіонкою світу та Олімпійських ігор.