З початку жовтня Францію стрясають незвичайні протести — бунт школярів. Ліцеїсти вимагають більше вчителів, більше парт, більше фінансування (це вже вчителі). Як люблять французи — усе відбувається креативно: з багаттями та бійками з поліцією. А навесні — вибори президента, Макрон іде. Останні новини зі шкільних бунтів і кому з кандидатів у президенти вони вигідні — розбиралися в Коротко про.
Хто бунтує і чого хочуть школярі
Одразу окреслимо, з яких вимог усе почалося (а тепер пішло далі), про них пише Le Monde. Майже 10% уроків у ліцеях не проводяться через відсутність педагогів. Будівлі часто в поганому стані: протікання, розбиті вікна, туалети, нестача меблів, класи не пристосовані до спеки. Класи переповнені, розклади перевантажені. Окрема скарга — система вступу до вишів Parcoursup (аналогічна українському ЗНО при ЄДЕБО), яка сильно «нервує» випускників. Учні також вимагають 10 мільярдів євро додаткових вкладень в освіту, більше вчителів на заміну, ремонту та припинення жорстких розгонів неповнолітніх.
Не обійшлося й без соціального підґрунтя: якість освіти помітно залежить від того, у якій школі навчається дитина. Тому протест поступово перетворився на суперечку про рівність можливостей.
Проблеми рівності та доступу добре описані The Guardian на прикладі сімнадцятирічного Мохаммеда, який живе в Севрані — небагатому передмісті Парижа. Його мати працює охоронницею, і хлопець допомагає їй, а потім вирушає на заняття переповненим громадським транспортом.
Труднощі тривають і після того, як він дістається ліцею. За словами учнів, у класах бракує парт, а деякі предмети місяцями залишаються без викладачів.
Для Мохаммеда та його однокласників відсутність учителя — не просто незручність. Це втрачений час перед випускними іспитами та вступом до університету. Школярі із заможних сімей можуть надолужити прогалини за допомогою репетиторів або додаткових занять. У сімей із невеликими доходами такої можливості немає.
Уряд шукає вчителів, школярі готуються продовжувати
Уряд визнає частину претензій протестувальників. Міністр освіти Едуар Жеффре пообіцяв терміново направити 3000 учителів на заміну до найпроблемніших шкіл.
На початок жовтня блокування та страйки охопили сотні, а в пікові дні — до тисячі закладів. Влада фіксувала закриття або часткове припинення роботи у 300–400 ліцеях. На вулиці виходили десятки тисяч людей: 8 жовтня, за даними МВС, — 71 500, із них 24 500 у Парижі.
До п'ятниці, 9 жовтня, влада вже говорила про «помітне уповільнення». Закритими залишалися 141 ліцей — менш як 4% із приблизно 3700. Понад 96% шкіл працювали. Однак минулі вихідні протестувальники використали, так би мовити, для перегрупування сил, і протести триватимуть уже завтра, 13 жовтня.
Президентські вибори: Меланшон підтримав школярів
Макрон іде — навесні 2027 року у Франції відбудуться президентські вибори. І, звісно, такий привід, як бунт школярів (а їхні батьки — чутливий електорат), не може залишитися поза увагою головних кандидатів.
Протести послаблюють центристський табір, пов'язаний із Макроном, який залишає посаду, та урядом Лекорню. Це на руку лівим: Жан-Люк Меланшон і його прихильники активно підтримують рух і називають його «історичним». Праві використовують тему «насильства й хаосу». Помірковані кандидати намагаються перехопити розмову про «діалог із молоддю».
Тому в руху школярів уже з'явилися політичні прихильники. Лідер лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон 11 жовтня публічно підтримав протестувальників, повідомляє AP. На передвиборчому мітингу він запропонував знизити вік голосування до 16 років і скасувати конкурсний відбір під час вступу до університетів.
Його критики звинувачують партію в спробі використати невдоволення підлітків у передвиборчих цілях. Сам Меланшон стверджує, що виступає за мирний протест і підтримує вимоги молоді.
Центрист Габріель Атталь, який також претендує на президентське крісло, зі свого боку представив «пакт для молоді». Серед його пропозицій — підвищення зарплат учителям, ремонт шкільних будівель, обговорення розкладу та додаткові заходи підтримки психічного здоров'я учнів.
Президентські вибори: Ле Пен — за поліцію та застосування гранат
А ось лідер ультраправого «Національного об'єднання» Жордан Барделла використовує протести як аргумент на користь посилення заходів безпеки. 8 жовтня він заявив, що те, що відбувається, вже не можна вважати лише мирними демонстраціями школярів, і звинуватив лівих на чолі з Жан-Люком Меланшоном у розпалюванні заворушень.
Барделла пообіцяв підтримувати поліцію, виключати порушників зі шкіл, запроваджувати мінімальні дисциплінарні санкції та застосовувати принцип «хто ламає, той платить» — змушувати винних відшкодовувати збитки. Він також запропонував запровадити єдину шкільну форму. На його думку, держава має насамперед відновити порядок і захистити вчителів та учнів від насильства.
Марін Ле Пен, лідерка партії й одна з головних претенденток на президентську посаду, виступила проти рішення призупинити використання поліцією деяких гранат після тяжких травм підлітків. Вона заявила, що Емманюель Макрон «завжди, схоже, виступає проти поліції». Таким чином, Ле Пен наголошує не на претензіях школярів до якості освіти, а на захисті правоохоронців і відновленні авторитету держави.
Шкільні протести: що далі
Наступне протистояння — у вівторок, 13 жовтня, коли запланована нова акція школярів «Акт V». Якщо протести стихнуть після часткових поступок, влада зможе заявити про перемогу. Якщо триватимуть — тиск на бюджет та імідж уряду зросте.
Якщо до протестів приєднаються студенти, профспілки та дорослі прихильники, шкільний конфлікт може перерости в ширші протести, у яких проблема нестачі парт опиниться далеко не на першому місці.